
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 760/891/18 Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/6215/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Прокопчук Н.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.
суддів: Саліхова В.В., Семенюк Т.А.,
при секретарі: Булах А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_4
на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року
у цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сергієнка Олексія Миколайовича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (ТОВ Гарант Ойл Групп»), заступник начальника Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сергієнко Олексій Миколайович, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та просив: - визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнка О.М. з приводу невнесення до Бориспільського міськрайонного суду Київської області або Солом'янського районного суду м. Києва подання про примусове проникнення на склад ПММ № 2 Військової частини А2215, що знаходиться по вул. Соцмістечко № 1 у м. Бориспіль Київської області; - зобов'язати заступника начальника відділу Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у київській області Сергієнка О.М. звернутися до Бориспільського міськрайонного суду Київської області або Солом'янського районного суду м. Києва із поданням про примусове проникнення на склад паливно-мастильних матеріалів № 2 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко № 1 до військової частини А 2215 з метою виконання виконавчого листа № 2/760/4856 та припинення дій командування Військової частини А 2215 Міністерства оборони України при вчиненні перешкод при відпуску палива (виконанні умов договору відповідального зберігання № 1-Г від 20 січня 2016 року) за заявками ОСОБА_4 з належних ТОВ «Ю.С.А.» резервуарів складу ПММ № 2.
В обґрунтування скарги зазначав, що на виконанні у Бориспільському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Київській області перебуває виконавче провадження ВП № 54138042 з виконання виконавчого листа № 2/760/4856 про зобов'язання ТОВ «Ю.С.А.» виконати умови договору відповідального зберігання № 1-Г від 20 січня 2016 року, який був виданий на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Ю.С.А.» про стягнення штрафних санкцій та зобов'язання вчинити певні дії. 21 липня 2017 року заявником було подано до державного виконавця заяву про звернення державного виконавця до суду із поданням про примусове проникнення на територію складу паливно-мастильних матеріалів № 2 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, соцмістечко № 1 - до військової частини А 2215 з метою виконання рішення у справі № 760/11898/16-ц в межах ВП № 54138042.
Разом з тим, відповіді на вказану заяву ОСОБА_4 отримано не було, а при ознайомленні 05 січня 2018 року з матеріалами виконавчого провадження представнику скаржника стало відомо про те, що листом від 11 серпня 2018 року державним виконавцем було відмовлено у задоволенні заяви про звернення до суду із клопотанням про примусове проникнення до приміщення, що знаходиться на території військової частини А 2215, що свідчить про неналежне виконання державним виконавцем своїх обов'язків при примусовому виконанні судового рішення.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 р. у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність державного виконавця відмовлено.
У поданій ОСОБА_3, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_4, апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження судового розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права, є незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що судом при розгляді скарги ОСОБА_4 не було враховано положення законодавства про обов'язковість рішення суду, сприяння виконання якому в першу чергу покладається на державного виконавця. Державний виконавець відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішення, які залежать від характеру виконуваного рішення. В даному випадку на думку скаржника доцільним заходом примусового виконання рішення було звернення з поданням до суду про примусове проникнення на територію складу ПММ № 2 військової частини А2215 для зобов'язання ТОВ «Ю.С.А.» (нова назва ТОВ «Гарант Ойл Групп») виконати умови договору відповідального зберігання № 1-Г від 20 січня 2016 року з огляду на перешкоджання посадовими особами військової частини А 2215 у доступі до майна, яке належить боржнику та знаходиться на території військової частини.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIIIапеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Гарант Ойл Групп» підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники судового розгляду не з&quom;явилися. Виходячи з положень ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що звернення до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є правом державного виконавця, а не його обов'язком, а тому він не може бути зобов'язаний судом до вчинення дій, які віднесені не до його обов'язків, а до його прав.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Ю.С.А.» про стягнення штрафних санкцій та зобов'язання вчинити певні дії було зобов'язано відповідача виконати умови договору відповідального зберігання № 1-Г від 20 січня 2016 року.
На виконання вказаного рішення суду 12 червня 2017 року був виданий виконавчий лист № 2/760/4856.
Постановою заступника начальника відділу Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнка О.М. від 16 червня 2017 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54138042.
21 липня 2017 року ОСОБА_4 було подано до заступника начальника відділу Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнка О.М. заяву про звернення до суду з поданням про примусове проникнення на територію складу паливно-мастильних матеріалів № 2 за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, соцмістечко № 1 - до військової частини А 2215 з метою виконання рішення у справі № 760/11898/16-ц в межах ВП № 54138042 про зобов'язання ТОВ «Ю.С.А.» (нова назва ТОВ «Гарант Ойл Групп») виконати умови договору відповідального зберігання № 1-Г від 20 січня 2016 року.
Листом від 11 серпня 2017 року за підписом в.о. начальника відділу Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнка О.М. боржника ТОВ «Гарант Ойл Групп» було повідомлено про те, що військова частина А 2215 не є стороною виконавчого провадження, а отже у державного виконавця відсутні підстави для звернення до суду із поданням про примусове проникнення на територію складу паливно-мастильних матеріалів № 2 до військової частини А 2215.
Відповідно до умов договору відповідального зберігання № 1-Г від 20 січня 2016 року, що був укладений між ТОВ «Ю.С.А.», яке в подальшому змінило свою назву на ТОВ «Гарант Ойл Групп», та ОСОБА_4, товариство прийняло на відповідальне зберігання нафтопродукти, які належать ОСОБА_4 та зобов'язалося зберігати їх протягом погодженого терміну та їх повернути в асортименті і кількості згідно з Додатком № 1 до договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору, зберігання нафтопродуктів здійснюється на складі паливно-мастильних матеріалів № 2, розташованому за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко № 1 на території військової частини А 2215 у ємностях, які є власністю ТОВ «Ю.С.А.».
Договір та Додаток до нього укладені та підписані сторонами договору без погодження та залучення до участі в них військової частини А 2215.
Відповідно до акту державного виконавця від 04 липня 2017 року (а.с. 18), заступником начальника Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнко О.М. було встановлено, що боржник у виконавчому провадженні ВП № 54138042 рішення суду не виконує з огляду на те, що представник військової частини А 2215, на території якої зберігаються нафтопродукти, які належать ОСОБА_4, перешкоджає їх відвантаженню.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України закріплено аналогічне положення: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені права та обов'язки виконавців при примусовому виконанні рішень. Зокрема, згідно п. 3 ч. 2 вказаної статті виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Пунктом 13 частини 3 вказаної статті закріплено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звертався до Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області із заявою, в якій просив державного виконавця звернутися з поданням до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про примусове проникнення на територію складу паливно-мастильних матеріалів № 2 до військової частини А 2215 для зобов'язання ТОВ «Ю.С.А.» виконати умови договору відповідального зберігання від 20 січня 2016 року № 1-Г.
Вказана заява була зареєстрована у Бориспільському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Київській області 21 липня 2017 року за вх. № 933.
11 серпня 2017 року в.о. начальника відділу Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнко О.М. було надано відповідь на дану заяву та зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави для звернення до суду із клопотанням про примусове проникнення на територію складу паливно-мастильних матеріалів № 2 до військової частини А 2215, оскільки вказана військова частина не є стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2/760/4856.
А відтак, державним виконавцем було належним чином розглянуто заяву ОСОБА_4 та надано відповідь на неї.
Окрім того, суд першої інстанції надійшов до вірного висновку про те, що звернення до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб, є правом державного виконавця, а не його обов'язком, а відтак відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» суд не вправі зобов'язати державного виконавця до вчинення вказаних дій.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що ОСОБА_4 звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця просив зобов'язати його звернутися із поданням про примусове проникнення на територію військової частини А 2215, порядок доступу до якої як до військового формування Збройних Сил України затверджується спеціальним Наказом. При цьому військова частина А 2215 не є учасником виконавчого провадження,не була стороною і в укладеній між боржником і стягувачем угоді та у правовідносинах з ОСОБА_4 не перебуває.
Під час апеляційного розгляду представник ТОВ «Гарант Ойл Групп» підтвердив, що з питання витребування свого майна до військової частини А 2215 боржник не звертався і остання не є учасником виконавчого провадження, у межах якого заявлено клопотання.
З огляду на таке й ті обставини, що чинним законодавством передбачено спеціальний режим доступу на територію військової частини та виключно право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусове проникнення до приміщень, з урахуванням положень ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», якою визначено обов'язки та права державного виконавця при виконанні рішень суду, колегія суддів надходить до висновку, що державним виконавцем при виконанні виконавчого листа № 2/760/4856 не було допущено бездіяльності, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість скарги.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону і не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач:
Судді:
Повний текст постанови складений: 31 серпня 2018 року
Судове рішення № 76161176, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 30.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/891/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: