Постанова № 7608499, 21.09.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10361/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Пригари А. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»(далі ЗАТ «Маслозавод «Прилуки») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 13285,71 грн. та пені в розмірі 446,04 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на ЗАТ «Маслозавод «Прилуки»середньооблікова кількість штатних працівників в 2008 році складала 189 осіб, а тому, відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 8 робочих місць. Відповідно поданого відповідачем звіту у ЗАТ «Маслозавод «Прилуки»працювало 8 осіб, яким встановлена інвалідність, і ними відпрацьовано 80 місяць, що відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 дорівнює створенню 7 робочих місць. Таким чином невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заперечення проти позовних вимог, в яких вказує, що згідно ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі Закон) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями. Отже, підприємство вважається таким, що належним чином виконало покладені на нього Законом обовязки, у тому випадку, коли підприємством були надані або докази проведення атестації робочого місця або докази того, що необхідна кількість робочих місць була створена і введена в дію шляхом працевлаштування на них відповідної кількості інвалідів. Відповідачем надані також копії наказів про призначення на посади інвалідів і їх звільнення та копії документів, що засвідчують їх інвалідність.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за №1442/11722. Крім того, відповідно до ч.3 та ч.5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. №42 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за №117/13384 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Судом встановлено, що згідно звіту від 06 квітня 2009 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2008 році становила 189 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 8 осіб. На підприємстві відповідача у 2008 році працювало вісім інвалідів, якими відпрацьовано 80 місяців, що відповідно до вищевказаної Інструкції дорівнює створенню 7 робочих місць (80 міс./12=6,67). Таким чином середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача, яким встановлена інвалідність становить 7 осіб, а невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2008 рік на підприємстві відповідача складає 2511 тис. грн., отже середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 13285,71 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 13285,71 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №223 від 15.05.2007 року у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 12.06.2009 року №343 встановлена з 15.06.2009 року облікова ставка у розмірі 11% річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 446,04 грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем до суду не було надано жодних доказів щодо надання відповідному центру зайнятості звіту про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів після звільнення інвалідів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в жовтні та листопаді 2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідачем не всі були вжиті заходи для працевлаштування інвалідів, а отже в діях Відповідача є вина у непрацевлаштуванні інвалідів на створені ним робочі місця для інвалідів, наявність якої є обов'язковою умовою накладення на відповідача штрафних санкцій, передбачених ст. 20 Закону, а тому позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки», задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»(р/р 26001004581102, ОАО «Сведбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 30713561) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Прилуцького району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31212230700379, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22822145) 13285 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят пять) грн. 71 коп. адміністративно-господарських санкцій та 446 (чотириста сорок шість) грн. 04 коп. пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі 25.09.2009 року.

Суддя: Падій В.В.