Ухвала суду № 76301861, 06.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6620/18

У Х В А Л А

06 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення від сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМОТЕКС СІСТЕМС» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2018 року позов залишено без розгляду. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, разом з якою заявлені клопотання про відстрочення від сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін., а також у постанові від 30.05.2018 по справі №804/1230/17.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної ухвали складений 18.07.2018, а тому граничним строком його оскарження є 02.08.2018. При цьому, як зазначено скаржником, повний текст вказаного судового рішення отримано ним 01.08.2018, тобто позивач у відповідності до частини другої статті 295 КАС має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги до 16.08.2018 включно. Однак. апеляційну скаргу подано лише 23.08.2018, тобто з пропуском встановлених частинами першою та другою статті 295 КАС строку.

Будь-яких обставин, які б слугували підставою для поновлення строку апеляційного оскарження згідно частини третьої статті 295 КАС скаржником наведено не було.

Таким чином, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку відсутні.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями. 34, 132, 133, 243 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення від сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов