Постанова № 76303411, 04.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3524/18 Справа № 200/6141/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участю секретаря - Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» про стягнення коштів; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 січня 2017 року між нею та ТОВ «ВКП «БІД» укладено договір №10/01 щодо реєстрації права власності останнього на будівлі після реконструкції по вул.Лісозахисна,4А у м.Дніпро. Згідно умов договору ТОВ «ВКП «БІД» зобов'язалося на протязі 7 календарних днів з моменту підписання Договору сплатити грошові кошти за послуги. Для забезпечення виконання зазначених обов'язків між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «ВКП «БІД» був укладений договір поруки. Свої зобов'язання по договорам ТОВ «ВКП «БІД» та ОСОБА_3 не виконали. Позивач вимагає стягнення в солідарному порядку з відповідачів грошових коштів в розмірі 3 000,00 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» про стягнення грошових коштів у розмірі 3 000,00 грн. відмовлено.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності – задоволено у повному обсязі.

Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» (код ЄДРПОУ 20261487, юридична адреса:49000, м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого (Плеханова)АДРЕСА_1) на будівлі, а саме, цех для виробництва обладнання літ.А-2, літ.А1-1, загальною площею 280,7 кв.м.; а-сходи з навісом, а1-балкон, будівля прохідної літ. Б-1, загальною площею 17,7 кв.м, б-ганок, В-вольєр (тимч.), Г-навіс (тимч.), №1-6,І-споруди, які знаходяться за адресою: м.Дніпро, вулиця Лісозахисна,4А.

Визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» (код ЄДРПОУ 20261487, юридична адреса:49000, м.Дніпро, вул.Князя Володимира Великого (Плеханова)АДРЕСА_1) на будівлі, а саме, цех для виробництва обладнання літ.А-2, літ.А1-1, загальною площею 280,7 кв.м.; а-сходи з навісом, а1-балкон, будівлю прохідної літ. Б-1 загальною площею 17,7 кв.м, б-ганок, В-вольєр (тимч.), Г-навіс (тимч.), №1-6,І-споруди, які знаходяться за адресою: м.Дніпро, вулиця Лісозахисна, 4А, таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив що:

-судом порушено інтереси власника земельної ділянки – Дніпровської міської ради щодо користування,володіння,розпорядження земельною ділянкою під спірним нерухомим майном та інтереси Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, яке уповноважене на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівель;

-в матеріалах справи відсутні докази,які б свідчили про наявність у позивача права власності чи користування на земельну ділянку під спірним нерухомим майном;

-судовий порядок визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до ст.376 ЦК України не поширюється на випадки перебудови,перебудова об’єктів не може бути підставою для повторного визнання права власності;

-спірне майно не прийнято до експлуатації,не є створеним в розумінні ст.331 ЦК України,що також виключає можливість визнання права власності;

-застосування ст.392 ЦК України є безпідставним,оскільки відсутні будь-які посилання на не визнання чи оспорення відповідачами права власності на нерухоме майно,що є предметом спору;

-до участі у справі не залучено Дніпровську міську раду та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ “ВКП “БІД” зазначив, що технічний стан спірних будівель відповідає будівельним, пожежним та санітарним вимогам, приміщення придатні до експлуатації, про що зазначено у висновку експерта ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку підприємство набуло у відповідності до ст.120 Земельного кодексу України, інші доводи апеляційної скарги не узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2002 року, на підставі договору купівлі-продажу, який не було нотаріального посвідчене, ТОВ «ВКП «БІД» придбало у ВАТ «Дніпропетровський Втормет» будівлі, що знаходяться за адресою: м.Дніпро, вулиця Лісозахисна,4А.

10 січня 2003 року вказане право власності було зареєстровано в КП «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про що свідчить реєстраційне посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам.

Технічні характеристики складали: будівля пральні заводоуправління літ.А-1, загальною площею 78,6 кв.м., будівлі дитячої кімнати та будівля кладової літ. А1-1, загальною площею 112,5 кв.м. (загальна площа по літ.А-1, А1-1 становить 191,1 кв.м.).

Після оформлення права власності на зазначене вище майно, ТОВ «ВКП «БІД» з придбаних за власні кошти матеріалів, власними силами здійснив реконструкцію нерухомого майна. Будівельні матеріали були придбавали на протязі всієї реконструкції на будівельних ринках та в спеціалізованих супермаркетах. У ході проведених будівельних робіт було зроблено наступне: цех для виробництва обладнання літ.А-2, літ.А1-1, загальною площею 280,7 кв.м.; а-сходи з навісом, а1-балкон, Б-1 будівля прохідної загальною площею 17,7 кв.м, б-ганок, В-вольєр (тимч.), Г-навіс (тимч.), №1-6,І-споруди.

Згідно технічного паспорту від 24 грудня 2016 р., виданого та зробленого експертом ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури серії АЕ№002825), технічні характеристики нерухомого майна, яке було реконструйоване та знаходиться за адресою: м.Дніпро, вулиця Лісозахисна,4А стали наступними: цех для виробництва обладнання літ.А-2, літ.А1-1, загальною площею 280,7 кв.м.; а-сходи з навісом, а1-балкон, Б-1 будівля прохідної загальною площею 17,7 кв.м, б-ганок, В-вольєр (тимч.), Г-навіс (тимч.), №1-6,І-споруди.

Технічний стан будівель зазначений у висновку від 28 грудня 2016 року, зробленого експертом ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єкта архітектури серії АЕ №002751, зареєстрований у реєстрі 13.09.2013 року за №2633), згідно якого судом встановлено, що будівельні роботи у будівлях виконані без порушень, які впливають на експлуатаційні характеристики будівлі, відповідають будівельним, пожарним та санітарним вимогам, приміщення придатне до експлуатації.

Задовольняючи позовні вимоги районний суд зробив висновок, що визнання права власності за ТОВ «ВКП «БІД» на об’єкт нерухомого майна після реконструкції, який розташований за адресою: м.Дніпро, вул.Лісозахисна,4А, підпідлягають задоволенню, на підставі технічного висновку за результатами обстеження вищевказаних будівель та на підставі ч.2 ст.8 ЦК України.

Однак з таким висновками суду погодитись на можна з огляду на наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як визначено ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п.п.9п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року №294 (в редакції постанови КМУ від 07.06.2017 року №408) Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації , скасовує їх реєстрацію).

Відповідно до п. п. 2 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 № 294, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти (видає відповідні сертифікати, реєструє декларації про готовність об’єкта до експлуатації та повертає такі декларації).

При цьому, виключно власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяє будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власності або користування землею набувається та реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України(ст.13,14), Земельного кодексу України (ст.ст.78,92,93,102-1,116,118,119,123,125,126) та інших Законів України.

Порушення інтересів держави в особі Дніпровської міської ради полягають в тому, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, порушив інтереси власника земельної ділянки – територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під спірним нерухомим майном.

Всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України, Дніпровська міська рада як власник самовільно забудованої земельної ділянки не була залучена до участі у справі в якості відповідача.

Також до участі у справі не була долучена Державна архітектурно-будівельна інспекція України, управління державного архітектурно — будівельного контролю Дніпровської міської ради, як орган контролю відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції фактично вирішив питання щодо прав інших осіб, без їх залучення до справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд застосував до спірних правовідносин положення ст. 328, ч. 1 ст. 331, ст. 392 ЦК України, які спірні правовідносини не регулюють.

Судом не надано жодної правової оцінки тому, що спірне нерухоме майно фактично є самовільним будівництвом та визнання права власності на нього можливе лише за умови введення його в експлуатацію в установленому законом порядку.

Як визначено ч. ч. 5, 8 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Матеріали справи взагалі не містять належних доказів, які підтверджують право позивача на користування спірною земельною ділянкою.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил – є самочинним.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, спірне нерухоме майно не прийнято до експлуатації, а тому не є створеним в розумінні ст. 331 ЦК України, що також виключає можливість визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи єдиною підставою для визнання за ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» права власності на переобладнані збудовані об'єкти нерухомого майна стало невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору №10/01 від 10.01.2017 року, укладеного між сторонами, за умовами якого позивач ОСОБА_2 зобов'язалася провести відповідні консультації та здійснити реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, а відповідач ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» сплатити їй грошові кошти у розмірі 3000 грн., посилаючись при цьому на ст.328,319,392 ЦК України, тоді як вказані норми права спірні правовідносини не регулюють, та застосовані бути не можуть.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

В силу ст.141 ЦПК України з ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» на користь Прокуратури Дніпропетровської області слід стягнути судовий збір у сумі 2 400 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради – задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2017 року в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» та стягнення судового збору - скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» — відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «БІД» на користь Прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у сумі 2 400 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст складено 07 вересня 2018 року.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_7