Ухвала суду № 76122966, 29.08.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

29.08.2018 Справа № 642/2880/18;

Провадження 1-кс/642/2196/18

Ленінський районний суд м. Харкова

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року

Суд в складі: слідчого судді Євтіфієва В.М.,

секретаря Пшеничної Т.М.,

начальника відділення ОСОБА_1,

прокурора Хірного В.О.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши клопотання начальника відділення СВ Холодногірського ВП ГУ Національної поліції в Харківській області, капітана поліції ОСОБА_1 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділення СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В клопотанні начальник відділення просить накласти арешт на наступне майно:

-устаткування паливо роздавального типу ПРУ та резервуар до нього типа РПРУ (ПРУ 1-25-2-1 №0720/0753/15 ТУ У 28.1-39544704-001:2015), яка на даний час знаходиться на території АТП «16355», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А,

-устаткування паливо роздавального типу ПРУ та резервуар до нього типа РПРУ (ПРУ 1-25-2-1 №0815/0754/15 ТУ У 28.1-39544704-001:2015), за місцем його фактичного розташування,

-устаткування паливо роздавального типу ПРУ та резервуар до нього типа РПРУ (ПРУ 1-10-2-1 №0026/15 ТУ У 28.1-33290985-005:2013), за місцем його фактичного розташування, що належать на праві приватної власності ТОВ «БОЗОН», директором якого є ОСОБА_3, для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, заборони користування, відчуження вказаних речових доказів.

Як вбачається з наданих матеріалів клопотання та додатків до нього, 26.01.2018 до чергової частини Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від директора ТОВ «Бозон», ОСОБА_3, з приводу вчинення відносно неї шахрайських дій в особі директора ТОВ ПК «Леодр» ОСОБА_4, що продовжуються вчинятися останнім на протязі з листопада 2016 року по теперішній час, в тому числі і на території Холодногірського району м. Харкова.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_3, вказала, що є засновником та директором ТОВ «БОЗОН», код ЄРДПУ 40280703. ТОВ «БОЗОН», здійснює свою діяльність з різними суб’єктами господарювання, одним з яких є ТОВ ПК« ЛЕОДР», код ЄРДПУ 39544704, директором якого є ОСОБА_4.

01.07.2016 між ТОВ «БОЗОН» та ТОВ ПК «ЛЕОДР», укладено договори, відповідно яких, передбачено надання послуг по зберіганню паливно-мастильних матеріалів. В липні 2016 року між ТОВ «БОЗОН» та ТОВ ПК «ЛЕОДР», укладено ряд договорів про надання послуг, під якими слід розуміти надання ТОВ ПК «ЛЕОДР», обладнання (паливно роздавальна установка), призначеного для зберігання, відпуску, обліку нафтопродуктів за допомогою електронних ідентифікаторів. Вказане обладнання було розміщено, в тому числі і на території Холодногірського району, м.Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А. В подальшому було підписано акти про надання послуг, на загальну суму 202 724 грн. Проте, 31.12.2016 по 04.01.2018 за вказаними актами підписаними між ОСОБА_3 та директором ОСОБА_4 ТОВ ПК «ЛЕОДР», грошові кошти на загальну суму 231 638 грн., не надходили.

Користуючись правами потерпілої, ОСОБА_3, надала досудовому розслідуванню 3 видаткові накладні, до договору №0331/16-Б від 31.03.2016, відповідно яких ТОВ «БОЗОН» придбав у ТОВ ПК «ЛЕОДР», - відповідно 3 устаткування паливного типу ПРУ та резервуар до нього типу РПРУ загальною вартістю 354 168 грн.

Відповідно руху рахунку 26002605649700 ТОВ «БОЗОН», ЄРДПОУ 40280703 АТ «УкрСиббанк», дійсно підтверджується, що грошові кошти надходили від ТОВ «БОЗОН» на рахунок ТОВ ПК «ЛЕОДР», за паливно-роздавальну установку відповідно до договору №0331/16-Б від 31.03.2016, різними платежами, наприклад 160 000 грн.- 24.05.2016, 30 000 грн. - 04.10.2016, 37 614 грн. – 28.09.2016, 90 000 грн. – 06.09.2016 і т.п.

У зв’язку з чим, органу досудового розслідування стало відомо, що директор ТОВ ПК «ЛЕОДР», ОСОБА_4 незаконно розпоряджається паливно-роздавальними установками, за користування якими отримує неправомірну вигоду, необхідно на час досудового розслідування забезпечити запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних установок, які є речовими доказами. Крім, цього не накладення арешту призводить до продовження користування майном потерпілої, які це приносить збитки.

Крім, цього в ході досудового розслідування в якості свідка допитаний колишній головний інженер ТОВ ПК «ЛЕОДР», ОСОБА_5, який в ході допиту пояснив: «….Мені відомо, що ОСОБА_6 купив у ОСОБА_4 3 ємкості «ТРУ», які належали «ЛЕОДРУ», перша ємністю 10 м. куб., яка розташована на даний час за адресою: м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А, територія належить ТОВ «АТП-16355», друга ємністю 25 м. куб., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 151 на території «Роганського м’ясокомбінату», третя ємністю 25 м. куб. яка розташована на даний час на промисловій зоні за адресою : м. Харків, пр-т. ОСОБА_7, 171, територія Залізобет оного заводу….».

В судовому засіданні, в обґрунтування клопотання прокурор та слідчий посилалися на те, що накласти арешт необхідно, оскільки не застосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановленню істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене, пошкоджене чи знищене, що відповідає критеріям зазначеним у ч.ч.2, 3, 4 ст.167 КПК України, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно. Також, обставини та факти, що встановлюється під час кримінального провадження, потребують проведення низки експертиз та інших слідчих дій.

Представник потерпілого не заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, дослідивши надані матеріали, встановив.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як вбачається з ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Вказані вимоги слідчим виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із матеріалів клопотання слідчого вбачається правова підстава для накладання арешту на тимчасово вилучені речі, які були здобуті під час проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, а також для подальшого збереження первинного стану вилученого майна, попередження його зникнення, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, для арешту тимчасово вилученого майна.

Таким чином, клопотання слідчого є законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене і керуючись п. 7 ч. 2 ст. 131, ч.1, 2 ст. 132, п. 1 ч. 2 ст. 167, ч. 10 ст. 170, ч. 2, 5 ст. 171, ч. 2 ст. 173 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника відділення СВ Холодногірського відділу поліції ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на

1.Устаткування паливо роздавального типу ПРУ та резервуар до нього типа РПРУ (ПРУ 1-25-2-1 №0720/0753/15 ТУ У 28.1-39544704-001:2015), яка на даний час знаходиться на території АТП «16355», розташованого за адресою : м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А.

2.Устаткування паливо роздавального типу ПРУ та резервуар до нього типа РПРУ (ПРУ 1-25-2-1 №0815/0754/15 ТУ У 28.1-39544704-001:2015), за місцем його фактичного розташування.

3.Устаткування паливо роздавального типу ПРУ та резервуар до нього типа РПРУ (ПРУ 1-10-2-1 №0026/15 ТУ У 28.1-33290985-005:2013), за місцем його фактичного розташування, що належать на праві приватної власності ТОВ «БОЗОН», директором якого є ОСОБА_3

Заборони власнику, третім особам, державним органам, органам місцевого самоврядування, а також установам, підприємствам та організаціям, незалежно від форми власності, та особам, які надають публічні послуги, у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває вказане майно, розпоряджатися ним та використовувати його.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Євтіфієв В.М.