Постанова № 76241219, 04.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року справа №805/2822/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року (повний текст складено 16 липня 2018 року) у справі № 805/2822/18-а (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

23.04.2018 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату різниці у пенсії за вислугу років з 1 січня 2016 року на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області, отриманої управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 20.03.2018 № 8525 лк про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з судовим рішенням в частині відмови у зобов'язанні відповідача здійснити виплату різниці у пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов'язанні відповідача здійснити виплату різниці у пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року по 21.12.2017 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на Конституцію України, Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду, практику Верховного суду України, рішення Конституційного Суду України, та наголошує на тому, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не враховано, що нормативний акт, який має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не містить обмежень у виплаті перерахованих пенсій. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що механізм нарахування соціальних виплат повинен відповідати критеріям пропорційності, рівності та справедливості і є конституційно допустимим до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист (а.с.75-78).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_2 є пенсіонером МВС за вислугою років, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1, виданим 13.11.1998 року (а.с. 18).

Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Донецькій області підготувала та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 № 8525/лк від 20.03.2018 року (станом на 01 січня 2016 року) (а.с.16)

Згідно з цією довідкою, розмір грошового забезпечення за нормами, (чинними на 1 січня 2016 року) за посадою начальника канцелярії УУІМ УМВС України в Донецькій області становить: посадовий оклад - 1700 грн.; оклад за військовим (спеціальним званням) прапорщик міліції - 1000 грн.; надбавка за стаж служби (40,00%) - 1080 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 255,00 грн., премія (9,21%) - 371,62 грн., усього - 4406,62 грн., яка отримана Головним управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.

Позивач зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогою про перерахунок пенсії, але останній,

листом від 26 березня 2018 року № 896-с-01, повідомив позивача про те, що перерахунок пенсії проведено на підставі, отриманої від ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Донецькій області, довідки № 8525лк від 20.03.2018. Перерахований розмір пенсії виплачується у порядку, визначеному пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (а.с. 13).

Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою ОСОБА_2 № N/А НОМЕР_1 за Дорученням № Д N/А НОМЕР_1/6за загальний розмір пенсії перерахований і складає 2511,77 грн. щомісячно. При цьому зазначено, що фактично виплачено 1409,50, різниця між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачуватись частинами відповідно до порядку, визначеному постановою КМУ №103 (а.с.26).

Зазначені обставини не є спірними та не заперечуються.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що обов'язок Головного управління виплатити пенсію у новому розмірі виник лише щодо перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року, разом з цим, обов'язок виплатити перераховану пенсію за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року виникає лише 01.01.2019 року, що є помилковим.

Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо невиплати пенсії позивачеві відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України № 900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року з 01.01.2016 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII статтю 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.".

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Наведені положення законодавства набрали законної сили з 1 січня 2016 року.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова № 988) визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За приписами абз.2 п.15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (стаття 102 Закону № 580).

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишньому працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988.

Відповідно до п.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-12 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

За приписами п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до п.2 Порядку № 45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

За приписами п.3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідачем не заперечується факт направлення ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Донецькій області управлінню на адресу та отримання останнім довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 01.01.2016, тобто ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Донецькій області дотримано порядок здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року.

Слід зазначити, що згідно ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Таким чином, суд зазначає, що обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Стосовно доводів пенсійного органу про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, суд зазначає наступне.

Порядок перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 103, регулює питання відносно виплат, визначених станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704.

В свою чергу, предметом оскарження у даній адміністративній справі є зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з урахуванням розмірів виплат, які були визначені станом на 01 січня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення.

Таким чином, відповідач, як на підставу для відмови в задоволенні позову, посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 (набрала чинності 24.02.2018 року), яка на момент виникнення спірних правовідносин (січень 2016 року) не була прийнята.

В свою чергу прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 103 у лютому 2018 року ніяким чином не спростовує факту протиправної бездіяльності відповідача за період з січня 2016 року.

Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено жодного закону чи підзаконного нормативного акту, який би свідчив про наявність підстав, які б звільняли відповідача від законодавчо визначеного обов'язку виплати перерахованої пенсії за умови підвищення відповідних виплат у січні 2016 року.

Таким чином, порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, не є предметом спору у даній справі, а доводи відповідача з цього приводу - безпідставними.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що ним вже здійснений перерахунок пенсії згідно нової довідки відповідно до вимог постанови № 103, є неприйнятними.

Дійсно, пункт 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 103 містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.

Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 визначений перерахунок з 1 січня 2016 р. пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні виплати в розмірах, установлених законодавством, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Тобто, постановою Кабінету Міністрів України № 103 визначений порядок, яким виплата сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2016, фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі-Порядок №45).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262.

Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною 4 ст. 63 Закону № 2262 зовсім не визначене та не передбачене право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок "виплати" перерахованих пенсій, як це вказано в постанові від 21.02.2018 № 103.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону № 2262, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною другою статті 55 Закону № 2262 передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Статтею 92 Конституції України унормовано, що виключно законами України визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Норми Закону № 2262 (а саме: ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

Норми Закону № 2262 (а саме: ч. 3 ст. 52, ч. 2 ст. 55, ч. 4 ст. 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України (а саме - постанови від 21 лютого 2018 р. № 103), які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 відносно умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися, оскільки відповідно до змісту ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 зовсім не визначені такі повноваження Кабінету Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, згідно рішень ЄСПЛ "Сук проти України", "Кечко проти України" та Бурдов проти Росії" державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань.

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено, що не виплативши пенсію позивачеві відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268», в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 та довідки № 8525лк від 20.03.2018 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Донецькій області починаючи з 1 січня 2016 року пенсійний орган діяв правомірно.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату вже перерахованої пенсії на підставі довідки від 20.03.2018 року № 8525лк, починаючи з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Як визначено п. 3 ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного суду від 04 липня 2018 року в адміністративній справі № 805/2822/18-а - скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести виплату ОСОБА_2 перерахованої пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 20.03.2018 року № 8525лк за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття, тобто з 04 вересня 2018 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

Г.М.Міронова