Ухвала суду № 76144406, 23.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

23.08.2018

Справа № 522/5814/18

Провадження 1-кс/522/15313/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Самойленко Д.О., при секретарі Стогнієнко Т.Г., розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_2, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополіздійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12017010000000076 від 07.12.2017, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Генеральним прокурором України визначено підслідність у даному кримінальному провадженні за слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, процесуальне керівництво доручено прокуратурі Автономної Республіки Крим.

В ході досудового розслідування встановлено, що на початку 2016 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та групи невстановлених досудовим розслідуванням осіб виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами необмеженої кількості потерпілих під приводом надання кваліфікованої платної парапсихологічної допомоги на відстані з використанням технологій ІР-телефонії, а саме передачу мовних даних по інтернет-протоколу закордонним абонентам, з метою отримання прямої постійної фінансової вигоди.

У той же час, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, маючи корисливі мотиви, надали згоду на участь в спільних діях, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману і таким чином, вказані особи досягли попередньої змови на вчинення злочинних дій, об’єднаних єдиним злочинним умислом.

В подальшому, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені в ході досудового розслідування особи розробили спільний план вчинення злочинних дій, яким визначили наступні дії та рольову участь кожного для досягнення спільної злочинної мети.

Так, з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння грошовими коштами потерпілих, у відповідності до розробленого плану, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за попередньою змовою з групою невстановлених досудовим розслідуванням осіб, в невстановлений досудовим розслідуванням час, з метою зайняття незаконною (злочинною) діяльністю орендували офіс за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 72, та обладнали його лінією високошвидкісного з'єднання з мережею Інтернет (провайдер ТОВ «ІНТЕР-ТЕЛЕКОМ»), використовуючи яку, через додатки IP- телефонії, спілкувались з потерпілими.

Водночас ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені в ході досудового розслідування особи уклали відповідні угоди з метою трансляції в рекламних цілях в засобах масової інформації, а саме на телеканалах «Интерактивный телевизионный канал «Дамский клуб» («ТДК»), «Нано», «Точка ТВ», «Калейдоскоп» які здійснюють аудіовізуальне відтворення на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, території Російської Федерації та країн ближнього зарубіжжя.

З метою введення в оману потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлені в ході досудового розслідування особи використали відеоролики за участю відомого екстрасенса, переможця телевізійного проекту «9 Битви екстрасенсів» Ільміри Рауфівни ОСОБА_7, без відома та згоди останньої, надавши для трансляції на вказаних телеканалах зазначені відеоролики на яких розмістили телефони «гарячої лінії», а телефонні дзвінки на вказані номери від потерпілих надходили через додатки ІР-телефонії до учасників злочинної схеми, які представляючись самим екстрасенсом та її помічниками пропонували за грошову винагороду дистанційну парапсихологічну допомогу в лікуванні різноманітних захворювань, фактично не маючи наміру та можливості надати запропоновані послуги.

Відповідно до розробленого плану та розподілу ролей ОСОБА_5 вела телефонні розмови з потерпілими, представляючись відомим екстрасенсом Ільмірою Рауфівною ОСОБА_7, вимагаючи від потерпілих грошові кошти в якості оплати за проведення різноманітних ритуалів, покупки окультної атрибутики та іншого.

В свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та відповідно до розподілу ролей, виступаючи «операторами колл-центру», називаючись помічниками екстрасенса, фінансистами та різними іменами, знаходячись в приміщенні офісу за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 72, використовуючи додатки ІР телефонії контактували з потерпілими, повідомляли дані осіб, на користь яких потерпілим необхідно перераховувати грошові кошти в якості оплати за послуги нібито екстрасенсом Ільмірою ОСОБА_7.

Водночас в разі відмови потерпілих від сплати грошових коштів, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, залякували потерпілих погрожуючи останнім настанням негативних наслідків, таких як настання хвороби, а в деяких випадках і смертю потерпілого або його родичів.

Відповідно до розробленого плану та розподілу ролей ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за попередньою змовою з групою невстановлених досудовим розслідуванням осіб організували отримання коштів від потерпілих шляхом міжнародних грошових переказів на банківські картки, міжнародними поштовими переказами та переказами на електронні гаманці, як на ім’я учасників злочинного угрупування так і на ім’я залучених громадян не обізнаних про злочинні дії угрупування.

Так, в жовтні 2016 року, більш точну дату та час не встановлено, ОСОБА_5, знаходячись в офісі за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 72, представляючись в телефонній розмові переможцем телевізійного проекту «9 битви екстрасенсів» ОСОБА_7, повідомила потерпілій ОСОБА_8 про наявність у неї «родових проклять» і запропонувала за грошову винагороду дистанційно парапсихологічну допомогу фактично не маючи наміру та можливості надати запропоновані послуги.

В подальшому в період часу з 17.10.2016 по 17.02.2017, ОСОБА_5, під приводом проведення магічних ритуалів від імені екстрасенса Ільміри ОСОБА_7 кожного дня телефонувала потерпілій ОСОБА_8, та в телефонній розмові, чинячи психологічний тиск, вимагала пересилання грошових коштів нібито для проведення різноманітних ритуалів та обрядів, купівлі окультної атрибутики, які потерпіла повинна була перераховувати на картки банку та міжнародними поштовими переказами. В свою чергу відповідно до розподілу ролей, потерпілій телефонували ОСОБА_3, ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, які представляючись помічниками екстрасенса, також вимагали переведення грошових коштів, погрожуючи у разі відмови настанням тяжких наслідків для потерпілої. Водночас, ОСОБА_4 відповідно до своєї ролі отримував грошові перекази від потерпілої, як особисто так і за допомогою інших учасників злочинного угрупування та залучених громадян не обізнаних про злочинні дії угрупування.

Всього за період часу з 17.10.2016 по 17.02.2017 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами в сумі 1165348 гривень, якими в подальшому розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо великим розміром збитку.

Крім того, в серпні 2017 року, більш точну дату та час не встановлено, ОСОБА_5, знаходячись в офісі за адресою: м. Київ, вул. Монтажників, 72, представляючись в телефонній розмові переможцем телевізійного проекту «9 битви екстрасенсів» ОСОБА_7, повідомила потерпілому ОСОБА_9 про наявність у нього «родових проклять» та раптовій смерті сина, який нібито повинен невдовзі загинути в автокатастрофі, запропонувала за грошову винагороду дистанційно парапсихологічну допомогу фактично не маючи наміру та можливості надати запропоновані послуги.

В подальшому в період часу з серпня 2017 по травень 2018, ОСОБА_5, під приводом проведення магічних ритуалів від імені екстрасенса Ільміри ОСОБА_7 кожного дня телефонувала потерпілому ОСОБА_9, та в телефонній розмові, чинячи психологічний тиск, вимагала пересилання грошових коштів нібито для проведення різноманітних ритуалів та обрядів, купівлі окультної атрибутики, які потерпілий повинен був перераховувати як міжнародними поштовими переказами так і на електронні гаманці. В свою чергу відповідно до розподілу ролей, потерпілому телефонували ОСОБА_3, ОСОБА_6 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, які представляючись помічниками екстрасенса, також вимагали переведення грошових коштів, погрожуючи у разі відмови настанням тяжких наслідків для потерпілого. Водночас, ОСОБА_4 відповідно до своєї ролі отримував грошові перекази від потерпілого, як особисто так і за допомогою інших учасників злочинного угрупування та залучених громадян не обізнаних про злочинні дії угрупування.

Всього за період часу з серпня 2017 по травень 2018 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами в сумі 237200 гривень, якими в подальшому розпорядились на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму, що є великим розміром збитку.

14.08.2018 р. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15.08.2018 р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєні злочинів передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_3 перебуває автомобіль НОМЕР_1, білого кольору.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З метою забезпечення можливої конфіскації та уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі відчуження майна його власником – підозрюваним ОСОБА_3 або довіреними ним особами, та попередження знищення та з метою забезпечення цивільного позову потерпілими виникла необхідність в накладені арешту на зазначене нерухоме майно.

Також в клопотанні слідчий просить провести розгляд клопотання без виклику власника майна, з метою запобігання можливості відчуження вищезазначеного майна.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатись без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Таким чином, з метою запобігання можливості відчуження майна, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності його власника.

До суду надійшла заява прокурора в якій зазначено, що він клопотання підтримує та просить провести розгляд за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора.

У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з’явилися.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст. 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Так, клопотання слідчого про арешт майна, а саме автомобіля НОМЕР_1, білого кольору, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

З клопотання та доданих до нього матеріалів, вбачаються підстави у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, таким чином, накладення арешту необхідно з метою забезпечення виконання можливого вироку в частині конфіскації майна.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому, завданням арешту майна є запобігання можливості переоформлення, продажу або відчуження зазначеного майна, оскільки його незастосування може призвести до настання інших наслідків, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчим в клопотанні конкретно вказаний перелік майна, на яке належить накласти арешт, а також до нього додані документи, якими він обґрунтовує його доводи.

Таким чином, суд вважає, що клопотання є законним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_1, про арешт майна -задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017010000000076, а саме на автомобіль НОМЕР_1, білого кольору, з забороною його відчуження.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: