Рішення № 76370655, 28.08.2018, Новоодеський районний суд Миколаївської області

28.08.2018

Справа № 482/1947/17

Номер провадження 2/482/25/2018

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 р. м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Демінської О.І.,

за участю секретаря судового засідання Мацоли І.О., Шведової Я.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача ФГ «Паліда» - Єнукідзе Д.Г., Колбешкіна С.М.,

представника відповідача - Павловського І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Фермерського господарства «Паліда», Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство Гур'ївка» про стягнення матеріальних збитків, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Паліда» та Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство Гур'ївка» про стягнення матеріальних збитків в сумі 37011,93 грн. в солідарному порядку.

На обгрунтування позову вказала, що є спадкоємцем 3/5 часток майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, до складу якого входила і земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 10,42 га, яка відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_6 та СЗАТ „Гурївка", 10.04.2008 р., зареєстрованого 09.02.2009 р. строком на 5 років, діяв до 09.02.2014 р. Отримавши 16.11.2011 р. свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виготовивши технічну документацію на власну частку є власником земельної ділянки загальним розміром 6,2527 га, яка складається з трьох земельних ділянок розміром 5,6657 га - НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що ТЗДВ «Сільгоспгосподарство Гур'ївка», яке є правонаступником СЗАТ „Гурївка", протягом 2011 - 2017 років, а ФГ «Паліда» протягом невідомого їй періоду без її дозволу та згоди використовували належні їй земельні ділянки, просить стягнути з них в солідарному порядку матеріальних збитків в сумі 37011,93 грн., розрахованих відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1993 р. № 284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" з дотриманням вимог Постанови КМУ від 25.07.2007 р. №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу.

Позивач та її представник вимоги позову підтримали з підстав у ньому викладених, просили про його задоволення. Від уточнення заявлених позовних вимог та підстав звернення до суду із позовом відмовилися. Наполягали на стягненні з відповідачів матеріальних збитків в сумі 37011,93 грн. в солідарному порядку.

Представник відповідача ТЗДВ «Сільгоспгосподарство Гур'ївка» - адвокат Павловський І.І. проти задоволення позову заперечив, вказав на те, що спільно з іншим відповідачем будь-якої діяльності не здійснювали взагалі, земельні ділянки, належні позивачу з 2011 р. не обробляли. У зв'язку із відсутністю відомостей про спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, з якою за життя ними було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,42 га, зі строком дії до 09.02.2014 р., від подальшого обробітку та використання у 2011 р. відмовились, передавши земельні ділянки померлих осіб, спадкоємці яких невідомі, до Новоодеської РДА. Вказав, що позивачем не вказано в чому саме полягали збитки внаслідок неправомірного зайняття належних їй земельних ділянок.

Представники ФГ «Паліда» Єнукідзе Д.Г., ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечили. Вказали, що земельну ділянку, належну позивачу не обробляли, в тому числі і самовільно. Також вказали, що позивачем у позові взагалі не вказано в чому саме полягали збитки внаслідок неправомірного зайняття належних їй земельних ділянок, а розмір заявлених збитків не обгрунтований та не доведений.

Вивчивши доводи позову, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, за життя, 10.04.2008 р., ОСОБА_6 уклала договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 10,42 га с СЗАТ „Гурївка", зареєстрованого 09.02.2009 р. строком на 5 років, зі строком дії згідно з листом Відділу ГУ Держгеокадастру у Ново одеському районі Миколаївській області до 09.02.2014 р.

За умовами вказаного договору оренди, викладеними у п.п. 36- 40, сторони домовилися, що дія договору припиняється в тому числі у разі закінчення строку на який його було укладено, в інших випадках, передбачених законом. Сторони також узгодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи Орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.11.2011 р. ОСОБА_5 є спадкоємцем 3/5 майна ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 Спадщина, на яку у вказаній частці видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 10,42 га, що розташована на території Гур'ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Кадастрові номери земельної ділянки: НОМЕР_2

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.04.2017 р. підтверджується, що ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником земельних ділянок розміром 5,6657 га - НОМЕР_1.

Актами обстеження та актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктами - земельних ділянок: розміром НОМЕР_3, належних на праві власності ОСОБА_5, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.08.2017 р. підтверджується, що вказані земельні ділянки оброблені та підготовлені для засіву внаслідок самовільного зайняття невстановленою особою.

Вказана перевірка проводилася за участю землевпорядника Гур'ївської сільської ради ОСОБА_7 та представника за довіреності ОСОБА_5 - ОСОБА_1

Спеціалістом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Бурлакою М.С. здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок розміром 0,3849 га, 0,2021 га, 5,6657 га в сумі 7007,2063 грн., 476,0354 грн. та 249,9526 грн.

Допитаний за клопотанням позивача та її представника свідок ОСОБА_7 - землевпорядник Гур'ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, вказав, що йому достовірно не відомо ким саме та на протязі якого часу використовуються належні на праві власності ОСОБА_5 земельні ділянки, цього також не було встановлено і під проведення відповідних перевірок за його участю, але він вважає, що таке використання можливо було здійснено в якийсь час СЗАТ „Гур'ївка", яке було стороною за договором оренди землі, а в якійсь проміжок часу ФГ „Паліда", яке є одним з декількох підприємств, що здійснювало обробіток землі сільськогосподарського призначення, розташованих в межах території Гур'ївської сільської ради.

Допитані у якості свідків позивача ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили суду, що також є спадкоємцями по 1/5 часток у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, а свідок ОСОБА_9 після смерті свого чоловіка - сина померлої ОСОБА_6 Отримавши по 1/5 часток земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 10,42 га, що розташована на території Гур'ївської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, тривалий час у зв'язку із відсутністю коштів не здійснювали оформлення спадщини. За домовленістю із ними ФГ „Паліда" надало кошти на оформлення спадщини та між ними було укладено договори про спільну діяльність з обробітку належних їм часток земельної ділянки. Коли саме було укладено договори про спільну діяльність не пам'ятають, але ймовірно це було з 2012 р. Також пояснили, що їм достовірно не відомо хто обробляв земельну ділянку, належну ОСОБА_5, але її земельні ділянки розташовані поряд з їхніми земельними ділянками.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування збитків в солідарному порядку з Фермерського господарства «Паліда», Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство Гур'ївка», позивач вказала на те, що такі збитки їй спричинені внаслідок неправомірного зайняття відповідачем належних їм земельних ділянок. Від уточнення того які ж саме наслідки настали для неї, як власника земельної ділянки, відмовилась. ЇЇ представником суду було вказано, що збитки завдані самим фактом самовільного використання землі, без дозволу позивача. При цьому представник позивача вказав, що оскільки достовірно не відомо хто ж саме та в який період часу використовував земельні ділянки позивача, то про стягнення збитків в сумі 37011,93 грн. вони просять з відповідачів в солідарному порядку.

Згідно з ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо такі порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень ст.. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, відбувається в разі наявності порушення цивільного права особи та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням права відповідачем та збитками, завданими внаслідок такого порушення.

Обов'язок доведення факту спричинення збитків позивачу відповідачем, а також розмір заподіяних збитків покладено на позивача.

Проте, будь-яких достовірних доказів того, що належні на праві власності позивачу земельними ділянками в період з 2015 по 2017 роки самовільно використовували відповідачі, суду не надано.

Сама позивач та її представник згідно з поясненнями, наданими суду, лише припускають, що у вказані періоди хтось із відповідачів мав користуватися земельними ділянками позивача.

Ст. 31, 32 ЗУ "Про оренду землі" передбачено випадки припинення договору оренди землі, до яких зміна власника земельної ділянки, переданої в оренду, не віднесена.

Згідно ч. 4 ст.32 ЗУ «Про оренди землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, і це підтверджено як позивачем та її представником, так і представником відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство Гур'ївка», що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 та СЗАТ „Гурївка", 10.04.2008 р., зареєстрованого 09.02.2009 р. строком на 5 років, діяв до 09.02.2014 р. Підстави для його розірвання та припинення, визначені законом, відсутні.

За даними актів обстеження та актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктами - земельних ділянок: розміром НОМЕР_3, належних на праві власності ОСОБА_5, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 17.08.2017 р. підтверджується, що вказані земельні ділянки оброблені та підготовлені для засіву внаслідок самовільного зайняття саме невстановленою особою.

Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст.ст. 12, 15 ЦПК України, кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа вільно, на власний розсуд обирає способи захисту цивільного права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.. 16 ЦК України. Так під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника.

Крім того, підставами позову згідно зі ст. 175 ЦПК України, є обставини, якими останній обґрунтовує вимоги, а предметом позову, є спосіб захисту права, який він просить суд застосувати до відповідачів.

Крім того, відповідно до вимог ст.. 1190 ЦК України солідарну відповідальність в спричиненні збитків несуть особи, які спільно заподіяли шкоду.

Позивач, звернувшись до суду із позовом до Фермерського господарства «Паліда» та Товариства з додатковою відповідальністю «Сільгоспгосподарство Гур'ївка» про стягнення матеріальних збитків в сумі 37011,93 грн. в солідарному порядку взагалі не вказала внаслідок яких же спільних дій відповідачів їй було завдано збитків та в чому ж саме вони полягали.

Таким чином, враховуючи, що позивачем ні на момент подання позовної заяви до суду, ні під час судового розгляду, не було вказано в чому ж саме полягали збитки, про стягнення яких вона просить, не надано в межах заявлених позовних вимог належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: О.І.Демінська

Повне рішення виготовлено 07 вересня 2018 року