Рішення № 7609781, 14.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.10                                                                                 Справа № 11/310

За позовом Малого приватного науково-виробниче підприємство «Промкомплект», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома», м. Луганськ

про стягнення 34 473 грн. 13 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Данилейко Д.М., дов. б/н від 07.12.09.;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 34137 грн. 90 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 210 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 125 грн. 23 коп.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач явку свого повноважного представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, причини неявок суду не повідомляв, про час та місце судових засідань у справі судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем надані не були, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Між сторонами у даній справі було досягнуто усної домовленості про продаж товару. На виконання правочинну позивач 30.11.2007 поставив відповідачу товар, а саме технічні інструменти - на суму 119 999 грн. 00 коп., що підтверджено видатковими накладними (а.с.23-28). Відповідач отримав товар, що підтверджується відповідними дорученням відповідача на отримання товару (а.с.23-25), але не оплатив продукцію у повному обсязі.

17.11.2008 сторони уклали договір купівлі-продажу № 17/11-8 та додаткову угоду до цього договору, якими встановили, що борг за поставлений у 2007 році товар сторони враховуватимуть за цим договором та додатковою угодою.

Додатковою угодою від 17.11.2008 сторони визначили, що на день укладення договору борг відповідача за поставлений товар складає 70137 грн. 90 коп., який відповідач повинен сплатити позивачу щомісячними платежами до 25 числа місяця в сумі 6000 грн. 00 коп. в строк до 25.10.2009, починаючи з 01.01.2009.

Відповідач не виконав прийнятих на себе зобов’язань за вказаною додатковою угодою, у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення боргу за поставлений згідно із договором купівлі-продажу № 17/11-8 від 17.11.2008 товар в сумі 70137грн. 90 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.09.2009 у справі № 16/168 позовні вимоги були задоволені частково, з відповідача на користь позивача було стягнуто, за період з 26.01.2009 по 26.06.2009, борг в сумі 36000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 972 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 223 грн. 89 коп.

У порушення умов додаткової угоди відповідач не виконав прийнятих на себе зобов’язань, щодо обов’язку зі сплати позивачеві щомісячними платежами до 25 числа місяця в сумі 6000 грн. 00 коп. в строк до 25.10.2009, у зв’язку з чим сума заборгованості склала 34137 грн. 90 коп.

Факт отримання обумовленого договором товару відповідачем у справі не спростований та, крім накладних на поставку, підтверджений наданими позивачем довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданими відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки відповідачем позивачеві обумовленого договором товару та факт існування заборгованості за поставлений товар за період з 26.06.2009 по 26.10.2009 у розмірі 34137 грн. 90 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 34137 грн. 90 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладених вище приписів цивільного законодавства позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 210 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 125 грн. 23 коп.

Розрахунок сум інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за поставлений позивачем товар відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі свого повноважного представника.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома», вул. Коцюбинського, буд. 25, кв. 23, м. Луганськ, код 33352323, на користь Малого приватного науково-виробниче підприємство «Промкомплект», вул. Коцюбинського, буд. 10, м. Луганськ, код 23261306, заборгованість в сумі 34137грн. 90 коп., інфляційні нарахування у розмірі 210 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 125 грн. 23 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 345 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –19.01.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко