Постанова № 76245419, 03.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 723/1192/18

Головуючий у 1-й інстанції: Бужора В.Т.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

03 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Сторожинецького районного суду Чернівецької області із позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13.06.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13.06.2018 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Позивач зазначає, що про порушення ним вимог ч.3 ст.481 МК України відповідачу було відомо у 2015 році з орієнтування Чернівецької митниці ДФС від 22.12.2015 №24-70-61-23/1606. Однак, відповідач притягнув його до відповідальності лише 28.03.2018, тобто з порушенням шестимісячного строку, передбаченого ст.467 МК України.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а також терміновість судового розгляду даної категорії адміністративних справ, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2018 працівниками Закарпатської митниці ДФС відносно ОСОБА_2 громадянина Італії, який постійно проживає в Україні, складено протокол про порушення митних правил за №1237/30500/18.

У вказаному протоколі зафіксовано, що при здійсненні митних формальностей працівниками митниці встановлено, що 18.12.2014 через пункт пропуску "Порубне-Сірет" митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України громадянином Італії ОСОБА_2 з метою тимчасового ввезення до 1 року було ввезено на територію України легковий автомобіль марки "NISSAN", моделі "TERRANO", номерний знак Італії НОМЕР_1 та станом на 01.03.2018 вказаний транспортний засіб не вивезено за межі митної території України. Таким чином, громадянином Італії ОСОБА_2 перевищено строк тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля марки "NISSAN", моделі "TERRANO", номерний знак Італії НОМЕР_1, більше ніж на десять діб, чим порушено митні правила, передбачені ч.3 ст.481 Митного кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів про порушення митних правил заступником начальника Закарпатської митниці ДФС 28.03.2018 було винесено постанову за №1237/30500/18 про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Позивач не погоджується із постановою відповідача №1237/30500/18 від 28.03.2018, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позов, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган правильно вважав, що в діях позивача наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст.481 МК України, у зв'язку з чим правомірно притягнув останнього до відповідальності.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.3 ст.481 МК України, перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст.103 МК України).

Частиною 1 статті 380 МК України, передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч.2 ст.380 МК України, транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу, Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Згідно вимог ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем факт вчинення ним порушення ч.3 ст.481 МК України шляхом перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля марки "NISSAN", моделі "TERRANO", номерний знак Італії НОМЕР_1, більше ніж на десять діб.

Разом з цим, позивач зазначає, що про порушення ним вимог ч.3 ст.481 МК України відповідачу було відомо у 2015 році з орієнтування Чернівецької митниці ДФС від 22.12.2015 №24-70-61-23/1606. Однак, відповідач притягнув його до відповідальності лише 28.03.2018, тобто з порушенням шестимісячного строку, передбаченого ст.467 МК України.

Суд апеляційної інстанції вважає вказані доводи позивача необґрунтованими, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митного кодексу України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм Митного кодексу України викладений Верховним судом у постановах від 12 червня 2018 року у справі №462/7518/15-а (адміністративне провадження №К/9901/13915/18), від 24 квітня 2018 року у справа №331/2608/17(2а/331/114/2017) (адміністративне провадження №К/9901/7127/18).

Відповідно до Порядку внесення інформації про можливі порушення законодавства з питань державної митної справи до модуля "Орієнтування" АСМО "Інспектор-2006", затвердженого Наказом Державної фіскальної служби України від 29 травня 2015 року №386, під орієнтуванням розуміється інформація про осіб та/або транспортні засоби, документи, за допомогою яких можуть бути вчинені порушення законодавства України з питань державної митної справи, інформація про товари, що можуть бути об'єктом правопорушення, яка створена органами Державної фіскальної служби (їх структурними підрозділами) самостійно за результатами здійснення аналітичної роботи або отримана органами Державної фіскальної служби (їх структурними підрозділами), яка у встановленому порядку внесена до модуля "Орієнтування" автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006".

Таким чином, наявність орієнтування Чернівецької митниці ДФС від 22.12.2015 №24-70-61-23/1606 свідчить лише про можливе порушення позивачем вимог законодавства та не вказує на факт виявлення порушення позивачем вимог ч.3 ст.481 МК України.

Разом з цим, з матеріалів справи встановлено, що факт порушення позивачем вимог ч.3 ст.481 МК України виявлено відповідачем саме 01.03.2018. Тому, відповідачем дотримано, передбаченого ч.1 ст. 467 МК України, строку накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.