Ухвала суду № 76204960, 18.07.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17997/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І.,

при секретарі судових засідань - Захарченка В.П.,

за участі старшого державного виконавця Кудрановського Ю.В., стягувача ОСОБА_3, представника стягувача ОСОБА_4, представника боржника та зацікавленої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві подання старшого державного виконавця відділу примусвоого виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановського Юрія Володимировича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою,

В С Т А Н О В И В :

29.05.2018 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кудрановський Ю.В. звернувся до суду із вказаним поданням.

Обгрунтовуючи означене подання вказує, що на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2014 № 757/17997/14-ц та рішення апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 видано виконавчий лист від 11.11.2015 № 757/17997/14-ц про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 25 174 863,39 грн. суми боргу, 3654,01 грн. судових витрат, який подано стягувачем на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49420175.

Оскільки боржник у добровільному порядку не виконав рішення судів, на підставі яких видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження, старший державний виконавець просить визначити частку майна боржника - ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у спільному майні, а саме житловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387340580000, зареєстрованого за ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) як 1/2 частку.

Державний виконавець Кудрановський Ю.В. у судовому засіданні внесене подання підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 подання державного виконавця підтримали, просили задовольнити.

Представник ваідповідача, який є і представником заінтересованої особи ОСОБА_8 - ОСОБА_5 щодо задоволення подання заперечував, просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали подання, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. від 19.11.2015 відкрито виконавче провадження № 49420175 на підставі виконавчого документу № 757/17997/14-ц виданого 11.11.2015 Печерським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 25 174 863,39 грн., 3654,01 грн. судового збору.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_8 зареєстровано житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387340580000.

Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12.06.2014 р. на підставі свідоцтва про право власності. Свідоцтво про право власності видано на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 29.01.2008.

При цьому вказане майно набуте в шлюбі, а отже є спільним майно подружжя.

Положеннями ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Положеннями ст. 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За змістом ст. 60 СУ України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 року по справі № 464/2227/17 зазначив, що задовольняючи подання державного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно із іншими особами, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу. Визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Між тим, Верховний Суд у своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 534/795/14-ц зазначив, що аналіз ст. 379 ЦПК України (2004 року), ч. 6 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, що діяла на час розгляду справи), ст.ст. 60, 61, 70 СК України дає підстави для висновку, що суди попередніх інстанцій, виходячи з того, що боржник має заборгованість та наявного у нього майна недостатньо для погашення заборгованості в повному обсязі, дійшли обгрунтованого висновку про визначення належної боржнику частки у спільному майні подружжя для подальшого погашення вказаної заборгованості.

Як вбачається при примусовому виконанні судового рішення державним виконавцем вчинені всі можливі виконавчі дії та в повній мірі вжито заходів щодо розшуку майна боржника.

Наявні в матеріалах подання докази свідчать про умисне ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2014, а наявного майна боржника недостаньо для погашення заборгованості в повному обсязі.

При цьому, є безпідставними доводи представника відповідача та заінтересованої особи, що має місце повторності звернення державного виконавця із даним поданням та в задоволенні яких рішенням суду було відмовлено, оскільки за минуванням досить тривалого часу боржником не було здійснено жодних дій спрямованих на виконання рішення суду та державним виконавцем натомість доведено, що останнім вчинено всі можливі виконавчі дії, що дають підстави для звернення до суду із даним поданням.

Окрім того, критично сприймаються обгрунтування заперечень у судовому засідання представника боржника, щодо недійсності Звіту суб'єкта оціночної діяльності - Товарної біржі «Універсальна» складеного станом на 31.03.2016 року та неможливості його використання під час проведення реалізації майна боржника, як на підставу відмови в задоволенні подання державного виконавця, оскільки предметом розгляду є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов'язковості виконання судового рішення.

Визначаючи частку боржника ОСОБА_7 в спільному майні подружжя, слід виходити з рівності сторін, а тому її слід визначити як 1/2. Суд в цьому випадку виходить з того, що під час розгляду подання боржником не було доведено іншого, а саме що частки в спільному майні подружжя є іншими.

З урахуванням зазначеного подання є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 208, 209, 210, 377-1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

подання задовольнити. Визначити частку майна боржника -ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у спільному майні, а саме житловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 1308,3 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387340580000, зареєстрованого за ОСОБА_8 ( РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) як 1/2 частку.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текс складено 28.08.2018.

Суддя Л.І.Цокол