Ухвала суду № 76028630, 20.08.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8953/18

Провадження № 1-кс/201/5426/2018

УХВАЛА

20 серпня 2018 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюка О.А.,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_1О,

за участю:

прокурора – Кліпацької Е.В.,

слідчого – Левченко Р.В.,

перекладача – ОСОБА_2,

захисників – адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

підозрюваного – ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018040650001983 від 13.08.2018 року, клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_9, уродженця ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_6, разом із співучасником злочину ОСОБА_10 та невстановленою в ході досудового слідства особою, у невстановленому в ході досудового розслідування місці та час, маючи умисел направлений на розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, вступили у злочинну змову між собою, та розподілили ролі кожному при скоєнні злочину.

13.08.2018 о 10:00 годині ОСОБА_6 разом із співучасником злочину ОСОБА_11, та невстановленою в ході досудового слідства особою, реалізовуючи злочинний умисел направлений на розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, на автомобілі «Нісан» чорного кольору, який в ході досудового слідства не надалося можливим встановити, прибули до автомобіля НОМЕР_1, який був припаркований біля приміщення кіоску, який розташований по вул. Космічній, 13 м. Дніпро.

Так, співучасник злочину ОСОБА_12 разом із співучасником злочину, невстановленою в ході досудового слідства особою, лишився чекати у автомобілі, а співучасник злочину ОСОБА_6, згідно відведеній йому ролі, підійшов до вищевказаного автомобіля, та відчинивши двері автомобіля НОМЕР_1 зі сторони водія, із застосуванням фізичної сили витяг потерпілого ОСОБА_13 та штовхнув на асфальт, після чого продовжуючи реалізовувати злочинний намір направлений на розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6, заздалегідь знаючи, що у салоні автомобіля лежить рюкзак синього кольору із грошовими коштами, що належать ТОВ «Еталь», проник до салону вказаного автомобіля та узяв у руки рюкзак синього кольору з грошовими коштами та виліз із машини. Після цього, потерпілий ОСОБА_13 намагаючись припинити злочинні дії ОСОБА_6 почав висмикувати у останнього рюкзак із грошовими кошами, та в цей час на допомогу потерпілому ОСОБА_13 підбіг потерпілий ОСОБА_14, який також намагався припинити злочинні дії ОСОБА_6, та між ними виникла бійка.

Так, діючи єдиним злочинним умислом, згідно відведеній йому ролі, з автомобіля «Нісан» вибіг співучасник злочину ОСОБА_11, а невстановлена в ході досудового слідства особа, згідно відведеній їй ролі лишилася чекати співучасником злочину за кермом автомобіля «Нісан» чорного кольору, з метою завчасного зникнення з місця вчинення злочину, та маючи при собі заздалегідь підготовлений ніж, який в ході досудового слідства не надалося можливим встановити, тримаючи його у своїй правій руці, почав погрожувати його застосуванням потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_13 намагаючись при цьому відібрати у них синій рюкзак із грошима.

Тим часом, співучасник злочину ОСОБА_6 згідно відведеній йому ролі діючи єдиним злочинним умислом дістав із-за спини предмет схожий на пістолет, і тримаючи його у своїй лівій руці став погрожувати ним потерпілому ОСОБА_13, який тримав у руках синій рюкзак із грошима. ОСОБА_13 хвилюючись за своє життя та здоров’я відпустив рюкзак із грошима, який в цю мить розірвався, та частина конвертів з грошима впала на асфальт, а ОСОБА_6, разом із співучасниками злочину ОСОБА_11 подавивши внаслідок погрози застосування предмету схожого на пістолет, волю потерпілих до спротиву та захисту майна, керуючись єдиним корисливим умислом, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволодіти грошовими коштами, що належать ТОВ «Еталь» на автомобілі «Нісан» з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись майном на власний розсуд, завдавши ТОВ «Еталь» збитки на суму 500 000 гривень.

Умисні дії ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, які виявилися у розбої - нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, кваліфікується за ч.4 ст.187 КК України.

За даним фактом розпочато досудове розслідування відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001983 від 13.08.2018, про вчинення кримінального правопорушення за ст.185 ч.4 КК України.

17.08.2018 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ОСОБА_9, громадянину ОСОБА_9, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КПК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_6 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягли.

Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження №12018040650001593, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 13.08.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650001593 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також, на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри. Хоча підозрюваний раніше не судимий, однак скоєний ним злочин є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше не судимий, при цьому підозрюється у скоєнні злочину, який є особливо тяжкий, поєднаний із насильством, яке є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є 15 жовтня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_6, 14.06.1980, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 528 600 гривень, ОСОБА_6, 14.06.1980, року народження підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_6, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк