Постанова № 76045922, 22.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/981/15-ц Номер провадження 88-ц/786/7/18 Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

секретар Філоненко О.В.

за участі представника позивача ОСОБА_2

імена (найменування) сторін:

позивач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»

відповідач: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року за нововиявленими обставинами

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки, власником якого є відповідач, а саме на магазин загальною площею 64,4 кв. м і земельну ділянку площею 0,0192 га за адресою: вул. Фрунзе, 102-А у м. Хорол Полтавської області. Позивач також просив суд надати йому право реалізації предмета іпотеки й інші повноваження для забезпечення його продажу та збереження.

Мотивував свої вимоги тим, що 27 березня 2007 року позивач і ОСОБА_4 уклали кредитний договір №МКЛМ-40-07, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 40 000 доларів США до 26 березня 2022 року.

Цього ж дня для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач і відповідач уклали договір поруки № МПМ-40/1-07, а також договір іпотеки № МЗМ-40-07, відповідно до умов якого відповідач передала позивачеві в іпотеку предмет іпотеки.

Позичальник зобов'язання належно не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 338 817,15 грн.

25 серпня 2009 року Хорольський районний суд Полтавської області ухвалив рішення у справі № 2-421/09, яким розірвав кредитний договір і стягнув солідарно з позичальника та поручителів – ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - заборгованість у розмірі 338 817,15 грн.

Вказане судове рішення не виконувалося, з огляду на що станом на 26 травня 2015 року заборгованість за кредитним договором склала 4 533 852,80 грн., для погашення якої позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Апеляційний суд Полтавської області від 20 липня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки: магазин загальною площею 64,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,0192 га за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Фрунзе, 102 а, що належить ОСОБА_3

За рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів задоволено вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за заборгованістю за кредитом на загальну суму 4 035 487 грн 54 коп.

Визнано право за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від свого імені продати предмет іпотеки - магазин загальною площею 64,4 кв. м. та земельну ділянку площею 0,0192 га за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Фрунзе, 102 а, будь-якій особі шляхом продажу на прилюдних торгах відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» зі встановленням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації: магазин загальною площею 64,4 кв. м - 474 620 грн, земельна ділянка загальною площею 0,0192 га - 10 800 грн.

Надано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», у тому числі, але не обмежуючись, право підпису договору купівлі-продажу магазину загальною площею 64,4 кв. м. та земельної ділянки площею 0,0192 га за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Фрунзе, 102 а в якості продавця, одержання дублікатів правовстановлюючих документів, отримання довідок та документів, що будуть необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, отримання в органах Державного реєстру прав на нерухоме майно, нотаріуса витягу з Державного реєстру прав на предмет іпотеки, право подавати від імені іпотекодавця в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язані з оформленням права власності, право банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, право на отримання в КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (дублікату технічного паспорту магазину загальною площею 64,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,0192 га за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Фрунзе, 102 а, отримання в органах земельного кадастру, Виконавчому комітеті Хорольської міської ради Полтавської області дублікату державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області 17 вересня 2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки 5324810100500010092. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, власником яких є ОСОБА_3

Покладено обов‘язок на нотаріуса за місцем посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що складає предмет іпотеки вилучити записи про вказане нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та з Єдиного державного реєстру іпотек за заявою та повідомленням іпотекодержателя одноособово у момент посвідчення договору купівлі-продажу.

З метою збереження предмету іпотеки, передано магазин загальною площею 64,4 кв. м та земельну ділянку площею 0,0192 га за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вул. Фрунзе, 102 а в управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на час до моменту його реалізації.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 жовтня 2017 року ОСОБА_3 подала до Апеляційного суду Полтавської області заяву про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року визнано недійсною додаткову угоду від 29 травня 2008 року № 1 до кредитного договору, умовами якої за користування кредитними коштами встановлена збільшена відсоткова ставка у розмірі 16 % річних. Оскільки наданий банком розрахунок кредитної заборгованості, який був узятий до уваги апеляційним судом, базувався на відсотковій ставці 16 % річних за кредитом, то вказане судове рішення, на думку відповідача, мало бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково.

Скасовано рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року в частині визначення загального розміру вимог за заборгованістю за кредитом на загальну суму 4 035 487,54 грн., що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки.

Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 3 009 561,36 грн. за рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів.

Постановою ОСОБА_7 Верховного Суду від 13 червня 2018 року вищевказане рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до апеляційного суду. Судове рішення вмотивоване тим, що апеляційним судом залишено без належної правової оцінки факт розірвання кредитного договору у відповідності до рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2009 року.

06 серпня 2018 року ОСОБА_3 подала до апеляційного суду ще одну заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року. Підставами для його перегляду вважає Постанову ОСОБА_7 Верховного Суду від 13 червня 2018 року, якою відступлено від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 09 вересня 2015 року у справі № 6-939цс15, який був покладений в основу рішення апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши наявність підстав для перегляду рішення апеляційного суду, колегія суддів приходить до висновку, що заяви ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 429 ЦПК України, справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалюючи рішення від 20 липня 2016 року про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Фінанси та Кредит» апеляційний суд виходив з розрахунку заборгованості, наданого банком.

Звертаючись із заявою про скасування рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року, заявниця вказувала, що розрахунок ОСОБА_8 до позову та, як наслідок, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року базувалися на відсотковій ставці 16% річних за кредитом, що визначено додатком до договору поруки від 29.05.2008 року. В свою чергу рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року у справі № 761/10884/16-ц, додаток до договору поруки про визначення ставки у 16% річних за користування кредитом визнано недійсним.

Вказані обставини на думку колегії суддів є істотними для справи, які не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки фактично ОСОБА_3 не знала про те, що боржник ОСОБА_4 не підписувала додаткову угоду до кредитного договору № 1 від 29.05.2008 року.

Вказане є підставою для скасування рішення Апеляційний суд Полтавської області від 20 липня 2016 року та його перегляду.

Переглядаючи вищевказане рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами судом встановлено, що 27 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МКЛМ-40-07, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 40000 доларів США з оплатою за процентною ставкою 10 % річних.

Для забезпечення належного виконання ОСОБА_4 своїх зобов»язань перед позивачем за Кредитним договором від 27 березня 2008 року було укладено Договори поруки: між позивачем та ОСОБА_3 за № МПМ-40/1-07, між позивачем та ОСОБА_5 за № МПМ-40/2/-07, між позивачем та ОСОБА_6 за № МПМ-40/3-07 від 27.03.2008 року.

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов»язань перед банком за кредитним договором, 27.03.2007 року між банком і відповідачем ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № МЗМ-40-07.

За умовами пункту 1. Договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_3 передала в іпотеку іпотекодержателю АТ «Банк»Фінанси та Кредит» нерухоме майно: магазин загальною площею 64,4 кв.м., та земельну ділянку площею 0,0192 га за адресою: Полтавська область, м. Хорол, вулиця Фрунзе, 102а (сто два «а»). Предмет іпотеки складається з: будівлі магазину, (Літера №А1 за планом земельної ділянки), загальною площею 64,4 кв.м., та земельної ділянки площею 192,0 кв.м.

Зазначена нерухомість передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_4 за КД№МКЛМ-40-07 від 27.03.2007 року на суму 40000,00 доларів США, строком до 26.03.2017 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, комісійної винагороди, неустойки та інших платежів, передбачених п. 1.1 договору іпотеки.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області від 16 березня 2005 року на підставі рішення від 22 червня 2004 року, право власності зареєстровано у КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 16 березня 2005 року, у книзі 2, номер запису 123, за реєстраційним номером 10180896.

Земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого Виконавчим комітетом Хорольської міської ради Полтавської області 17 вересня 2004 року. Кадастровий номер земельної ділянки 5324810100500010092. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, власником яких є ОСОБА_3

До такого правового висновку прийшла ОСОБА_7 Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року.

Відповідно до

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, розірвано Кредитний договір № МКЛМ-40-07 від 27 березня 2007 року укладений між позивачем ОСОБА_8 «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 11 філії «Полтавського регіонального управління «ВАТ Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_4

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).

Отже, розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов'язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору.Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (частина перша статті 559 ЦК України).

Право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України).

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац 2 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Відтак, розірвання кредитного договору має наслідком припинення на майбутнє зобов'язання кредитодавця та позичальника, а також припинення на майбутнє поруки і застави (іпотеки) за обов'язками позичальника, які можуть виникнути, зокрема, за статтею 625 ЦК України після такого розірвання. Порука та застава (іпотека) не припиняються за обов'язками позичальника щодо заборгованості за кредитом, процентів і неустойки, які існували на момент розірвання кредитного договору. Тобто, розірвання кредитного договору не є підставою для припинення поруки та застави (іпотеки), які можуть забезпечувати виконання зобов'язання, що виникло до моменту такого розірвання.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25 серпня 2009 року, яке набрало законної сили, встановлено, що на час розірвання кредитного договору заборгованість ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як солідарних боржників становила 338 817,15 грн.

Загальна сума коштів на виконання вищевказаного рішення, котра надійшла через органи ВДВС, становить 12 946,68 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_3, як поручителя ОСОБА_4, становить 325 870,47 грн., у той час, як рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року розмір заборгованості визначено в сумі 4 035 487,54 грн.

Отже, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року в частині задоволення вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по заборгованості за кредитом на загальну суму 4 035 487,54 грн.за рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення, яким за рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів підлягають задоволенню вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за заборгованістю за кредитом на загальну суму 325 870,47 грн.

Щодо решти позовних вимог, вирішених рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року, то підстав для його перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами заява ОСОБА_3 не містить, а тому воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 423-429 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року в частині визначення загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмету іпотеки у розмірі 4 035 487,54 грн. - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Визначити загальний розмір вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» з вартості предмету іпотеки у розмірі 325 870,47 грн.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- ОСОБА_1

Судді --//-- ОСОБА_9

--//-- ОСОБА_10

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1