Постанова № 7608496, 18.09.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10360/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі Ясинському С.Г.,

з участю представника позивача Пригарі А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до приватного підприємства «Авангард»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Авангард»(далі –ПП «Авангард») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 24793,74 грн. та пені в розмірі 833,28 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на ПП «Авангард»середньооблікова кількість штатних працівників в 2008 році складала 96 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 робочих місця. Відповідно поданого відповідачем звіту у ПП «Авангард»працювала 1 особа, якій встановлена інвалідність, таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 3 робочих місця.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі – Закону) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442\11722.

Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2008 році становила 96 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 особи. Вказані робочі місця на підприємстві відповідача у 2008 році були зайняті одним інвалідом, тобто невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 3 робочих місця.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтвердили вжиття ним заходів для працевлаштування інвалідів, а саме: не були створені робочі місця для інвалідів, не надавалась інформація державній службі зайнятості необхідна для працевлаштування інвалідів, а отже суд приходить до висновку, що відповідачем не були вжиті всі необхідні заходи для організації робочих місць для інвалідів, а тому є доцільним застосовувати санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2008 рік на підприємстві відповідача складає 793,4 тис. грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 8264,58 грн. Таким чином за три нестворені робочі місця штрафні санкції становлять 24793,74 грн. Суми адміністративно-господарських санкцій відповідачем до державного бюджету сплачені не були.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 12.06.2009 року № 343 встановлена з 15.06.2009 року облікова ставка у розмірі 11% річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 833,28 грн.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до приватного підприємства «Авангард»є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до приватного підприємства «Авангард», задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Авангард» (р/р 26006059995319, КБ «Приватбанк»м. Ічня, МФО 353586, код ЄДРПОУ 14246957) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Ічнянського району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31210230700133, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22817670) 24793 (двадцять чотири сімсот дев’яносто три) грн. 74 коп. адміністративно-господарських санкцій та 833 (вісімсот тридцять три) грн. 28 коп. пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Падій В.В.