Ухвала суду № 76029376, 22.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/535/18 Справа № 176/1796/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Іванченко О.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Іванченко О.Ю.

суддів: - ОСОБА_2

- ОСОБА_3

за участю секретаря - Пиріч Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 12016040450000061 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

26.06.2017 року Криворізьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч. 1, 185 ч. 3, 70, 75 КК України до позбавлення волі 3 роки з випробувальним терміном 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України,

Учасники судового провадження :

прокурор - Грамма О.А., Дрозач А.О.

захисник - ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА :

Вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_4 визнано невинним та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187 КК України через недоведеність вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Запобіжний захід не обирався.

Вирішено питання стосовно речових доказів

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачувався за те, що він раніше знайомою йому особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, у невстановлений слідством час, однак не пізніше 20.00 години 23.01.2016 року, виник спільний злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Керуючись цим умислом, 23.01.2016 року, приблизно о 20.15 годині, ОСОБА_4 спільно з особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, попередньо розподіливши злочинні ролі у вчиненні кримінального правопорушення, заготувавши невстановлений слідством предмет, візуально схожий на ніж, прибули за адресою: АДРЕСА_1, де мешкала ОСОБА_6 спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_7.

В той же день, тобто 23.01.2016 року, приблизно о 20.20 годині, перебуваючи на міжповерховому майданчику біля квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_4О, виконуючи попередньо обумовлену роль пособника, з метою усунення перешкод у вчиненні злочину, достовірно знаючи про те, що власники зазначеної квартири його знають, постукав у двері квартири, повідомивши ОСОБА_7 про те, що за дверима знаходиться саме він, внаслідок чого ОСОБА_7 відчинив двері, тим самим забезпечивши доступ до житла.

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раніше обумовлені злочинні ролі, особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, як безпосередній виконавець злочину, дістала заздалегідь заготований невстановлений слідством предмет, візуально схожий на ніж, та погрожуючи ОСОБА_7 вказаним предметом, який сприймався потерпілим як реальна загроза для його життя та здоров я, із застосуванням погроз наказала останньому пройти в середину вищевказаної квартири.

ОСОБА_7, побоюючись застосування відносно нього насильства, відійшов від дверей, тим самим надавши доступ для проникнення у житло, в якому він проживав зі своєю дружиною ОСОБА_6

Виконавши свою злочинну роль пособника, ОСОБА_4 попрямував за особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, до вказаної квартири, зачинивши за собою двері та зробивши спільні з цією особою, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, злочинні дії таємними для сторонніх осіб.

ОСОБА_4О, не будучи безпосереднім виконавцем нападу, направленого на заволодіння майном ОСОБА_6, про те, достовірно розуміючи та бажаючи заволодіння майном у такий спосіб, перебував в коридорі вказаної квартири, спостерігаючи за активними діями виконавця злочину - особи, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, яка в цей час, пройшовши разом з ОСОБА_7, погрожуючи останньому невстановленим досудовим розслідуванням предметом, візуально схожим на ніж, до спальної кімнати вказаної квартири, де в той час перебувала ОСОБА_6.

Перебуваючи в коридорі вказаної квартири ОСОБА_4 спостерігав за тим, як особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, підійшла до ОСОБА_6 та, погрожуючи невстановленим слідством предметом, візуально схожим на ніж, почала вимагати у останньої надання всіх наявних у неї грошових коштів. Надалі ця особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, отримавши доступ до коштів, які перебували в наданому ОСОБА_6 гаманці, заволоділа ними в сумі 1000 грн купюрами різного номіналу.

ОСОБА_4 продовжив спостерігати далі за злочинними діями особи, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, яка в той час підійшла до ОСОБА_6 та подавивши психічну волю ОСОБА_6 шляхом демонстрації невстановленого слідством предмета, візуально схожого на ніж, наказала ОСОБА_6 зняти з себе належні їй золоті прикраси а саме: дві золоті сережки 585 проби, загальною вагою 4 грами, вартістю 3540,36 грн та золоту каблучку з камінцем червоного кольору, 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 2655,27 грн. ОСОБА_6, виконуючи наказ цієї особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, зняла з себе та передала цій особі вказані предмети.

Після чого, ОСОБА_4, продовжуючи спостерігати за активними діями особи, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, яка в цей час, перебуваючи в спальній кімнаті вказаної квартири, зі стільця, що знаходився у вказаній кімнаті, поряд з ліжком, шляхом нападу заволоділа мобільним телефоном марки «Nокіа 6233», чорного кольору, вартістю 400 грн.

Діючи далі з єдиним злочинним умислом, направленим на напад з метою заволодіння майном, особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження, прослідувала до вітальної кімнати вказаної квартири, де побачила телевізор марки «LG 42LS345», вартістю 7600 грн, що знаходився на спеціально обладнаній підставці, яким ця особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, заволоділа шляхом нападу, відкрито для власників майна, які сприймали загрозу для їх життя та здоров’я реальною та не чинили опору щодо заволодіння їхнім майном.

Після чого, особа, кримінальне провадження щодо якої виділено в окреме провадження, спільно з ОСОБА_4, утримуючи при собі майно, яким вони заволоділи шляхом нападу, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 та ОСОБА_6 матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №763 від 15.04.2016 складає 14195,63 грн.

Не погодившись з вказаним вироком прокурор, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції подав апеляційну скарги в якій просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотних порушень вимог кримінально процесуального закону.

Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що вина ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю підтвержується показаннями потерпілої ОСОБА_6 та показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 а також іншими письмовими доказами, яким суд першої інстанції не надав належну оцінку в повному обсязі.

Вказує на те, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 містять суперечності проте, суд першої інстанції їх не усунув та допустив вибірковість в оцінці дослідження доказів надавши перевагу показанням обвинуваченого який я зацікавленою особою та не надав оцінку всім досліджеим доказам в сукупності.

Під час апеляційного розгляду захисник заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважав вирок суду законним та обґрунтованим.

Прокурори наполягали на задоволенні своєї апеляційної скарги оскільки вважали вирок суду необгрунтованим та невмотивованим.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників які приймали участь в ході апеляційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але вправі вийти за межи апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Прослуховуючи технічний засіб фіксування кримінального провадження, на якому було зафіксовано хід судового розгляду встановлено, що на технічному носії, тобто на диску частково відсутній звукозапис судового засідання від 08 липня 2016 року, а також взагалі не чутно в судовому засіданні від 20 січня 2017 року які саме запитання які ставив ОСОБА_11 під час допиту ОСОБА_4.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК.

Отже, згідно з п. 7 ч. 2 ст. 412 і п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є безумовною підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону повно й всебічно дослідити всі докази кримінального провадження, дати їм належну оцінку, а також перевірити інші доводи, викладені в апеляційній скаргзі прокурора, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Виходячи з викладеного, апеляційа скарга прокурора, підлягає частковому задоволенню, вирок суду – скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись статтями 404, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити частково.

Вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року щодо ОСОБА_4 – скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

___ __ __

О.Ю.ОСОБА_12ОСОБА_13ОСОБА_3