Ухвала суду № 76003672, 21.08.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/1489/17

Провадження № 1-кп/220/20/18

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

при секретарі Чернякової В.С.

за участю прокурора Мацих А.П.

потерпілої ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3

захисників адвокатів Сагірова Ф.О., Акулова Ю.А.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.05.2017 року за № 12017050000000189 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення по справі судової експертизи відеозвукозапису, що міститься на дисках, доданих до матеріалів справи, зроблених в рамках НСРД, посилаючись на те, що під час допиту в судовому засіданні обвинувачені пояснили, що на відеозаписі присутні не вони і голос їм не належить. Проведення експертизи просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса. На вирішення експерта просить постановити наступні запитання: Чи зазнавала змін надана відеофонограма? Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмі та чи відповідає зміст відеозображення запису? Чи брали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 участь у зафіксованій на фонограмі розмові та які конкретно слова та фрази ними промовлені? Скільки осіб брало участь у зафіксовані на фонограмі розмові?

Також заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного судом відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на наступні 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики переховування від суду, посилаючись на те, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину з погрозою застосування насильства, і можуть впливати на потерпілу, яка повідомила, що з боку знайомих обвинуваченого ОСОБА_3 на її адресу висловлювались погрози.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора. Підтвердила факт висловлювання погроз з боку знайомих обвинуваченого ОСОБА_3, однак зазначила, що до поліції з цього приводу не зверталась.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Сагіров Ф.П. вважав клопотання прокурора такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що прокурором спотворені пояснення обвинувачених, які пояснили, що на диску не видно, хто саме присутній при розмові. Крім того, під час досудового розслідування не була призначена відповідна експертиза, а отже прокурор вважав, що по справі зібрані всі докази. Стосовно запобіжного заходу зазначив, що прокурором не зазначено ризики, які б давали підставу для продовження запобіжного заходу. Зазначив, що його підзахисний хворіє і час його перебування під вартою перевищує розумні строки.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Акулов Ю.А. також заперечував проти клопотань прокурора, посилаючись на недопустимість доказів, зібраних в рамках НСРД, оскільки надані прокурором протоколи не містять зазначення використаних технічних засобів. Вважає питання, поставлені прокурором, некоректними. Щодо продовження запобіжного заходу зазначив, що прокурором не доведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, нових ризиків немає, а тому просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до наступного.

Частина 1 статті 332 КПК України передбачає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Статтею 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для зясування питань права.

Під час судового розгляду обвинувачені пояснили, що голоси на диску з відео звукозаписом, зробленим в рамках НСРД, належать не їм.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для об'єктивності і повноти перевірки доводів учасників судового розгляду, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідно призначити судову експертизу відеозвукозапису, проведення якої суд доручає Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса.

Доводи адвоката Акулова Ю.А. щодо недопустимості як доказів зазначеного відеозвукозапису та протоколів про результати аудіо-, відео контролю за особою суд не приймає до уваги, оскільки питання щодо допустимості доказів суд вирішує у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Суд також вважає безпідставними доводи сторони захисту в частині формулювання запитань, оскільки питання, заявлені прокурором у клопотанні мають суттєве значення при розгляді справи та з'ясуванні обставин, які підлягають встановленню під судового розгляду.

Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.07.2017 р. обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз - до 24.08.2018 р.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, особу обвинувачених та ті обставини, що обидва обвинувачених не мають постійного місця роботи та офіційних джерел існування, ОСОБА_2 зареєстрований у місті Донецьку, який на теперішній час знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна органам державної влади України.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду. Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Разом з тим, суд враховує, що ані тяжкість обвинувачення, ані серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу суд вважає неможливим, оскільки існують ризики того, що вони, перебуваючи на свободі, можуть переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Ноймайстер проти Австрії» наголошує, що ризик утечі зменшується зі спливанням часу, проведеного під вартою. Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання кожному з обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

Крім того, судом вирішувалося питання про вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, однак наявність вказаних вище обставин виключає, на думку суду, застосування таких.

Суд не приймає до уваги посилання прокурора та потерпілої на висловлення на її адресу погроз з боку знайомих обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки доказів цього суду не надано, до поліції потерпіла з цього приводу не зверталась. Разом з тим, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вимаганні, поєднаному з погрозою вбивства потерпілої та завдання їй тяжких тілесних ушкоджень, а тому є ризик незаконного впливу на потерпілу.

З приводу доводів адвоката Сагірова Ф.П. щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3, то ОСОБА_3 отримує амбулаторне лікування з приводу наявного у нього захворювання. Крім того, ухвалою суду від 04.05.2018 року адміністрацію СІЗО зобов'язано забезпечити йому проведення медичного обстеження та консультування невролога. Суду не надано доказів неможливості перебування обвинуваченого за станом здоров'я в умовах СІЗО.

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах шестидесяти днів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 197, 199 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Призначити по справі судову експертизу відеозвукозапису, що міститься на дисках, доданих до матеріалів справи, зроблених в рамках НСРД у кримінальному провадженні № 12017050000000189 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1) Чи зазнавала змін надана відеофонограма?

2) Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмі та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку?

3) Чи брали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 участь у зафіксованій на фонограмі розмові та які конкретно слова та фрази ними промовлені?

4) Скільки осіб брало участь у зафіксованій на фонограмі розмові?

На експертне дослідження направити диски НСРД з кримінального провадження № 12017050000000189 за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, диски з аудіозаписами судових засідань.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк тримання під вартою на наступні 60 днів, тобто до 19 жовтня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Якішина