Рішення № 7637279, 15.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 січня 2010 р. Справа 11/251-09

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанський цегельний

завод», смт. Вендичани Могилів-Подільського району

про стягнення 167243,72 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - не зявився;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанський цегельний завод»заборгованості за договором постачання № 1012 від 10.12.2008р. в загальному 167 243,72 грн., з яких: 156 266,73 грн. - основний борг та 7976,99 грн. - пеня.

В процесі розгляду справи позивач заявою за № 712 від 07.12.2009р. уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 158486,73 грн., з яких: 151166,73 грн. основний борг, 7320 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до умов договору позивач згідно накладних № 1704 від 17.04.2009р., № 0705 від 07.05.2009р., № 2105 від 21.05.2009р., № 2905 від 25.05.2009р. поставив відповідачу товар на загальну суму 189 456,55 грн.. Товар постачався залізничним транспортом на підставі договору за № 25/у від 17.12.2008р. укладеного між позивачем та приватним підприємством «Луганськ-Трансекспедиція».

Пунктом 6.1 договору № 1012 від 10.12.2008р. визначено, що оплата партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 50% передоплати. 50% на протязі семи банківських днів з моменту отримання товару (момент отримання товару вважати прибуття вагонів на станцію Покупця, про що свідчить печатка станції Покупця про прийняття вагонів на станції Покупця) на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури Постачальника.

В період з 15 травня 2009 року по червень 2009 року відповідач здійснив часткову оплату товару, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 151166,73 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 17.11.2009р. та 17.12.2009р. щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 99540. До того ж вказане повідомлення свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 21.11.2009р.. Тобто у останнього було достатньо часу для реалізації своїх прав визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

13.01.2009р. до суду надійшло клопотання позивача за № 0501/1 від 05.01.2010р. про розгляд справи без його участі у звязку з несприятливими погодними умовами та великою відстанню.

Дослідивши матеріали справи та вказане клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення.

Повно та всебічно вивчивши подані сторонами докази, судом встановлено наступне.

10 грудня 2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вендичанський цегельний завод» (відповідач) укладено договір поставки за № 1012 за умовами якого позивач зобовязався постачати відповідачу товар (вугілля), а відповідач приймати та оплачувати його на умовах визначених цим договором.

На виконання умов договору позивач згідно накладних № 1704 від 17.04.2009р., № 0705 від 07.05.2009р., № 2105 від 21.05.2009р., № 2905 від 29.05.2009р. поставив відповідачу товар на суму 189456,55 грн..

Товар постачався відповідачу залізничним транспортом у відповідності до договору на надання транспортно-експедиційних послуг № 25/у від 17.12.2008р. укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством «Луганськ-Трансекспедиція».

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 50% передоплати. 50% на протязі семи банківських днів з моменту отримання товару (момент отримання товару вважати прибуття вагонів на станцію Покупця, про що свідчить печатка станції Покупця про прийняття вагонів на станції Покупця) на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури Постачальника.

Як свідчать матеріали справи, зокрема квитанції про приймання товару № 50097228, № 51644486, № 51644690, № 51641624, видаткові накладні та лист державної адміністрації залізничного транспорту ПЗЗ станції Вендичани за № 277 від 30.12.2009р. , відповідачем отримано товар в наступні дати, зокрема:

-за накладною № 1704 - 20.04.2009р.;

-за накладною № 0705 12.05.2009р.,

-за накладною № 2105 24.05.2009р.,

-за накладною № 2905 31.05.2009р..

В рахунок проведення розрахунків за договором відповідач перерахував на рахунок позивача 30189,82 грн.. Крім того, 02.07.2009р. за накладною № РН-0000524 відвантажив позивачу цеглу на загальну суму 8100 грн.. Таким чином, загальна сума проплати за договором становить 38289,82 грн..

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 151166,73 грн. підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення 7320 грн. пені за період з 30.04.2009р. по 09.11.2009р..

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 цього Кодексу право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення виконання грошових зобовязань Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Перевіривши правильність проведення нарахування пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 7320 грн. пені.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи викладені вище позовні вимоги відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанський цегельний завод»(24032, Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани, вул. 50 років Жовтня, 17, код 35558416) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 151166 (сто пятдесят одну тисячу сто шістдесят шість) грн. 73 коп. боргу; 7320 (сім тисяч триста двадцять) грн. пені; 1516 (одну тисячу пятсот шістнадцять) грн. 67 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 18.01.2010р.

Суддя В. Матвійчук

від друк. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (АДРЕСА_1)

3- відповідачу - (24032, Вінницька область, Могилів-Подільський район, смт. Вендичани,

вул. 50 років Жовтня, 17)