Ухвала суду № 76021975, 21.08.2018, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/590/18

Справа № 753/13011/14

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2018 року суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши подання Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Яцишина А.М. про примусове проникнення до жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2018 року до Деснянського районного суду м.Києва надійшло подання Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Яцишина А.М. про примусове проникнення до жилого приміщення.

Дане подання мотивоване тим, що на у виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №556769282, з виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва по справі №753/13011/14 виданого 05.06.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму заборгованості за Договором кредиту №031.29-08/301 від 09.04.2008 в сумі 400258,41 доларів США, а також понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн. 12.07.2018 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. В ході виконавчого провадження приватним виконавцем було встановлено, що боржнику на праві приватної власності належить нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, яке передано в іпотеку АКБ "Укрсоцбанк". Приватним виконавцем тричі направлялись вимоги сторонам виконавчого провадження з повідомленням про те, що у призначені дні відбудеться опис квартири АДРЕСА_2. Даними вимогами було зобов'язано боржника забезпечити приватному виконавцю вільний доступ до квартир, з метою проведення опису майна, але провести опис зазначеного нерухомого майна не виявилось можливим у зв'язку з тим, що боржник перешкоджав проведенню виконавчих дій, а саме не відчинив двері квартири, про що складено відповідні акти за участю понятих.

Враховуючи необхідність опису майна, а саме: квартири АДРЕСА_2, для їх подальшої реалізації в рахунок погашення боргу, згідно виконавчого листа, та у зв'язку з тим, що у добровільному порядку до вищезазначеного нерухомого майна потрапити не можливо, приватний виконавець змушений звертатись до суду із даним поданням.

Відповідно до положень ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд розглядає таке подання, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Частиною тринадцятою ст.7 ЦПК України регламентований порядок розгляду справ, які здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Також процесуальним законом визначено, що у такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали подання та судової справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 24.04.2018 було задоволено позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього на користь банку заборгованість за Договором кредиту №031.29-08/301 від 09.04.2008 в сумі 400258,41 дол.США, а також понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3654 грн.

05.06.2018 на примусове виконання вищевказаного судового рішення судом було видано виконавчий лист №753/13011/14.

12.07.2018 приватним виконавцем Яцишиним А.М. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все майно боржника.

В ході виконавчого провадження приватним виконавцем було встановлено, що боржнику ОСОБА_2 на праві приватної власності належить чотирикімнатна квартира НОМЕР_1, загальною площею 252,70 кв.м., житловою площею 100,40 кв.м., що знаходить за адресою: АДРЕСА_3 Вказане майно останнім було передано в іпотеку АКБ «Укрсоцбанк», згідно договору іпотеки №42.02-11/336 від 09.04.2008 та договору про внесення змін до Іпотечного договору № 42.02-11/336 від 09.04.2018.

12.07.2018 приватним виконавцем Яцишиним А.М. сторонам виконавчого провадження було направлено вимогу з повідомленням про те, що 24.07.2018 об. 10-00 год. відбудеться опис квартири АДРЕСА_2.

Даними вимогами зобов'язано боржника забезпечити приватному виконавцю вільний доступ до квартир, з метою проведення опису майна, але провести опис зазначеного нерухомого майна не виявилось можливим у зв'язку з тим, що боржник перешкоджав проведенню виконавчих дій, а саме не відчинив двері квартири, про що складено відповідні акти за участю понятих від 24.07.2018.

27.07.2018 приватним виконавцем вдруге було направлено вимогу сторонам виконавчого провадження з повідомленням про те, що 03.08.2018 об. 10-00 год. відбудеться опис квартири АДРЕСА_2. Однак, опис зазначеного нерухомого майна не виявилось можливим у зв'язку з тим, що боржник перешкоджав проведенню виконавчих дій, а саме не відчинив двері квартири, про що складено відповідні акти за участю понятих від 03.08.2018.

06.08.2018 приватним виконавцем направлено вимогу сторонам виконавчого провадження з повідомленням про те, що 10.08.2018 об. 10-00 год. відбудеться опис квартири АДРЕСА_2. При цьому, провести опис зазначеного нерухомого майна не виявилось можливим у зв'язку з тим, що боржник перешкоджав проведенню виконавчих дій, а саме не відчинив двері квартири, про що складено відповідні акти за участю понятих від 10.08.2018.

З наданих вищевказаних актів приватного виконавця, вбачається, що понятими надавалась інформація, що за вказаною адресою боржник з моменту введеня нерухомості в експлуатацію не проживав, ремонт у квартирі не робив, у даній кваритрі ніхто не проживає.

Згідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Також, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).

Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.

Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.

Однак, відомості про отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження, які б направлялися на його адресу, зазначену у виконавчому документі, в матеріалах подання відсутні, а також відсутні дані про направлення боржнику будь-яких повідомлень та викликів державного виконавця засобами поштового зв'язку. При цьому суд звертає увагу, що виклики, копії яких долучено до матеріалів справи, без надання підтверджень їх направлення та вручення.

За таких обставин судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження, а відповідно і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань, тому суд вважає подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 439 ЦПК України, ст.ст.18, 28 Закону України «Про виконавче провадження»,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Яцишина А.М. про примусове проникнення до жилого приміщення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду складено 21.08.2018.

Суддя: