Рішення № 7609656, 15.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.10                                                                                 Справа № 9/296

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Краснодона в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Водоканал", м. Краснодон Луганської області

до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, м. Молодогвардійськ Луганської області

про стягнення 1 097 090 грн. 39 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника –Анушкевич О.І.,

від позивача –Лупанов П.В., юрисконсульт, дов. № 1 від 05.01.09,

від відповідача – Гончарук Ю.А., дов. № 520 від 04.01.10

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурор звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача:

·           суму основного боргу у розмірі 869817,28 грн.,

·           суму штрафних санкції –144886,93 грн.,

·           інфляційні втрати –65788,53 грн.,

·           3% річних –16597,65 грн., разом –1097090,39 грн.

за договорами на послуги водопостачання та водовідведення № 382 від 01.11.05 та на послуги з приймання стічних вод на очисні спорудження № 382 від 01.01.08.

У судовому засіданні 15.01.10 представник позивача надав суду уточнений розрахунок штрафних санкцій, згідно з яким їх розмір складає 105 492,98 грн.

Разом з тим, ані прокурор, ані позивач, не скористалися правом щодо зменшення розміру, наданим ч. 4. ст. 22 ГПК України, тому суд розглядає спір за первісними позовними вимогами.

Представник відповідач надав у судовому засіданні документи. витребувані ухвалою суду від 22.12.09.

В обгрунтування позовних вимог, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку штрафних санкцій, прокурор посилається на укладені між позивачем та відповідачем вищенаведені договори від 01.11.05 та від 01.01.08, за якими позивач зобов'язався надавати, а відповідач –приймати та оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення шляхом здійснення авансових платежів до 10-го числа розрахункового місяця у розмірі 30% від вартості заявленого об'єму, до 20-го числа –60% з остаточним розрахунком у триденний термін з дня отримання платіжних документів.

Прокурор стверджує, що відповідачем оплата за отримані послуги здійснювалась несвоєчасно та в неповному розмірі, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка складається з:

·          суми основного боргу –869817,28 грн.,

·          суми нарахованої пені та штрафу –105 492,98 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати у розмірі 65788,53 грн. та 3% річних - 16597,65 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення представників сторін та прокурора, суд вважає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори на послуги водопостачання та водовідведення № 382 від 01.11.05 та на послуги з приймання стічних вод на очисні спорудження № 382 від 01.01.08, за якими позивач зобов'язався надавати, а відповідач –приймати та оплачувати послуги з водопостачання та водовідведення шляхом здійснення авансових платежів до 10-го числа розрахункового місяця у розмірі 30% від вартості заявленого об'єму, до 20-го числа –60% з остаточним розрахунком у триденний термін з дня отримання платіжних документів.

Відповідач не виконав грошові зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим за ним обліковується загальна заборгованість у розмірі 869817,28 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Умовою п. 8.1 договору № 382 від 01.11.05 передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Умовою п. 6.1 договору № 382 від 01.01.08 сторони передбачили відповідальність у вигляді пені за прострочення платежів у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів –додатково штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Оскільки статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а відповідно до ст. 3 цього Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивачем пеня нарахована з врахуванням цієї норми.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач, з урахуванням вимог перелічених норм закону, надав суду розрахунок штрафних санкцій, що складає у загальному розмірі 105 492,98 грн., з яким суд погоджується, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи.

Разом з тим, ані прокурор, ані позивач, не скористалися правом щодо зменшення розміру, наданим ч. 4. ст. 22 ГПК України, тому суд розглядає спір за первісними позовними вимогами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цієї норми позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати у розмірі 65788,53 грн. та 3% річних - 16597,65 грн.

Зважаючи на те, що заявлені до стягнення суми підтверджується матеріалами справи частково, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у частково зі стягненням з відповідача судових витрат до державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, 94415, Луганська обл., м. Молодогвардійськ, вул. Тюленіна, код 31379783, на користь позивача, КП "Водоканал", 94404, Луганська обл., м. Краснодон, 10-й квартал, код 31537705, суму основного боргу у розмірі 869817,28 грн., штрафні санкції –105 492,98 грн., інфляційні втрати –65788,53 грн. та 3% річних –16597,65 грн., разом –1 057 696,44 грн.

3. В решті позову –відмовити.

4. Стягнути з відповідача, Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, 94415, Луганська обл., м. Молодогвардійськ, вул. Тюленіна, код 31379783, на користь державного бюджету державне мито у розмірі 10 576,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –227,52 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 18.01.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов