Рішення № 7609823, 21.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                           Справа№ 30/223

за позовом: ТзОВ „Українська пивна компанія-Збут”, м. Київ

до відповідача: ЗАТ „Галичина”, м. Радехів

про стягнення 34295,57 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: Кінаш Т.П.

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Українська пивна компанія-Збут”, м. Київ до закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів про стягнення 34295,57 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.12.2009 року.

17.12.2009р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, проте подав клопотання №2 від 11.01.2010р., яким позовні вимоги підтримав, справу просить розглядати за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, позовні вимоги визнав, подав клопотання №20/01-02 від 20.01.2010р., яким просить розстрочити виконання рішення суду на шість місяців рівними частинами, у зв”язку з важким фінансовим становищем підприємства, що підтвердив відповідними доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач відпустив відповідачу товар на загальну суму 504345,28 грн. В підтвердження належного виконання договірного зобов”язання, позивачем представлено видаткові накладні та довіреності на отримання товару (в матеріалах справи).

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою слід вважати направлену позивачем претензію від 13.07.2009р. №17/10 на адресу відповідача, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена частково, в результаті виникла заборгованість в сумі 32999,98 грн., яка визнана відповідачем. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 924,00 грн. та 3% річних на загальну суму 371,59 грн., відповідно до поданого уточнення (збільшення) позовних вимог.

Згідно п. 6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду. Заявлене відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення на шість місяців, з врахуванням обгрунтованих доказів важкого фінансового становища, підлягає задоволенню частково, а саме суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду на п”ять місяців рівними частинами.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення відповідно до поданого уточнення з розстрочкою виконання рішення суду на п”ять місяців рівними частинами.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82- 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького,120 (п/р 260005710 Львівське відділення „Райффайзен банк Аваль”, м.Львів, МФО 325570, код ЄДРПОУ 25553579) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Українська пивна компанія-Збут”, м. Київ, вул. І.Шевцова,1 (п/р 26005013769771 в Київській міській філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДПОУ 34927524) –32999,98 грн. заборгованості, 371,59 грн.- 3% річних, 924,00 грн. інфляційних нарахувань, 342,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання рішення суду на п”ять місяців рівними частинами.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя