Постанова № 76172772, 29.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 532/783/17 Номер провадження 22-ц/786/1994/18Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого – судді-доповідача ОСОБА_1

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 червня 2018року, ухвалене суддею Омельченко І.І., повний текст рішення складено - дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_2 до Новосанжарського районного суду Полтавської області про відшкодування компенсації за порушення Новосанжарським районним судом Полтавської області права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку ,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Новосанжарського районного суду Полтавської області про відшкодування компенсації за порушення Новосанжарським районним судом Полтавської області права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.

Позовна заява мотивована тим, що 12 травня 2016 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області із апеляційного суду Полтавської області надійшла для розгляду цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка відповідно до норм Цивільно-процесуального кодексу мала бути розглянута впродовж двох місяців з дня відкриття провадження, однак фактично перебувала на розгляді близько дев`яти місяців, що є порушенням строків розгляду справи в розумні строки на сім місяців. ОСОБА_2 вважає за можливе відновлення порушеного права за рахунок грошової компенсації, яку він оцінює в 22 400 грн., які просив стягнути за рахунок Державного бюджету України на його користь.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Новосанжарського районного суду Полтавської області про відшкодування компенсації за порушення Новосанжарським районним судом Полтавської області права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку – відмовлено.

Рішення місцевого суду від 27 червня 2018 року мотивоване тим, що Новосанжарським районним судом Полтавської області не порушено розумних строків розгляду справи, оскільки відкладення розгляду справи відбувалось з поважних причин з метою дотримання процесуальних прав сторін у справі, а тому шкода ОСОБА_2 такими діями суду не заподіяна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції при ухваленні рішення суду допустив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, також вважає, що висновки місцевого суду не відповідать фактичним обставинам справи і суперечать принципу верховенства права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що всі процесуальні дії, які були вчинені Новосанжарським районним судом Полтавської області, суперечать діючому законодавству, а тому призвели до затягування судового процесу і відповідно до порушення права позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Новосанжарський районний суд Полтавської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду – без змін.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, вбачається що 19 травня 2016 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області з апеляційного суду Полтавської області для розгляду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (номер справи 542/684/16-ц, номер провадження 2/542/282/17).

Автоматизованою системою документообігу суду 19 травня 2016 року справу передано для розгляду судді Гаврилюк Олександру Івановичу (а.с.19).

Оскільки зміст позовної заяви ОСОБА_2 не відповідав вимогам статтей 119 та 120 ЦПК України (чинних на час виникнення правовідносин), 25 травня 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 20).

ОСОБА_2 виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху 02 червня 2016 року.

07 червня 2016 року відкрито провадження у справі. Судове засідання призначено на 11 серпня 2016 року (а.с. 50).

10 серпня 2016 року відповідач по справі ОСОБА_4 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою свого представника, адвоката ОСОБА_5 (а.с. 78), що підтверджується довідкою Ради адвокатів Полтавської області № 87/2-16 від 22.07.2016 року (а.с. 80а).

11 серпня 2016 року у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 12 вересня 2016 року (а.с. 81).

12 вересня 2016 року розгляд справи відкладено у зв’язку з хворобою відповідача ОСОБА_4 (а.с. 92). Вказане підтверджується довідкою комунального закладу «Кобеляцького Центру первинної медико-санітарної допомоги» № 01-12/783 від 21.09.2016 року (а.с.95).

22.09.2016 року суддя Гаврилюк О.І. звільнений з посади в зв’язку з закінченням повноважень.

Автоматизованою системою документообігу Новосанжарського районного суду Полтавської області 04 жовтня 2016 року справу передано для розгляду судді Гавриленко Тетяні Григорівні (а.с. 100).

05 жовтня 2016 року цивільну справу прийнято до провадження суддею Новосанжарського районного суду Полтавської області Гавриленко Т.Г. та призначено до розгляду на 01 листопада 2016 року (а.с. 105).

01 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 01 грудня 2016 року у зв’язку з необхідністю подання сторонами, в тому числі й ОСОБА_2, додаткових документів (а.с. 120).

01 грудня 2016 року розгляд справи відкладено в зв’язку з неявкою сторін, розгляд призначено на 29 грудня 2016 року.

01 грудня 2016 року від відповідача ОСОБА_3 до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 133).

29 грудня 2016 року у справі прийнято рішення.

18 січня 2017 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року.

06 лютого 2017 року апеляційний суд Полтавської області повернув цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, до Новосанжарського районного суду Полтавської області для ухвалення додаткового рішення. (а.с. 157).

22 лютого 2017 року Новосанжарським районним судом Полтавської області прийнято додаткове рішення по цивільній справі.

09 березня 2017 року ОСОБА_2 оскаржив додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року та додаткове рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року залишені без змін (а.с. 203-205).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 18 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року залишено без змін (а.с. 228-230).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що Новосанжарським районним судом Полтавської області не порушено розумних строків розгляду справи, оскільки відкладення розгляду справи відбувалося з поважних причин, а також з метою дотримання процесуальних прав сторін у справі.

Проте, апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є визнання порушення Новосанжарським районним судом Полтавської області права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку та стягнення за рахунок Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування компенсації за порушене право 22 400 грн.

За приписами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (ст. 56 Конституції України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень ч. 1 ст. 2, пп. 1, 7, 9 ч. 1 ст. 3, ст. 17, ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів мають розглядатися відповідно до процесуального законодавства.

Зазначені роз'яснення є відтворенням положень ст. ст. 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

У зв'язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом, тільки з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові від 08.05.2018 року у справі №521/18287/15-ц ОСОБА_6 Верховного Суду прийшла до висновків (п.п.79,80) про те, що оскарження судових рішень, діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються.

Місцевий суд, ухвалюючи судове рішення у даній справі, не врахував висновки ОСОБА_6 Верховного Суду у справі №521/18287/15-ц, рішення місцевого суду також не містить відповідних мотивів, з яких би вбачалося, що місцевий суд відступив від вказаної правової позиції, яка вже була висловлена ОСОБА_6 Палатою Верховного Суду на час ухвалення судового рішення від 27.06.2018 р.

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У даному випадку позивач просить визнати порушення місцевим судом його права на розгляд справи упродовж розумного строку, тобто предметом даного спору є оскарження процесуальних дій суду, пов'язаних із розглядом цивільної справи справи, що нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про те, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, тому рішення місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,4, 368, 374 ч.1 п.4, 255 ч.1 п.1, 377 ч.1, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 червня 2018року - скасувати.

Провадження у справі – закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: Лобов О.А.

ОСОБА_7