Рішення № 76156930, 30.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/1091/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірним дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати неправомірним рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 52 від 08.12.2017 щодо призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов'язати призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку з подачі заяви про призначення пенсії.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог указує, що відмова відповідача у призначенні йому пенсії, передбаченої ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є неправомірною та порушує його право на отримання пенсії із зниженням пенсійного віку, яке надано йому у зв'язку з проживанням в зоні радіоактивного контролю більше 4-х років.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 05 червня 2018 р..

30 травня 2018 року до суду надійшов відзив Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки надані позивачем документи про періоди постійного проживання та періоди роботи містять суперечливі відомості, тому не можуть бути прийняті до уваги для призначення пенсії. При цьому відповідач зазначає, що відповідно до наданої позивачем довідки Яринівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 21.11.2017 № 704, він постійно проживав з 26.04.1986 по 23.10.1993 в с. Яринівка Березнівського району Рівненської області, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю, а згідно із записами у трудовій у книжці з 02.10.1984 по 30.08.1987 працював на станції "Гнидава" Львівської залізничної дороги.

Позивач з'явився до суду, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не прибув, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки до суду не повідомив.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що позивач відповідно до посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії В-ІІ № 083180, виданого 02.02.1993 Рівненською облдержадміністрацією, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

17 листопада 2017 року позивачу виповнилося 56 років, у зв'язку з чим він звернувся до ОСОБА_2 - Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

08 грудня 2017 року відповідачем прийнято рішення № 52, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, так як документи про періоди постійного проживання та періоди роботи містять суперечливі відомості.

ОСОБА_2 - Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 08.12.2017 за № 278/03.1 позивача повідомлено про прийняте рішення.

Водночас у листі від 08.12.2017 вказано, що надані позивачем документи про періоди постійного проживання та періоди роботи місять суперечливі відомості, тому не можуть бути прийняті до уваги для призначення пенсії. Так, відповідно до наданої позивачем довідки Яринівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 21.11.2017 № 704, він постійно проживав з 26.04.1986 по 23.10.1993 в с. Яринівка Березнівського району Рівненської області, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Однак, згідно із записами у трудовій у книжці з 02.10.1984 по 30.08.1987 позивач працював на станції "Гнидава" Львівської залізничної дороги.

Позивач, вважаючи, що ОСОБА_2 - Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило йому у призначенні пенсії, чим порушило його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом ураховано наступне.

Згідно зі п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Основного Закону визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі положеннями частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) закріплено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, далі - Закон № 796-XII) визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 796-XII, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

У пункті 4 частини першої статті 14 Закону № 796-XII встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені у статті 55 Закону № 796-XII.

Так, абзацом першим частини першої вказаної статті Закону № 796-XII визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В силу приписів пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років зменшення пенсійного віку відбувається на 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно зі ч. 3 ст. 55 Закону № 796-XII, призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до положень статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Приписами пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема:

- документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

При цьому суд відмічає, що відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону № 796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

У відповідності до п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12), іншими актами законодавства.

За змістом п. 6 Порядку, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Пунктом 10 Порядку визначено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, іншим потерпілим, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Отже, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням статті 55 Закону № 796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Разом з цим суд наголошує, що документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796-XII є виключно посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

Отож, видача позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії В підтверджує той факт, що станом на 1 січня 1993 року він прожив або відпрацював, в даному випадку, в зоні посиленого радіологічного контролю не менше чотирьох років.

Водночас суд ураховує, що ОСОБА_1, звертаючись до відповідача із відповідною заявою про призначення пільгової пенсії, окрім посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії В-ІІ № 083180, виданого 02.02.1993 Рівненською облдержадміністрацією, також надано довідку Виконавчого комітету Яринівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 21.11.2017 № 704.

Із довідки Виконавчого комітету Яринівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 21.11.2017 № 704 слідує, що ОСОБА_1 з 26.04.1986 по 23.10.1993 дійсно був зареєстрований та постійно проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке до 01.01.2015 було віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106.

У свою чергу, відповідач не приймаючи до уваги вказаний період постійного проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю посилається на записи трудової книжки ОСОБА_1, відповідно до яких з 02.10.1984 по 30.08.1987 він працював на станції "Гнидава" Львівської залізничної дороги, яка не знаходиться на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Такі доводи відповідача суд оцінює критично, позаяк у відповідності до ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відтак, трудова книжка не відноситься до документів, які підтверджують період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Також суд відмічає, що надання інших документів, які б підтверджували період проживання особи в зоні посиленого радіоекологічного контролю, окрім як довідки органу місцевого самоврядування, законодавством не передбачено.

За наведених обставин, суд вважає, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджено довідкою Виконавчого комітету Яринівської сільської ради Березнівського району Рівненської області від 21.11.2017 № 704 та посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).

Разом з цим, суд указує, що згідно із довідкою Виконавчого комітету Городницької селищної ради від 02.01.2018 № 1, позивач з 23.10.1993 по даний час зареєстрований та постійно проживає в с. Дубники ОСОБА_2 - Волинського району Житомирської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, відноситься до зони гарантованого добровільного віднесення (3 категорія).

Беручи до уваги викладене та те, що подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, а інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, суд приходить до висновку, що на час звернення до ОСОБА_2 - Волиснького об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок постійного проживання в зоні радіоекологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 - Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 52 від 08 грудня 2017 року, яким йому відмовлено у призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ, та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 18.11.2017.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до положення статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,80 грн сплаченого судового збору (квитанція від 26.04.2018) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 - Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Єрьоменка, 16, м. Новоград-Волинський, Житомирська область,11708, ідентифікаційний код 37808338) № 52 від 08 грудня 2017 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 - Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Єрьоменка, 16, м. Новоград-Волинський, Житомирська область,11708, ідентифікаційний код 37808338) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (вул. Незалежності, 20, с. Дубники, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11714, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18 листопада 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 - Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Єрьоменка, 16, м. Новоград-Волинський, Житомирська область,11708, ідентифікаційний код 37808338) на користь ОСОБА_1 (вул. Незалежності, 20, с. Дубники, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11714, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) 704,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко