Рішення № 76049161, 21.08.2018, Оболонський районний суд міста Києва

21.08.2018 Справа № 756/13021/16-ц

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний № 756/13021/16-ц

Провадження №2-ві/756/33/18

УХВАЛА

21 серпня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря Мозгового В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача та його представників про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, приватного нотаріуса Дем’яненко Тетяни Миколаївни, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві держаної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та його представниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявлено відвід головуючому у справі судді Яценко Н.О. з посиланням на те, що суд при розгляді справи діє упереджено та не об'єктивно, що виражається у незадоволенні головуючим суддею клопотання сторони позивача про витребування доказів від 23.03.2017 року, проголошення ухвали без зазначення мотивів ухвалення такого рішення, що призвело до затягування розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.08.2018 року заву про відвід головуючому судді Яценко Н.О. було визнано необґрунтованою.

В силу приписів ч.8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді можливо розглянути без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про відвід головуючому у справі судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

У своєму рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Посилання сторони позивача як на підставу для відводу судді на те, що у судовому засіданні 23.03.2017 року головуючим було протиправно постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів у справі та не наведення мотивів такого рішення є необґрунтованим, позаяк згідно з нормою ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може слугувати підставою для відводу.

За приписами ч. 4, ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Чинний цивільно-процесуальний закон не містить переліку ухвал суду, які оформлюються виключно окремим документом. Більш того, ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, обов'язково зазначаються у протоколі судового засідання (ст. 248 ЦПК України) та можуть бути оскаржені в порядку, визначеному главою 1 розділу V ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві позивача та його представників як підстави для відводу, не підтверджені жодним доказом, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильності, уподобання стосовно однієї з сторін у справі.

Відтак, заява про відвід головуючому справі судді є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача та його представників про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, приватного нотаріуса Дем’яненко Тетяни Миколаївни, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кей - Колект», третя особа: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві держаної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Диба