Постанова № 76291048, 28.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарях Лисиці Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещенко Ірини Ігорівни (у виконавчому провадженні №52806944) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року, постановлену у складі судді Майбоженко А.М.,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ФещенкоІ.І. у виконавчому провадженні №52806944.

Свої вимоги обґрунтував тим, що у відділі ДВС перебуває вказане виконавче провадження про стягнення з заявника на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 6 775 627, 92 грн., на підставі виконавчих листів, виданих Оболонським районним судом м. Києва.

Зазначала, що суб'єктом оціночної діяльності було проведено оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1, про що складено звіт з визначенням ринкової вартості, що становить 3 163 524, 00 грн.

ОСОБА_2 з даним звітом не погоджувалася, вказувала, що вартість майна занижена та не відповідає дійній вартості квартири.

Враховуючи наведене, просила визнати неправомірними дії державного виконавця по визначенню вартості квартири, визнати вказаний звіт протиправним та заборонити відділу ДВС передавати на реалізацію квартиру за ціною, визначеною відповідно до висновку про вартість майна.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.

Справа № 756/7973/18 № апеляційного провадження: 22-ц/796/6721/2018Головуючий у суді першої інстанції: Майбоженко А.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Вказувала, що суб'єктом оціночної діяльності було порушено процедуру оцінки майна, а саме експертом огляд квартири не здійснювався, що вплинуло на визначення ринкової вартості майна. Так, висновок було здійснено на підставі постанови про опис та арешт майна боржника від 05.04.2017 та фотографій зроблених виконавцем у день складення постанови, тобто порушено методику проведення оцінки.

Зазначала, що всупереч Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець позбавив права визначити вартість майна за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити скаргу.

В судовому засіданні представник заявника просила апеляційну скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.

Представник банку проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Оболонським районним судом м. Києва за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» було видано виконавчий лист на виконання рішення від 24.09.2014 про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 6 775 627, 92 грн., на підставі яких державним виконавцем Оболонського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Фещенко І.О. відкрито виконавче провадження №52806944.

Постановою головного державного виконавця призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_6.

Суб'єктом оціночної діяльності було проведено оцінку квартири та складено звіт про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість зазначеного об'єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить 3 163 524, 00 грн.

ОСОБА_2 звернулася із скаргою на дії державного виконавця, саме з приводу визначення вартості квартири.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що боржник не надала суду висновку про вартість майна на спростування наявного висновку, а відтак оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності є належним доказом у справі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Так, головним державним виконавцем призначено суб'єкта оціночної діяльності, яким проведено оцінку квартири та складено звіт про оцінку майна.

Не погоджуючись з вартістю майна, визначеною за результатами проведення оцінки, ОСОБА_2 посилалася на процедуру проведення оцінки, зокрема, на той факт, що оцінювачем не було здійснено безпосередньо огляду квартири, а відтак вважала дії державного виконавця неправомірними, а звіт протиправним.

Разом з тим, за змістом ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Так, матеріали справи не містять відомостей щодо визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Не надано суду і звіту про оцінку майна, який міг би спростувати вартість квартири, визначену проведеною оцінкою.

Так, державним виконавцем дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», жодних порушень під час вчинення виконавчих дій не встановлено.

Посилання заявника на те, що суб'єктом оціночної діяльності було порушено процедуру оцінки майна, що вплинуло на визначення ринкової вартості майна, а відтак дії державного виконавця є протиправними, колегією суддів до уваги не приймається, з огляду на те, що незгода боржника з результатами проведення оцінки майна не свідчить про порушення прав сторони виконавчого провадження з боку державного виконавця.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.

Доводи скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не впливають на правильність постановленої судом ухвали і, з огляду на вимоги ст. 375 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для її скасування, тому підлягають відхиленню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 05 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді