Ухвала суду № 76013310, 22.08.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/4210/18

кримінальне провадження

№1-кс/489/1924/18

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

слідчого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

за участю:

прокурора Кафтанова А.Л.,

захисника підозрюваного ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на повідомлення слідчого про підозру,

встановив:

ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12018150040001292 від 30.03.2018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.

Обґрунтовуючи скаргу, захисник зазначає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, а його наявність обґрунтовано не доведена стороною обвинувачення, оскільки фактично вся підозра ґрунтується на укладенні ОСОБА_2 нібито фіктивного договору, його невиконання та на підписанні актів ОСОБА_2 за фіктивним договором, проте, невиконання договірних зобов’язань не може розцінюватись як злочин. Кримінальна відповідальність може наставати тоді, коли встановлено, що цивільно-правова угода укладена без мети її виконання, при цьому така мета має існувати ще до моменту укладення договору.

Органом досудового розслідування обґрунтовано не доведено суб’єктивну сторону злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_2, оскільки не встановлено умисел, не встановлено причини невиконання договору, проігноровано факт наявності цивільно-правових відносин. Окрім того, договір про надання послуг до цього часу не визнаний недійсним.

Також захисник вважає, що підозра ОСОБА_2 фактично не вручена, оскільки повідомлення про підозру у кримінальному провадженні направлена засобами поштового зв’язку шляхом використання рекомендованого повідомлення. 06.06.2018 під час доставки повідомлення працівнику пошти була надана інформація, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном і не має можливості отримати поштове відправлення, проте без жодних повноважень на це з боку ОСОБА_2, поштове відправлення отримав консьєрж будинку, де адресат зареєстрований, а в Реєстр поштових відправлень занесена інформація про особисте вручення адресату, а після проведення перевірки 09.06.2018 в Реєстр відправлень була занесена інформація про невдалу спробу вручення, отже рекомендоване повідомлення адресатом не отримано, відповідно, повідомлення про підозру ОСОБА_2 не вручено.

Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження вважаю, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016 № 5-328кс16, вказується на те, що підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема, заява МКП «Миколаївводоканал» від 22.09.2016, акт службової перевірки від 13.09.2016, акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки МКП «Миколаївводоканал» від 12.08.2016, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, протоколи допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших, договори на виконання робіт (послуг) та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та інші докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України

Щодо тверджень ОСОБА_1 про неналежне вручення підозри слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак її не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію, яке повинно мати певну форму і зміст, згідно вимог ст. 112 КПК України, та здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, тобто за правилами здійснення виклику.

Згідно ч. 2 ст.135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

При цьому, як зазначає захисник та що підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 покинув територію України та на час складення повідомлення про підозру, з ним будь-якого зв’язку не було. Фактично місцезнаходження ОСОБА_2 на час складення повідомлення про підозру не встановлено, оперативними заходами лише встановлено, що останній 16.10.2017 о 08 год. 31 хв. перетнув Державний кордон України, здійснивши виліт авіарейсом № 458 Київ-Стамбул з аеропорту Бориспіль.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим на час складення повідомлення про підозру, було вжито всіх можливих в даному випадку заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Враховуючи вищевикладене, слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2, а тому в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 слід відмовити.

Окрім того, захисником в скарзі порушуються питання щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру, а також виключення відомостей про набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного.

Дослідивши зазначені вимоги, слідчий суддя приходить до висновку, що наведені вимоги стосуються одного й того ж предмету оскарження, тобто є похідними від оскарження повідомлення про підозру, в зв’язку з чим в цій частині скарги також необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 55, 309, 372 КПК України, -

постановив:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на повідомлення слідчого про підозру ОСОБА_2 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, що подала скаргу з дня її отримання.

Слідчий суддя І.В.Коваленко