Рішення № 76331011, 06.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року № 810/3484/18

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Борисенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірною відмову Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку пенсії ОСОБА_5 згідно довідки ВАТ «Сквирське РТП» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС № б/н;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_4, виходячи з суми заробітної плати за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 261 (двісті шістдесят один) руб. 99 коп., на підставі довідки ВАТ «Сквирське РТП» № б/н, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 05.01.2018 року, з врахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії згідно довідки ВАТ «Сквирське РТП» № б/н, оскільки з 30.09.1985 по 05.01.1989 позивач перебував у трудових відносинах із ВАТ «Сквирське РТП» на посаді газоелектрозварювальника та у період з 29.12.1986 по 31.12.1986 був відряджений до зони відчуження для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, позивач зауважив, що призначена йому пенсія та подальші пенсійні виплати здійснювались на підставі цієї довідки, тому її неврахування при перерахунку пенсії позивача, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення висловив у письмовому відзиві, де зазначив, що відомості у довідці ВАТ «Сквирське РТП» № б/н, не підтверджено жодними первинними документами, у зв`язку із чим, на думку відповідача, заробітна плата, нарахована відповідно до довідки фактично не була виплачена позивачеві, а тому перерахунок пенсії не може проводитися на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам. Крім того, відповідач заперечує проти вимоги позивача про проведення йому перерахунку пенсії з 05.01.2018 року, оскільки представник позивача вперше звернувся до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області лише 04.06.2018 року.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 06.09.2018 прибули представники позивача та представник відповідача. У ході судового засідання, представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, адміністративний позов просили задовольнити, представник відповідача з позовом не погодився, у його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_4 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Сквирським РВ ГУМВС України у Київській області 06.02.1998 року (а.с.7-8) та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням від 11.04.1995 року категорія 1, серія НОМЕР_2 (а.с.10).

Згідно із вкладкою № 194753 до вказаного посвідчення, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 10)

Як убачається з матеріалів справи, а саме трудової книжки позивача, з 30.09.1985 по 05.01.1989 він перебував у трудових відносинах із РТП Сквирського РАПО, правонаступником якого згодом стало відкрите акціонерне товариство «Сквирське ремонтно-транспортне підприємство» та займав посаду газоелектрозварювальника (а.с. 15).

Відповідно до виписки з наказу від 23.12.1986 року № 144/58, позивач з 29.12.1986 року по 31.12.1986 року був відряджений для виконання робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в с. Луб'янка Поліського району (а.с.20).

У подальшому, рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09.03.2004 року у справі № 2-849/2001 встановлено факт перебування позивача у період з 29.12.1986 року по 31.12.1986 року у відрядженні на площадці по утилізації радіоактивної техніки, що знаходилась поблизу поблизу с. Луб'янка Подільського району Київської області і тривалість його робочого часу за час цього відрядження, щоденно становила 20 години в зоні відчуження (а.с. 23-24).

На підставі вищенаведеного, ВАТ «Сквирське РТП» було видано довідку № б/н про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було нараховано 261 руб. 99 коп. (а.с. 25).

04 червня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити на якій підставі його пенсію було перераховано та здійснити перерахунок пенсії згідно довідки ВАТ «Сквирське РТП», яка міститься в матеріалах справи (а.с. 26).

За результатами розгляду заяви, листом від 13.06.2018 № 80/В-01 відповідач відмовив ОСОБА_4 у перерахунку пенсії за його заявою, посилаючись на те що рішення Сквирського районного суду Київської області від 09.03.2004 року у справі №2-849/2001, не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії, а отже відсутні підстави для обчислення пенсії за довідкою ВАТ «Сквирське РТП» № б/н (а.с. 27).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно із приписами частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом першим цього Порядку визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

При цьому, в силу пп. 4 п. 3 даного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Листом Мінсоцполітики від 09.06.1995 року № 224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Беручи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що головною підставою для здійснення перерахунку пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Судом встановлено, що така довідка була видана позивачу з врахуванням факту, встановленого рішенням Сквирського районного суду Київської області, та була подана ОСОБА_4 до Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області і протягом тривалого часу позивач отримував пенсію на підставі зазначених у ній відомостей.

Проте, у своїй відмові щодо здійснення перерахунку пенсії позивача, а також у відзиві на позовну заяву, відповідач, посилаючись на те, що рішення суду не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії, відмовив позивачу у врахуванні наданої ним довідки при перерахунку пенсії.

Суд погоджується з тим, що рішення Сквирського районного суду Київської області від 09.03.2004 року у справі № 2-849/2001 не є підставою для розрахунку пенсії позивача, оскільки підставою для цього безпосередньо є довідка ВАТ «Сквирське РТП», дані якої, у свою чергу, підтверджуються зазначеним вище рішенням суду.

Одночасно, суд зазначає, що відповідач не має права надавати оцінку рішенню Сквирського районного суду Київської області та змісту довідки, яка видана на його підставі, враховуючи те, що цим рішенням встановлено факт перебування позивача у відрядженні поблизу с. Луб'янка Подільського району Київської області з 29.12.1986 року по 31.12.1986 року, де тривалість його робочого дня щоденно становила 20 години.

З огляду на наведені норми права та враховуючи ту обставину, що відповідачем була подана необхідна довідка для перерахунку (розрахунку) пенсії, з якої убачається, що позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні ЧАЕС, а також установлений Сквирським районним судом Київської області факт роботи позивача у зоні відчуження з 29.12.1986 по 31.12.1986 та відповідна кількість відпрацьованих щоденно годин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії.

Щодо доводів відповідача про можливість здійснення перерахунку тільки з 04.06.2018, суд звертає увагу на наступне.

Як встановлюється з матеріалів справи, позивачу здійснювалося нарахування пенсії з урахуванням спірної довідки ВАТ «Сквирське РТП» №б/н, однак у подальшому, розрахунок пенсії на підставі цієї довідки було припинено.

У зв'язку із цим, представник позивача 04.06.2018 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити про причини зменшення розміру пенсії та поновити її виплату відповідно до вказаної довідки.

Листом від 13.06.2018 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки, посилаючись на невідповідність її вимогам законодавства та відсутність інших документів щодо розміру заробітку позивача під час перебування в зоні ЧАЕС.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, 10.07.2018 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, тому належним судовим захистом та відновленням його порушеного права, суд вважає зобов'язати відповідача здійснити спірний перерахунок пенсії, саме з 10.01.2018, тобто в межах шестимісячного строку.

При цьому, заява позивача від 04.06.2018 не є заявою про перерахунок пенсії на підставі нових документів - ВАТ «Сквирське РТП» №б/н, у зв'язку із виникненням права на підвищення пенсії у розумінні частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Перерахунок пенсії на підставі зазначеної норми та відповідної довідки позивачу вже було здійснено раніше, проте в подальшому такий розрахунок було припинено.

Таким чином, зазначену заяву слід розцінювати як звернення позивача з вимогою поновити його права, які були порушені у зв'язку із припиненням розрахунку пенсії на підставі зазначеної довідки.

З огляду на це, положення частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані як такі, що свідчать про необхідність задоволення позову саме з 04.06.2018.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що рішення Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.06.2018 року № 80/В-01, яким відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача, є протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у позовній заяві позивачем було заявлено клопотання щодо звернути до негайного виконання рішення суду по даній справі, а також зобов'язати відповідача надати суду звіт про повне виконання судового рішення у строк, визначений судом.

Розглянувши дані позовні вимоги суд не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не було доведено доцільність та необхідність цих вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_4 згідно із довідкою ВАТ "Сквирське РТП" №б/н про заробітну плату за роботу у зоні відчуження ЧАЕС.

Зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 41249465) здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1), виходячи із заробітної плати за період виконання ним робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у сумі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) руб. 80 коп., на підставі довідки ВАТ "Сквирське РТП" №б/н, починаючи з 07.01.2018 з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 10 вересня 2018 р.