Постанова № 7606489, 21.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47395/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача- Курило Н.В.

представника відповідача Міняйло Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергозбут"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування акту про анулювання реєстрації платником ПДВ, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергозбут"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергозбут" від 17.07.2009 № 127.

В обгрунтування позовних вимог позивач насамперед зазначив, що спірний акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнятий відповідачем в порушення вимог статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки підпункт 9.8 зазначеної статті не передбачає такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” /300 000,00 грн/.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ "Компанія "Енергозбут" в період з березня 2008 року по травень 2009 року занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 617 741,30 грн, що є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно вимог пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р та підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" / в тлумаченні контролюючим органом цієї норми закону як анулювання реєстрації платника ПДВ з будь-яких інших причин, не означених пунктом 9.8 названої статті/. В підтвердження наведеного до заперечень на позов відповідачем додано, зокрема, податкові накладні від 04.04.2008 № 65, від 08.04.2008 № 71, від 09.04.2008 № 78, від 16.04.2008 № 90, від 31.05.2008 № 48, що виписані ТОВ "Компанія "Енергозбут" покупцям товарів ПП "Фенікс-Цукор" та АТ "Норд" та на підставі яких вказані суб'єкти господарювання сформували податковий кредит на суму, що значно більша суми податкових зобов'язань позивача за господарськими операціями з такими суб'єктами господарювання.

В судовому засіданні представники позивача і відповідача підтримали доводи і вимоги сторін, інтереси яких вони відповідно представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергозбут"було зареєстровано платником податку на додану вартість 29.12.2006, про що свідчить видане цьому товариству свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100009652.

17.07.2009 комісією ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія "Енергозбут", яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 127.

Згідно письмових заперечень на позов, наданих відповідачем суду, фактичною підставою для прийняття контролюючим органом такого рішення слугував встановлений шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів факт заниження ТОВ "Компанія "Енергозбут" податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 617 742,87 грн за період з березня 2008 року по травень 2009 року по господарським операціям з ДП "Жовтневий спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374829) на загальну суму поставки природного газу 207824,40 грн, в т.ч. ПДВ 34637,40 грн; АТ «Норд»(код ЄДРПОУ 13533086) на загальну суму поставки природного газу 243 248, 76 грн, в т.ч. ПДВ - 40 541,46 грн; ПП «Фенікс-Цукор»/ін. п. № 336959126595/ на загальну суму поставки цукру 654 600, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 109 100,00 грн.

Правовою ж підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став припис пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р, згідно якого у разі встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Правомірність застосування зазначеного припису розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовував посиланням на норму підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, якою, на думку податкового органу, передбачена можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких інших причин, що не встановлені цією нормою.

Так, відповідно до підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку ,якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як свідчить аналіз наведеної норми, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Таке обумовлено тим, що діюча в Україні спрощена система оподаткування, при переході на яку реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість анулюється, залежно від її виду передбачає або особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановленого Законом України “Про податок на додану вартість”, або взагалі звільнення особи від сплати податку на додану вартість на підставі рішення суду чи з будь-якої іншої причини.

Таким чином, посилання в підпункті “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” на "будь-яку іншу причину" стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування.

А відтак, є підстави вважати, що відповідач неправильно застосував вказану норму закону.

Оскільки пункт 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами “а”- “г”пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Компанія “Енергозбут” від 17.07.2009 № 127, у зв'язку з чим позов про скасування цього акту підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергозбут" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування акту про анулювання реєстрації платником ПДВ задовольнити.

Скасувати акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 17.07.2009 № 127 "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість".

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергозбут" (код ЄДРПОУ 30978994, 36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б) в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк