Ухвала суду № 76019485, 08.08.2018, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/147/18

Номер провадження № 1-кп/690/30/18

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

08.08.2018 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12013250140000671 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Гончара Р.В.

обвинуваченої ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року призначено справу до судового розгляду по суті та у підготовчому судовому засіданні обрано обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, який ухвалою суду від 12.06.2018 року продовжено строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 серпня 2018 року включно, з одночасним визначенням розміру застави та покладенням неї обов’язків з числа, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

Ухвалою від 31.07.2018 року вказане кримінальне провадження прийнято до свого провадження та відповідно до ст.ст. 314, 319 КПК України вирішено розпочати його судовий розгляд спочатку.

Прокурор до початку судового розгляду заявив письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів, оскільки строк тримання її під вартою відповідно до ухвали судді Ватутінського міського суду Черкаської області від 12.06.2018 року закінчується 10.08.2018 року.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3, який призначений відповідно до доручення Регіонального центру надання безоплатної правової допомоги від 04.05.2018 року № 023-0000656, у судове засідання не з’явився.

Обвинувачена ОСОБА_1 не заперечувала проти розгляду клопотання прокурора за відсутності свого захисника, про що написала письмову заяву, вказавши, що її право на захист порушено не буде, оскільки зміст клопотання їй зрозуміло у повному обсязі та вона самостійно зможе висловити свою думку щодо нього.

Прокурор Гончар Р.В., мотивуючи своє клопотання, пояснив, що необхідність обрання найсуворішого запобіжного заходу зумовлена тим, що ОСОБА_1 будучи раніше судимою за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, що підтверджується доказами, зібраними у ході досудового розслідування. Також ОСОБА_1 вчинивши кримінальне правопорушення у 2013 році, упродовж тривалого періоду часу перебувала у міждержавному розшуку, що свідчить про те, що вона може переховуватися від суду. Крім того, обвинувачена у минулому неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності. До затримання працівниками поліції обвинувачена ОСОБА_1 офіційно працевлаштована не була та не мала постійного місця проживання. Таким чином, ОСОБА_1 є соціально неадаптованою особою, та може вчинити нові кримінальні правопорушення. Також обвинувачена ОСОБА_1 може впливати на потерпілого та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на вказане, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачена ОСОБА_1 може: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Додатково вказав, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченою покладених на неї обов’язків, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду даного кримінального провадження у розумний строк.

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечила проти продовження їй строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає його надто суворим. Вказала, що у разі зміни запобіжного заходу на більш м’який не буде переховувався від суду. Перебування її у міждержавному розшуку зумовлено тим, що коли вона відбувала покарання у виді позбавлення волі на території Республіки Молдови. Також вказала, що її місце проживання зареєстроване у ІНФОРМАЦІЯ_1, що неподалік від м. Ватутіне, де вона тривалий час проживала разом із своїм співмешканцем з яким у неї є спільні діти. На даний час вона має шістьох неповнолітніх дітей, поруч з якими хоче бути, оскільки скоро деяким з них необхідно йти до школи.

Додатково пояснила, що вона не має необхідної суми грошових коштів для внесення застави у розмірі, який визначено ухвалами Ватутінського міського суду Черкаської області від 04.05.2018 року, 12.06.2018 року.

Потерпілий вказав, що обвинувачену до її затримання не бачив, жодного тиску вона на нього не чинила.

Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання від вартою обвинуваченої ОСОБА_1, суд, з урахуванням думки сторін, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Відповідно до змісту положень ст.ст. 178, 331 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан його здоров’я; міцність соціальних зв’язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На даний час суд позбавлений можливості надати оцінку вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченого кримінального правопорушення, оскільки такі докази судом не досліджувалися.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Судом встановлено, що відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, розмір заподіяних потерпілому збитків внаслідок вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення становить 24 тис. грн.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_1 хоч і має зареєстроване місце проживання, проте там упродовж останнього часу не проживала, а була затримана працівниками поліції 06.03.2018 року в м. Жмеринка Вінницької області.

Відповідно до письмових пояснень соціального педагога Звенигородської ЗОШ-інтернату І-ІІІ ступенів спортивного ліцею, відібраних прокурором Гончаром Р.В., та матеріалів провадження, неповнолітні діти ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебувають у вказаному навчальному закладі на повному державному утриманні, а ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, перебувають в Уманському притулку на повному державному утриманні.

Судом встановлено, що обвинуваченій ОСОБА_1 виповнилося повних 38 років, вона не заміжня, офіційно не працевлаштована, фактично її неповнолітні діти нею не утримуються, а також вона має негативну репутацію, що зумовлено притягненням її у минулому до кримінальної відповідальності. Відомостей про стан здоров’я обвинуваченої ОСОБА_1, який би унеможливлював утримання її під вартою, учасниками кримінального провадження суду не надано.

Водночас суд критично оцінює доводи прокурора про наявність ризику незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_1 на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки доказів наявності такого ризику прокурором не надано, а сам потерпілий заперечив факт наявності такого впливу у минулому.

Таким чином, суд вважає, що об’єктивно існують ризики переховування обвинуваченої ОСОБА_1 від суду та вчинення нею нового кримінального правопорушення, що у сукупності є підставою для продовження строку дії відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06 жовтня 2018 року включно, оскільки вказане зумовлено об’єктивною необхідністю, та буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченої, а також ступеню тяжкості висунутого обвинувачення, і зможе забезпечити належне виконання нею процесуальних обов’язків під час судового провадження.

Разом з тим, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи відсутність заборон щодо визначення розміру застави, як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження, особу обвинуваченої, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також її майновий та сімейний стан, суд вважає за можливе визначити їй мінімальний розмір застави, який визначається відносно особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 35 240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов’язків з переліку, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За умови внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 такі обов’язки: прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожною судовою повісткою у визначені у ній дату та час; повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні № 12013250140000671.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, на строк 60 (шістдесят) днів до 06 жовтня 2018 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 35 240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, визначених судом обов’язків, з числа передбачених КПК України.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на розрахунковий рахунок № 37312075003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов’язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 08.08.2018 року».

За умови внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, такі обов’язки:

1)прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожною судовою повісткою у визначені у ній дату та час;

2)повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні № 12013250140000671.

Строк дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 60 (шістдесят) днів, який слід рахувати з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, з-під варти внаслідок внесення застави, вона зобов’язана виконувати покладені на неї обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, вважатиметься такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз’яснити заставодавцю обов’язок із забезпечення належної поведінки, виконання обвинуваченою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, покладених на неї обов’язків, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Відкласти проведення судового засідання на 11 год. 30 хв. 22.08.2018 року.

Копію ухвали суду для виконання в частині утримання обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, під вартою надіслати для виконання Черкаському слідчому ізолятору УДПтС України в Черкаській області, а також невідкладно вручити обвинуваченій та прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя В.С. Линдюк