Ухвала суду № 76184314, 03.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"03" вересня 2018 р. Справа № 922/4304/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Дворніченко Костянтина Олексійовича (вх.№ 1440 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2015, (суддя Аріт К.В.) у справі №922/4304/15

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця Дворніченко Костянтина Олексійовича, м. Харків,

про стягнення 30042,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.09.2015 у справі №922/4304/15 задоволено позов, стягнуто з ФОП Дворніченко К.О. на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 12649,36 грн заборгованості за кредитом, 8244,57 грн заборгованості за відсотками, 7547,01 грн пені, 1601,13 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн.

12.07.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2015 у справі №922/4304/15, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин даної справи при ухваленні оскаржуваного рішення та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2015 у справі №922/4304/15 в частині стягнення 1601,13 грн заборгованості по комісії за користування кредитом, а також зменшити розмір пені до 100,00 грн.

Одночасно скаржник з посиланням на приписи статей 46, 120, 254, 256 ГПК України просить поновити строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що місцевим господарським судом не було повідомлено відповідача про розгляд справи; про наявність судового рішення по даній справі дізнався від органів державної виконавчої служби 05.07.2018.

17.07.2018 автоматизованою системою для розгляду даної справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 наведену апеляційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі; доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу у відповідності до вимог статті 259 Господарського процесуального кодексу України, а також з підстав визнання судом наведених апелянтом доводів в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду неповажними.

Досліджуючи клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, судом встановлено, що процесуальні документи, в тому числі і рішення у справі направлялись на адресу відповідача, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 61019, АДРЕСА_1.

Проте, судові документи скаржником не отримувались, про що у матеріалах справи міститься відповідні повідомлення про повернення поштового відправлення із відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

Судом зазначено, що сам лише факт не отримання апелянтом судових рішень, які суд, з дотриманням вимог процесуального закону, йому надсилав за належною адресою та які повернулися в суд у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не свідчить про те, що апелянта не було повідомлено про час, дату та місце судового засідання, в якому було постановлено оскаржуване рішення, а тому не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Ухвалою від 23.07.2018 апелянта повідомлено про те, що у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, він має право усунути недоліки апеляційної скарги, та надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, докази надсилання апеляційної скарги позивачу з описом - вкладення, а також навести інші причини пропуску ним строку на подання апеляційної скарги.

03.09.2018, у зв'язку з відпусткою суддів Лакізи В.В., Плахова О.В,, автоматизованою системою документообігу суду проведено автоматизований розподіл справи, та визначено колегією суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 23.07.2018 апелянт не отримував, вона надіслана підприємством поштового зв'язку до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання» 16.08.2018.

Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як зазначалось, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 61019, АДРЕСА_1. На вказану адресу і була направлена ухвала від 23.07.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, враховуючи надіслання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 за належною адресою та невідкладне розміщення зазначеної ухвали у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом апеляційної інстанції дотримано вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо своєчасного повідомлення скаржника про залишення його апеляційної скарги без руху з наведених вище підстав та створення умов для реалізації ним прав, передбачених цим кодексом у межах встановленого судом апеляційної інстанції десятиденного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Проте, у встановлений судом апеляційної інстанції строк та станом на момент постановлення даної ухвали до Харківського апеляційного господарського суду від скаржника не надійшли докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 20 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення у даній справі складено 25.09.2015, надіслано відповідачу - 28.09.2015, з апеляційною скаргою відповідач звернувся у липні 2018 року, тобто апелянтом пропущено майже трирічний строк на подання апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає. що згідно ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Частиною 2 ст. 261 ГПК України визначено, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права та частиною національного законодавства, у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", та статті 9 Конституції України, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Поновлення заявнику строку на апеляційне оскарження судового рішення на думку апеляційного суду призведе до порушення права на справедливий судовий розгляд для інших осіб, які брали участь у справі, а також буде порушенням принципу правової визначеності, що в свою чергу не відповідає положенням пункту 1 ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Відтак, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення відповідачу строку на подання апеляційної скарги, що є наслідком відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, в силу приписів статті 261 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 254, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити Дворніченко Костянтину Олексійовичу у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2015 у справі №922/4304/15.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дворніченко Костянтина Олексійовича на рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2015 у справі №922/4304/15.

Повернути Дворніченко Костянтину Олексійовичу матеріали апеляційної скарги на 20 арк., в томі числі оригінал квитанції № 0.0.1076900518.1 від 05.07.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню протягом 20 днів до Верховного Суду з дня її підписання.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Крестьянінов О.О.