Рішення № 7609454, 29.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "29" грудня 2009 р. Справа № 18/1180

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бобрицький В.І. - директор, довіреність №28 від 17.11.2009р.;

Хоменко Л.В., довіреність №53 від 29.12.2009р.;

від відповідача: Ігнатенко В.В. - директор (була присутня в судовому засіданні

22.12.2009р.);

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс" (м. Житомир)

до Підприємства "Володарсько-Волинський комбінат громадського харчування" Володарсько-Волинського районного споживчого товариства" (смт.Володарськ-Волинський Житомирської області)

про стягнення 210115,04грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог)

з перервою в судовому засіданні з 22.12.2009р. по 29.12.2009р. згідно ст.77 ГПК України,

Спір розглядався у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України .

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 218074,07грн., з яких: 123601,20грн. заборгованості за виконані ремонтні роботи згідно договору на виконання ремонтних робіт та 94472,87грн. штрафних санкцій.

В судове засідання 22.12.2009р. представники позивача подали позовну заяву (фактично - заяву про зменшення позовних вимог), згідно якої просять стягнути з відповідача 210115,04грн., з яких: 115501,20грн. - сума основного боргу, 80510,72грн. - штраф, 14103,12грн. - пеня; позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, прийнята господарським судом та ухвалено вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 210115,04грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2009р. проти наявності боргу не заперечив, повідомив, що згідно платіжного доручення №360 від 16.12.2009р. відповідач здійснив оплату на суму 500,00грн. та згідно платіжного доручення №374 від 21.12.2009р. сплатив позивачу 2000грн. (а.с.125-126).

В засідання суду 29.12.2009р. представник відповідача не з'явився, в адресованій господарському суді заяві від 28.12.2009р. просить перенести судове засідання на іншу дату, посилаючись на неможливість з'явитись в судове засідання у зв'язку із хворобою.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи за наявними матеріалами, що поважність причини неявки представника відповідача документально не підтверджена, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, приймаючи до уваги, що розгляд справи здійснюється тривалий термін і відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008р., січні 2009р. та лютому 2009р. між ТОВ "СВ-Сервіс" (Виконавець, позивач) та Підприємством "Володарсько-Волинський комбінат громадського харчування" Володарсько-Волинського районного споживчого товариства" (Замовник, відповідач) укладені чотири договори на виконання ремонтних робіт (а.с.11-13, 20-22, 30-32, 39-41), за умовами яких виконавець здійснює ремонтні роботи в смт.Володарськ-Волинському, а замовник приймає та оплачує роботи, виконані виконавцем (п.1.1 Договорів).

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно розрахунку договірної ціни, обчисленої на підставі кошторису по договорам від 11.02.2009р., вартість робіт складає 17785,20грн. та 68547,60грн., по договору від 20.01.2009р. складає 50768,40грн., по договору від 01.12.2008р. становить 38000,00грн. (п. 2.1. Договорів).

Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 175101,20грн., зокрема:

- у грудні 2008р. на суму 38000,00грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. та довідкою про виконання підрядних робіт за грудень 2008р. на суму 38000,00грн., якій підписано 31.12.2008р. (а.с.33-38);

- у січні 2009р. на суму 50768,40грн, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009р.: та довідкою про виконання робіт за січень 2009р. на суму 50768,40грн., який підписано 02.04.2009р. (а.с.23-29);

- у лютому 2009р. на суму 17785,20грн. та 68547,60грн. , що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2009р. та довідками про виконання робіт та витрат за лютий 2009р. на суму 17785,20грн. та 68547,60грн., які підписано 21.04.2009р. (а.с.14-19, 42-47).

Зазначені акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про виконання робіт форми КБ-3, оригінали яких оглянуто судом, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Пунктом 3.1 договорів сторони погодили, що замовник здійснює оплату виконаних робіт безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно підписаних обома сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніше 10-ти робочих днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Роботи рахуються виконаними після підписання обома сторонами акту виконаних робіт (п. 5.1 договорів).

Відповідач за виконані позивачем будівельні роботи розрахувався не в повному розмірі та не в установлені договором строки, здійснивши лише часткову оплату виконаних робіт в розмірі 59600,00грн.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.111), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач станом на 31.12.2008р. визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 172967,00грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за виконані роботи в сумі 115501,20грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 2500,00грн., а саме 21.12.2009р. - на суму 2000,00грн., 26.12.2009р. - на суму 500,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.125-126), тому провадження у справі в частині стягнення 2500,00грн. боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що несплаченою залишилась сума в розмірі 113001,20грн. Представник відповідача в судовому засіданні також підтвердив наявність вищевказаної суми боргу перед позивачем.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Нормою ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню в сумі 113001,20грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач на підставі п.8.2 договорів просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 14103,12грн. та штраф у розмірі 80510,72грн. (а.с.109-110).

Як свідчить зміст розділу 8 договорів "Відповідальність сторін" сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від неоплаченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення таких зобов'язань.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, визначаючи порядок нарахування пені за неналежне виконання зобов'язань за договорами від 01.12.2008р., від 20.01.2009р. та від 11.02.2009р. позивач невірно визначив період нарахування пені.

Господарський суд при визначенні дати, з якої слід нараховувати пеню, враховує умови п.3.1 договорів, яким сторони погодили, що замовник здійснює оплату виконаних робіт безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно підписаних обома сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніше 10-ти робочих днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Враховуючи, акт приймання виконаних підрядних робіт по договору від 20.01.2009р. підписано сторонами 02.04.2009р., тому пеню слід обраховувати з 13.04.2009р. по 03.08.2009р. (день подачі позову до суду) згідно наступного розрахунку:

50768,40грн. (сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х1 (кількість прострочених днів) /100 =33,51грн.;

13.04.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

49768,40грн.(сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х14 (кількість прострочених днів) /100 =459,86 грн.

27.04.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

48768,40(сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х9 (кількість прострочених днів) /100 =289,68 грн.

06.05.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 2000,00грн.

46768,40грн. (сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х15 (кількість прострочених днів) /100 =463,00грн.;

21.05.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

45768,40грн. (сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х8 (кількість прострочених днів) /100 =241,66грн.;

29.05.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

44768,40грн. (сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х3 (кількість прострочених днів) /100 =88,64грн.;

01.06.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

42768,40грн. (сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х13 (кількість прострочених днів) /100 =366,95грн.;

15.06.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1500,00грн.

41268,40грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х18 (кількість прострочених днів) /100 =445,70грн.;

03.07.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

40268,40грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х3 (кількість прострочених днів) /100 =72,48грн.;

06.07.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

39268,40грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х7 (кількість прострочених днів) /100 =164,93грн.;

13.07.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

38268,40грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х2 (кількість прострочених днів) /100 =45,92грн.;

15.07.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 1000,00грн.

37268,40грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х7 (кількість прострочених днів) /100 =156,53грн.;

22.07.2009р. відповідач здійснив оплату у розмірі 800,00грн.

36468,40грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х12 (кількість прострочених днів) /100 =262,57грн.

Акти приймання виконаних підрядних робіт по договорам від 11.02.2009р. підписано сторонами 21.04.2009р., тому пеню слід обраховувати з 02.05.2009р. по 03.08.2009р. (день подачі позову до суду) згідно наступного розрахунку:

86332,80грн. (сума боргу) х0,066 (подвійна облікова ставка НБУ) х44 (кількість прострочених днів) /100 =2507,10грн.

86332,80грн. (сума боргу) х0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х50 (кількість прострочених днів) /100 =2589,98грн.

Отже, розмір пені, який є правомірним та підлягає задоволенню, складає 8188,51грн. ( 2507,10грн. + 2589,98грн. + 33,51грн. + 459,86грн. + 289,68грн. + 463,00грн. + 241,66грн. + 88,64грн. + 366,95грн. + 445,70грн. + 72,48грн. + 164,93грн. + 45,92грн. + 156,53грн. + 262,57грн.); вимоги в частині стягнення пені в розмірі 5914,61грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу у розмірі 80510,72грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Частина 2 ст.549 ЦК України передбачає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Визначаючи порядок нарахування штрафу за невиконання зобов'язання за договорами підряду, позивач не врахував положення ст.549 ЦК України, відповідно до якої штраф, на відміну від пені (яка має прогресивний характер та залежить від строку прострочення виконання зобов'язання), є одноразовим нарахуванням і не залежить від строків.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд прийшов до висновку, що сума штрафу розрахована невірно, оскільки штраф нараховано в розмірі 10% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тоді як чинним законодавством, як зазначалось вище, передбачено, що штраф, на відміну від пені, обраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, господарський суд самостійно здійснює перерахунок по договорам від 11.02.2009р.:

68547,60грн. х 10% = 6854,76грн.

17785,20 х 10% =1778,52грн.

по договору від 20.01.2009р.

36468,40х10%=3646,84грн.

Отже загальний розмір штрафу, який підлягає до стягнення становить 12280,12грн. (6854,76грн. + 1778,52грн. + 3646,84грн.). В частині стягнення 68230,60грн. штрафу, суд відмовляє за необґрунтованістю.

Приписами статті 33 ГПК України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі не надав, в судовому засіданні суму основного боргу визнав, розрахунок неустойки та штрафу не спростував.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 133469,83грн., з яких: 113001,20грн. основного боргу; 8188,51грн. пені та 12280,12грн. штрафу.

Суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 2500,00грн. основного боргу.

В частині стягнення 5914,61грн. пені та 68230,60грн. штрафу суд відмовляє.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 837, 882 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, ч.1 п.1.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства "Володарсько-Волинський комбінат громадського харчування" Володарсько-Волинського районного споживчого товариства" (смт.Володарськ-Волинський Житомирської області, вул.Карла Маркса, 13, код ЄДРПОУ 01748864)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Сервіс" (10025, м.Житомир, вул. Заводська, 13, код ЄДРПОУ 30355942) :

- 113001,20грн. основного боргу;

- 8188,51грн. пені;

- 12280,12грн. штрафу;

- 1359,70грн. витрат по сплаті державного мита,

- 76,36грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 2500,00грн. основного боргу.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 5914,61грн. пені та 68230,60грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

дата підписання рішення 14.01.2010р.

Віддрукувати 3прим.:

------------------------------

1 - в справу

2,3 - сторонам