Постанова № 76291234, 06.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 760/29120/17

провадження № 22-ц/796/6550/2018

06 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнар І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Дуці В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про заміну сторони, поновлення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих документів у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Приходько Тетяни Петрівни на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року у складі судді Коробенка С.В.,

встановив:

У грудні 2017 року представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ &q?ис;Дельта Банк&q?к»;) - ПриходькоТ.П. звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просила замінити первісного стягувача - Публічне акціонерне товариство &q?уб;УкрСиббанк&q?рн; (далі- ПАТ &qut;;УкрСиббанк&qut;; на його правонаступника - ПАТ &q?а ;Дельта Банк&q?уп;; визнати причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва по справі №2-1789-1/10 поважними; відновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання; видати дублікати виконавчих листів по справі № 2-1789-1/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суми заборгованості по кредитному договору № 11184030000 від 16.07.2007 року у розмірі 437 332,63 грн., судового збору у розмірі 1 820 грн., який направити АТ &qu ;Дельта Банк&q? н;.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2010 року, з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АКІБ &q?ип;УкрСиббанк&q? ; солідарно стягнуто заборгованість за договором кредиту в сумі 437 332,63 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.

08.06.2011 року на примусове виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва представнику ПАТ «УкрСиббанк» видано виконавчі листи.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги (про зміну кредитора у зобов'язанні).

Відповідно до Акту прийому-передачі документації за договором купвілі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, право вимоги за кредитним договором № 11184030000 від 16.07.2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, перейшло до ПАТ &q?ма;Дельта Банк&q?ов;.

ПАТ &qukg;Дельта Банк&qunt; мав намір подати заяву про заміну сторони в процесі виконавчого провадження, але на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 &q?я ;Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк&q? ; до категорії неплатоспроможних&q? &;, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації прийнято рішення від 02.03.2015 р. №51 &qu а;Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві &q?іс;Дельта Банк&qun>;, згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ &qusp;Дельта Банк&qu:b;.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк».

Запровадження тимчасової адміністрації та в подальшому процедури ліквідації ПАТ &quад;Дельта Банк&q?а ; завадило вчасному направленню заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Лише в 2017 році, в ході внутрішньобанківської перевірки ПАТ «Дельта Банк» було встановлено, що за кредитним договором № 11184030000 від 16.07.2007 року стягнуто заборгованість рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 року.

ПАТ &qusp;УкрСиббанк&qust; оригінал виконавчого листа ПАТ &quuo;Дельта Банк" не передавав, останній було фактично втрачено.

Запровадження процедури ліквідації нового кредитора спричинило звільнення працівників, втрату документації банку, відсутність належного контролю за ходом здійснення виконавчого провадження, а тому ПАТ &q? з;Дельта Банк&q?нн; було позбавлено можливості здійснити заміну сторони в межах виконавчого провадження.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року заяву задоволено частково.

Стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на стадії виконання рішення Соломянського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 року в справі №2-1789-1/10 замінено на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

У поновленні строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів № 2-1789-1/10 про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь АКІБ &q?я ;УкрСиббанк&quС.; заборгованості відмовлено.

У видачі дублікатів виконавчих листів №2-1789-1/10, виданих 08 червня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь АКІБ &q?я ;УкрСиббанк&qu С; заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» - Приходько Т.П. просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року в частині вимог заяви, які були залишені без задоволення судом першої інстанції, поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчих листів № 2-1789-1/10 та видати їх дублікати.

Посилається на ті підстави, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставин, що мають значення для її вирішення.

Зазначила, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 р. набрало законної сили 13.10.2010 р., отже строк пред'явлення виконавчих листів до виконання на момент укладення договору купівлі-продажу прав вимоги 08.12.2011 року вже було пропущено. Відмова у задоволенні заяви фактично позбавила ПАТ &qu В;Дельта Банк&q?ле; права на виконання судового рішення, гарантованого Конституцією України та ставить під сумнів обов'язковість його виконання, що є неприпустимим.

В судове засідання представник ПАТ &qu12;Дельта Банк&quk'; не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.90 т.2).

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

Відповідно до п. 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII &q?. ;Про судоустрій і статус суддів&qu20; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно- територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у поновленні строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання суд першої інстанції виходив з недоведеності поважності причин пропуску такого строку.

Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 грудня 2010 року, з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АКІБ &quро;УкрСиббанк&q?ї ; солідарно стягнуто заборгованість за договором кредиту в сумі 437 332,63 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн.

Таким чином, рішення про стягнення заборгованості набуло законної сили 28 грудня 2010 року. Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становив один рік та спливав 28 грудня 2011 року.

16 березня 2011 року представник ПАТ &quiz;УкрСиббанк&qu:b; ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про видачу виконавчих листів, які 08 червня 2011 р. отримала ОСОБА_8 (а.с. 189 т. 1).

08.12.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Доказів неможливості пред'явлення виконавчих листів до виконання протягом року з моменту набуття судовим рішенням законної сили і до 28.12. 2011 р. матеріали справи не містять.

З огляду на те, що договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у тому числі за кредитним договором № 11184030000 від 16.07.2007 року, було укладено 08.12.2011 року, тобто задовго до віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та прийняття рішення про початок процедури його ліквідації, вказана подія не може бути розцінена як така, що об'єктивно перешкоджала заявнику вчасно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду залишається невиконаним, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

Посилання заявника на порушення судом положень Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення, колегія суддів вважає безпідставним, так як суд у визначені законом строки видав виконавчий лист, тобто здійснив всі визначені законом дії для захисту прав стягувача.

Відповідно до п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях констатує, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини»; рішення у справі «Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства», а також у справі «Z. та інші проти Сполученого Королівства».

Враховуючи те, що можливість відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання передбачена нормами цивільного процесуального законодавства, зважаючи на тривалість пропуску такого строку, відсутність доказів поважності причин його пропуску, відмова у поновленні такого строку не суперечить міжнародно-правовим актам щодо захисту прав і свобод людини та практиці Європейського суду з прав людини, а застосовувані судом обмеження переслідують легітимну мету та зберігають розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями, доводи апеляційної скарги про порушення права позивача на справедливий судовий розгляд є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Відповідно до п. 17.4 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону від 03.10.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, в редакції, що діяла на час видачі виконавчих листів, виконавчі документи могли бути пред'явлені до виконання протягом року, який починає відраховуватись з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

З огляду на те, що рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2010 року набрало законної сили 28 грудня 2010 року, у разі втрати виконавчого листа про стягнення боргу його дублікат міг бути виданий судом до 28 грудня 2011 року.

При цьому із заявою про видачу дубліката виконавчих листів у справі № 2-1789-1/10, ПАТ «Дельта Банк» вперше звернувся до суду лише у грудні 2017 року.

Таким чином, заява про видачу дублікату виконавчих документів подана після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчих документів до виконання, що є самостійною підставою для відмови у її задоволенні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, надав належну оцінку доводам заявника, порушення судом норм процесуального права при розгляді заяви не встановлено, тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Приходько Тетяни Петрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 23 травня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в частині відмови у видачі дубліката виконавчого листа до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: