Постанова № 76029375, 14.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1802/18 Справа № 203/622/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.,

за участю секретаря - Бондаренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»

на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про зобов’язання вчинити дії, та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилались на те, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. У зв’язку з неналежним станом централізованого опалення будинку в 2006-2007 роках ОСОБА_2 було отримано і демонтовано у встановленому порядку централізоване опалення квартири. Водночас позивач оформила всі необхідні документи та виконала монтаж системи електрозабезпечення та електропостачання у власній квартирі. На підставі отриманих дозволів, проектів, погоджень позивачем було облаштоване автономне електричне опалення у власній квартирі. Позивач звернулась до відповідача із заявою про встановлення їй тарифу на електроенергію, встановленого для населення, яке проживає в житлових будинках обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками, проте відповідачем, незважаючи на неодноразові звернення, тариф застосовано так і не було, з мотивів того, що у неї недостатньо дозвільних документів. Рішенням суду було задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії. Частково рішення суду відповідач виконав, проте частина рішення суду залишається невиконаною, тому позивачі просять суд зобов’язати відповідача здійснювати з 01 січня 2016 року нарахування оплати користування електричною енергією за особовим рахунком ОСОБА_2 № 3234020 до квартири за адресою: АДРЕСА_2, виходячи із тарифу на електроенергію, встановлений населенню, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками.Крім того, позивачі просили стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. кожному.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану неправомірними діями, в розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану неправомірними діями в розмірі 5 000 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.

В решті позову – відмовлено.

З таким рішенням не погодилось ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просило його скасувати в частині стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування скарги товариство посилалось на те, що між сторонами склались договірні відносини, а тому суд дійшов помилкового висновку про стягнення моральної шкоди, оскільки це законом не передбачено. Крім того, позивачами необґрунтовано факт заподіяння моральних страждань та не зазначено, якими діями відповідача вони заподіяні.

Під час розгляду справи, ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» змінило своє найменування на АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»

У відповідності до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, перевірка його законності та обґрунтованості проведена у цих межах.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2016 року у цивільній справі № 203/2310/16-ц було задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії.

Визнано неправомірною бездіяльність ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» щодо відмови збільшити договірну величину електричної потужності та застосування до квартири АДРЕСА_3 тарифу по оплаті за спожиту електричну енергію для населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості).

Зобов’язано ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» збільшити ОСОБА_2 договірну величину електричної потужності в квартирі АДРЕСА_3 до 7 кВт та внести відповідні зміни до договору на користування електричною енергією.

Зобов’язано ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» встановити ОСОБА_2 для квартири АДРЕСА_3 тариф по оплаті за спожиту електричну енергію для населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2017 року (провадження № 22-ц/774/2064/17) рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2016 року було залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» було відхилено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 201 року було залишено без змін.

В ході розгляду вказаної вище справи було встановлено, що позивачем ОСОБА_2 були виконані усі вимоги відповідача при погодженні технічних умов на збільшення електричної потужності, що свідчить про можливість експлуатації системи електричного опалення її квартири та використання величини електричної потужності 7 кВт з моменту підписання акту допуску на підключення до електричної мережі електроустановки.

Суди також дійшли висновку, про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 спеціального тарифу по оплаті електричної енергії, визначеного для населення, яке проживає в житлових будинках, обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками. Тобто в ході розгляду справи було встановлено порушення права позивача ОСОБА_2

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу ст. 23 ЦК України знайшли своє підтвердження вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, розмір якої оцінено у 5000 грн. Крім того, суд зазначив, що позивач ОСОБА_3 також має право вимагати відшкодування моральної шкоди, оскільки є споживачем послуг відповідача за тією ж адресою.

Суд вважав доведеним факт заподіяння позивачам моральної шкоди через дії відповідача, який тривалий час навіть після ухвалення судового рішення не вживав заходів щодо поновлення прав позивачів, які були змушені сплачувати за спожиту електроенергію за завищеними цінами, побоюючись припинення електропостачання.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають положенням матеріального закону з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз’яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У даному випадку між сторонами виникли договірні правовідносини і умовами договору про користування електричною енергією відшкодування моральної шкоди у разі порушення виконання його умов не передбачено.

На зазначені норми закону суд першої інстанції уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів моральної шкоди.

Оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, апеляційний суд, в силу ст. 376 ЦПК України, вважає за необхідне скасувати рішення суду від 14.11.2017 року у частині часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди і у задоволенні позову у цій частині відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд апеляційної інстанції виходить з норм ст. 141 ЦПК України, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» по 352 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»

– задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2017 року – скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» по 352 грн. судового збору з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_4