Постанова № 7597150, 22.01.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-5560/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року, 10 год. 35 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кравчука В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.

представника позивача Пастушин Н.П.,

представника відповідача Задорожного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Експерттранском» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 000038230/4281/23-2 від 17.02.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2009 року ТзОВ «Експерттранском» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 000038230/4281/23-2 від 17.02.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки ДПІ про те, що товариством занижено податок на додану вартість на суму 40717 грн., оскільки ТзОВ «Профліга» з яким ТзОВ «Експерттранском» уклало договір, знаходиться в розшуку та не подає звітність, є необґрунтованим, а тому винесене податкове повідомлення-рішення № 000038230/4281/23-2 від 17.02.2009 року підлягає скасуванню. Вважає, що ним надано всі необхідні для перевірки первинні документи, які містять відомості про господарські операції, а витрати, здійснені позивачем за укладеним з ТзОВ «Профліга» договором, прямо повязані з його господарською діяльністю. В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначені пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірними, оскільки воно винесені з урахуванням п.1.7, 1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.32, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Покликається на те, що ТзОВ «Експерттранском» до перевірки не надано доказів, які б спростували наявність виявлених порушень та підтверджували звязок витрат на придбання послуг позивачем, не доведено їх використання у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними первинними документами до валових витрат, а відсутність господарської діяльності зі сторони ТзОВ «Профліга» свідчить про відсутність необхідних трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської операції з ТзОВ «Експерттранском». В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «Експерттранском» є платником податку на додану вартість.

Між ТзОВ «Експерттранском» (Замовник) та ТзОВ «Профліга» (Виконавець) було укладено договір № 09-01-08 від 09.01.2008 р. Відповідно до п. 1.1 (предмет договору) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання створення бази даних, автоматизацію розрахунків та обробку інформації по наданих обєктах (перелік обєктів оформляється щомісячно додатком, який є невідємною частиною даного договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в акті виконаних робіт.

На виконання Договору складено: акт прийому-передачі виконаних робіт за березень 2008 р. на суму 37 440 грн., в т.ч. ПДВ 6240 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт за квітень 2008 р. на суму 39 600 грн., в т.ч. ПДВ 6600 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт за травень 2008 р. на суму 22 500 грн., в т.ч. ПДВ 3 750 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт за червень 2008 р. на суму 14 210 грн., в т.ч. ПДВ 2368,33 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт за липень 2008 р. на суму 6 750 грн., в т.ч. ПДВ 1125,00 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт за серпень 2008 р. на суму 27960 грн., в т.ч. ПДВ 4660 грн.; акт прийому-передачі виконаних робіт за вересень 2008 р. на суму 95840 грн., в т.ч. ПДВ 15973,33 грн.

В усіх зазначених Актах прийому-передачі виконаних робіт пунктом 3 передбачено, що передача інформації Замовнику проводиться на електронних носіях для роздруку на обладнанні Замовника, або готовими звітами . У пункті 5 кожного з актів передбачено, що роботи виконані повністю та вчасно, сторони претензій одна до одної не мають . Також в зазначених вище Актах вказано кількість оброблених звітів по належній оцінці обєктів за кожен місяць.

На підтвердження виконання Договору ТзОВ «Експерттранском» надав копії платіжних доручень (№ 213 від 31.03.2008 р., № 216 від 25.04.2008 р., № 214 від 02.04.2008 р., № 220 від 02.06.2008 р., № 362 від 10.07.2008 р., № 224 від 31.07.2008 р., № 232 від 29.08.2008 р., № 240 від 29.09.2008 р., № 241 від 30.09.2008 р.) всього на загальну суму 244300 грн. та копії податкових накладних, виданих ТзОВ «Профліга», на суму 244300 грн., в т. ч. ПДВ.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Експерттранском» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Профліга» за період з 01.03.2008 р. по 30.09.2008 р., про що складено акт № 41/23-2/23958600 від 30.01.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення п.1.7 п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 п.п.7.3.1 п.7.3 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 40717 грн., а саме: за березень 2008 р. на суму 6240 грн., за квітень 2008 р. на суму 6600 грн., за травень 2008 р. 3750 грн., за червень 2008 р. на суму 2368,33 грн., за липень 2008 р. на суму 1125 грн., за серпень 2008 р. на суму 4660 грн., за вересень 2008 р. на суму 15973,33 грн.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 000038230/4281/23-2 від 17.02.2009 на суму 40717 грн. щодо податку на додану вартість та 20358 грн. щодо штрафних санкцій.

В акті перевірки зазначено, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих послуг, які б підтверджували подальше їх використання у власній господарській діяльності. До перевірки не представлено матеріальних доказів виконаних робіт, не вказано статті витрат, зміст господарських операцій та їх вимірники у вартісному виразі.

Суми ПДВ за податковими накладними ТзОВ «Експерттранском» відобразило в реєстрі отриманих податкових накладних та включило до податкового кредиту відповідних періодів. Станом на 30.09.2008 р. заборгованість по розрахунках з ТзОВ «Профліга» відсутня.

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд керується Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. (надалі ЦК України), Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Пунктом 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається, зокрема , із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону № 2181-ІІІ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією цей Закон називає дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, зокрема, договір, накладні та довіреності, тощо. З наведених приписів чинного законодавства слідує, що платник податку має право включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у звязку із здійсненням господарських операцій, які підтверджені первинними документами, зміст та форма яких відповідає вимогам Закону.

Відповідач заперечує реальність господарської операції, оформленої договором № 09-01-08 від 09.01.2008 р., посилається на те, що цей Договір є недійсним, відповідно до ст. 215 ЦК України, що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість позивачем контрагентом за цим договором. З урахуванням такого заперечення, обставини укладення та виконання цього Договору є предметом доказування у справі.

Оцінюючи зміст та форму письмового доказу - договору № 09-01-08 від 09.01.2008 р., Суд дійшов висновку, що такий не може вважатися укладеним, а відтак не може бути підставою для виникнення цивільних прав та обовязків, які у ньому передбачені. Цей висновок зроблено з таких підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. У ст. 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7). Оскільки ТзОВ «Експерттранском» та ТзОВ «Профліга» є субєктами господарювання, Суд дійшов висновку, що на господарські правовідносини між ними поширюється ГК України.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України). При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України). Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг (ч. 4 ст. 180 ГК України).

У ч. 5 ст. 180 ГК України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до ст. 189 ГК України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Зі змісту Договору від 09.01.2008 р. вбачається, що умова про ціну в ньому відсутня. Так, у п. 2.1 Договору зазначено, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в акті виконаних робіт. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що письмових документів, в яких визначалася ціна (вартість) робіт виконавця з обробки кожного звіту, сторонами не підписувалося; вартість послуг погоджувалась телефоном між керівниками і потім фіксувалась в акті за місяць.

В судовому засіданні як свідок був допитаний Рожков С.Я., директор ТзОВ «Експерттранском», який пояснив, що вартість послуг ТзОВ «Профліга» визначалась усно, претензій до якості виконання не було, усі звіти передавались в електронній формі, прізвищ осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуг), передбачені у Договорі, він не знає, і їх ніколи не бачив, оскільки це для нього не мало значення. Необхідність залучення ТзОВ «Профліга» до процесу оцінки викликана відсутністю у ТзОВ «Експерттранском» необхідної бази даних.

В судове засідання 19.01.2010 р. представник позивача подав копії додатків до Договору переліки обєктів, по яких надавалися послуги, в яких у графі «Примітки» ручкою вписано вартість робіт. На запитання Суду представник позивача пояснив, що ці ціни вписані керівником ТзОВ «Експерттранском», але правових підстав для таких дій навести не зміг.

В актах прийому передач робіт зазначено скільки звітів оброблено та загальну договірну вартість виконаних робіт за місяць. Проте, ціна (вартість) з обробки кожного звіту в акті теж не визначена. Окрім того, акти складались сторонами після укладення господарського договору, а тому не можуть бути доказом досягнення згоди з цієї істотної умови за станом на 01.01.2008 року.

Оцінюючи усі докази в сукупності, Суд дійшов висновок, що ціна, як істотна умова договору від 09.01.2008р., сторонами у встановленому законом порядку не погоджена. Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Застосовуючи цю норму до спірних правовідносин, Суд вважає, що договір № 09-01-08 від 09.01.2008 р. між ТзОВ «Експерттранском» та ТзОВ «Профліга» є неукладеним, а тому не може бути підставою для виникнення та здійснення прав та обовязків сторін, які у ньому передбачені.

В обгрунтування факту надання послуг за Договором від 09.01.2008 р. Позивач покликаєтсья на Акти. Акт прийому передачі виконаних робіт, будучи первинним документом та підставою оплати вартості наданих послуг у звязку із здійсненням господарської, повинен містити відомості про дії та події, оформлені цим документом. Про це прямо вказує п. 9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Однак, в зазначених Актах не конкретизовано зміст наданих послуг, не зазначено виконавців, які їх надавали (виконували), тобто, створювали бази даних, автоматизували розрахунки та обробляли інформацію по наданих обєктах, джерел інформації.

В підтвердження отриманих від ТзОВ «Профліга» послуг за Договором позивач представив суду письмовий «Перелік обєктів» по яких надані послуги, проте з представленого «Переліку» не вбачається, яка база даних по них була створена, яка інформація по цих обєктах оброблена та які розрахунки автоматизовано. Не визначено, які саме види послуг оцінені сторонами за Договором в розмірі грошових коштів, зазначених в Актах виконаних робіт.

Пунктом 3 Актів прийому-передачі виконаних робіт (с. 9-15) передбачено, що інформація повинна бути передана Замовнику на електронних носіях для роздруку на обладнанні Замовника, або готовими звітами. На пропозицію Суду надати такий Звіт, ТзОВ «Експерттранском» представило копію одного звіту про оцінку майна № 23/з-08 від 03.03.2008 р. в готовому вигляді, який включений під № 58 в «Перелік» в період за січень-березень 2008 року. Виконавцем цього звіту є ТзОВ «Експерттранском». З цього Звіту не вбачається, яку участь у наданні таких послуг брало ТзОВ «Профліга», які саме їх бази даних було використано та яку інформацію оброблено, яка вартість однієї такої послуги.

Як вбачається договір від 09.01.2008 р. є договором з надання послуг. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

ТзОВ «Експерттранском» є субєктом оціночної діяльності і діє на підставі сертифікату № 6528/08 від 11.02.2008 р., виданого Фондом державного майна України. Суду не представлено доказів того, що ТзОВ «Профліга» вправі надавати відповідну оцінку вартості обєктів. Таким чином, позивач вправі проводити незалежну оціночну діяльність певних обєктів і повинен виконати ці дії особисто. Оскільки позивач покликається на те, що договір № 09-01-08 повязаний із здійсненням господарської діяльності, яка полягає в проведенні експертної оцінки обєктів, які зазначені у відповідних Переліках (додатки до Договору), Суд дійшов висновку, що створення бази даних, автоматизація розрахунків та обробка інформації по наданих обєктах, які мало виконати ТзОВ «Профліга», є частиною експертною оцінки. Позивач не довів правових підстав для покладення цього свого обовязку в частині створення бази даних, автоматизації розрахунків та обробки інформації на ТзОВ «Профліга».

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Наявність у Замовника - ТзОВ «Експерттранском» лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданої Підрядником - ТзОВ «Профліга» податкової накладної, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо Судом встановлено, що господарські правовідносини між сторонами не виникли і не відбулося реального виконання господарських операцій. За таких обставин, позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТзОВ «Профліга» безпідставно, та не підтверджені первинними документами, зміст та форма яких відповідає вимогам Закону.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що таке було прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин Суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерттранском» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 000038230/4281/23-2 від 17.02.2009 року Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2010 р. о 14:30

Суддя В.М.Кравчук