Постанова № 7597145, 15.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-4409/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

при секретарі Гіщинській С.Я.

з участю представників:

позивача Андрієвської Н.Л.

відповідача Карпина Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Бітуммаст» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05 березня 2009 року № 0000522302/0/6330, від 18 травня 2009 року № 0000522302/1/13492, від 22 червня 2009 року № 0000522302/2/16917.

Посилається на те, що за результатами його перевірки відповідачем складено акт від 20 лютого 2009 року № 330/23-2/19166329. На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. В акті перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме неправомірно включено до податкового кредиту за квітень, червень та серпень 2008 року суми ПДВ, сплаченого в користь ТзОВ «Профліга». Зокрема відповідач вважає, що позивач не мав права включати до податкового кредиту суму ПДВ, оскільки ТзОВ «Профліга» за вищевказані податкові періоди не подавало декларації, податкових зобовязань не нараховувало, податку на додану вартість не сплачувало. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача не відповідають нормам ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якої відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку на додану вартість, які зареєстровані як платники податку та яким присвоєно індивідуальний податковий номер, а тому ТзОВ «Профліга» повинне нести відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що в акті перевірки від 20 лютого 2009 року № 330/23-2/19166329 було встановлено, що позивачем порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме неправомірно включено до податкового кредиту за квітень, червень та серпень 2008 року суми ПДВ, сплаченого в користь ТзОВ «Профліга». Вважає, що договори укладені між контрагентами є недійсними, оскільки ТзОВ «Профліга» не декларувала податкові зобовязання та нею було подано останню податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2008 року. Крім цього, відносно службових осіб ТзОВ «Профліга» ПМ ДПА у Львівській області порушено кримінальну справу № 141-2352 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.1 ст.209, ч.5 ст.191 КК України.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позов не визнав, просить в ньому відмовити, посилається на підстави викладені в запереченні проти позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

На підставі акту ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 20 лютого 2009 року № 330/23-2/19166329 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522302/0/6330 від 05 березня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 41506 грн. за платежем податок на додану вартість.

Перевіркою встановлено, що позивач порушив п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занизивши податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 27576 грн. за квітень, червень, серпень 2008 року.

В ході планової документальної перевірки позивача податковим органом, було встановлено, що одним з постачальників позивача відповідно до розшифровок є ТзОВ «Профліга», однак останнім товариством податкові зобовязання по ПДВ не декларувались, так як з березня 2008 року воно не подає податкову звітність до органів податкової служби..

Відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Факт придбання позивачем товарів у ТзОВ «Профліга» підтверджується, укладеними між ними договорами № 3-тов від 02 квітня 2008 року та № 1-тов від 08 липня 2008 року, накладними від 07 квітня 2008 року № РН-4_07009, від 20 червня 2008 року № РН-6-20005, актами виконаних робіт № 1 за червень 2008 року, № 1серпень 2008 року, податковими накладними від 07 квітня 2008 року № 4070000010, від 20 червня 2008 року № 620000005, від 30 червня 2008 року № 6300000003, від 29 серпня 2008 року № 8290000004.

Згідно п.10.1 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платники податку, визначені в ст.2 Закону України “Про податок на додану вартість”. Пунктом 10.2 ст.10 вищевказаного Закону, передбачено, що платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” п.10.1 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а тому Мале приватне підприємство «Бітуммаст» не несе відповідальності за не включення ТзОВ «Профліга» до складу податкових зобовязань та відображення в податковій декларації за квітень, червень та серпень 2008 року ПДВ.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного С уду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Посилання відповідача на те, що відносно службових осіб ТзОВ «Профліга» порушено кримінальну справу, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до вищевказаної Постанови Пленуму Верхового Суду України, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 Цивільного кодексу України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, не є достатньо обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому суд вважає, що позов слід задоволити визначивши протиправними та скасувавши оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім цього, суд вважає, що з Державного бюджету України слід стягнути в користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 69 від 07 липня 2009 року, так як відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, я кщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районні м.Львова від 05 березня 2009 року № 0000522302/0/6330, від 18 травня 2009 року № 0000522302/1/13492, від 22 червня 2009 року № 0000522302/2/16917.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Малого приватного підприємства «Бітуммаст» 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2009 року.

Головуючий Ланкевич А.З.