Постанова № 75964141, 17.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3091/18 Головуючий у 1-й інстанції: Скользнєва Н.Г.

Є.У.№ 331/3190/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

розглянув у порядку спрощеного письмового провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 389,03 грн. В обґрунтування позову Банк зазначав, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30 січня 2014 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 8 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, розмір якої станом на 03 травня 2017 складає 13 389 грн. 03 коп., із яких 6 329 грн. 67 коп. - сума заборгованості за кредитом, 5 145 грн. 60 коп. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 800 грн. 00 коп. - заборгованість за пеню та комісією, 500 грн.00коп - сума штрафу(фіксована частина), 613 грн. 76 коп. - штраф ( процентна складова).

У письмових запереченнях проти позову ОСОБА_3 зазначала, що вона не підписувала анкету-заяву і не укладала кредитний договір. Вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги, оскільки до позовної заяви не додані первинні бухгалтерські документи (а.с.55-58).

Рішенням Жовтневого суду м. Запоріжжя від 14 травня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 січня 2014 року, станом на 03.05.2017 р., на загальну суму 12 275,27 грн., з яких: 6 329,67 грн. - заборгованість за кредитом; 5 145,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 800,00 грн. - заборгованість по пені та комісії.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_3 зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Наголошує на тому, що анкету-заяву вона не підписувала, кредит не отримувала, 30 січня 2014 року їй була видана зарплатна, а не кредитна картка. Вважає, що позивачем не доведені позовні вимоги, не надані первинні бухгалтерські документи, а також не доведений факт її обізнаності про підвищення банком відсоткової ставки за кредитом.

Відзив на апеляційну скаргу позивач до суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони 30 січня 2014 року уклали кредитний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону щодо письмової форми кредитного договору, позичальник допустилася порушень умов кредитного договору, має прострочену заборгованість, яка на підставі ст. ст. 509, 526, 1054 ЦПК України підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Встановлено, що 30 січня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про видачу кредитної картки із зазначення бажаного ліміту 5 000 грн. зі сплатою 2,5% на місяць, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає договір про надання банківських послуг.

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_3, остання погодилась, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с.7-8).

Того ж дня ОСОБА_3 була видана кредитна картка НОМЕР_2, строк дії якої закінчувався 31 жовтня 2017 року (а.с.110,111).

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено право банка проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, а саме у виписці по картрахунку відповідно до п. 4,9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, вважається, що клієнт прийняв нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Цьому праву Банка кореспондується обов'язок клієнта, передбачений п.2.1.1.5.3 та 2.1.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг: отримувати виписки про стан картрахунку і про здійснені операції по картрахунку та у разі незгоди із змінами Правил та/або Тарифів надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість за договором

Пунктами 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг Банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, його вид і строк дії визначені в Заяві і пам'ятці клієнта, підписанням яких клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата відкриття карткового рахунку, зазначена в розділі "відмітки Банку" заяви.

Підписання даного договору являється прямою і безумовною згодою держателя платіжної картки відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком

Погашення кредиту - поповнення карткового рахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на картковий рахунок, а також шляхом договірного списання з інших рахунків клієнта (п.2.1.1.5.5 Умов і правил).

Строки і порядок погашення кредиту (кредитного ліміту) по платіжній картці з установленим мінімальним обов'язковим платежем наведений в пам'ятці клієнта, яка являється невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і часткою заборгованості по кредиту. Строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці (п.2.1.1.12.3, 2.1.1.12.5 Умов і правил).

За користування кредитом Банк нараховує проценти в розмірі, установленому Тарифами із розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6 Умов і правил).

За положенням п.2.1.1.2.11,2.1.1.2.12 Правил користування платіжною карткою строк дії картки зазначено на лицьовій стороні карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня, зазначеного місяця. По закінченню строку дії картка подовжується Банком на новий строк шляхом надання клієнту нової картки з новим строком дії, за умови, що раніше не надійшло письмова заява Держателя картки про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності на рахунку грошових коштів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості у період з 30 січня 2014 року по 31.08.2014 року банком була встановлена процентна ставка за користування кредитом, як на поточну, так і на прострочену заборгованість, у розмірі 30% річних, у період з 01.09.2014 року по 01.04.2015 року - у розмірі 34, 8%, у період з 01.04.2015 року по 31.08.2017 року - у розмірі 43,2%.

Про підвищення відсоткової ставки, зміну умов кредитування позичальник повідомлялася в порядку, передбаченому вищевказаними пунктами Умов та правил, що підтверджується відповідними наказами банку, та скріншотами про направлення Банком на мобільний номер телефону позичальника НОМЕР_1, який зазначався останньою в анкеті заяві, інформації про підвищення відсоткової ставки (а.с.72-88).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до тарифів, Умов та правил надання банківських послуг були закладені умови щодо порядку внесення змін, з чим була ознайомлена та погодилася позичальник, що підтверджується її підписом у кредитному договорі та виконанням нею умов цього договору (ст. 642 ЦК України).

Відповідно до пам'ятки клієнта, з якою позичальник ознайомлена 30.01.2014р., що підтверджується його підписом на заяві про видачу кредитної картки, розмір щомісячних платежів на погашення кредиту (в тому числі і плата за користування кредитними коштами) становить 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа наступного місяця, штраф при порушенні строків платежів - 500 грн. + 5% від суми позову. Пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів нараховується у розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості за кожний день прострочення + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. А у випадку простроченої заборгованості другий місяць поспіль і більше розмір пені становить 0,24% +100 грн..

Як вбачається із витягу із особового рахунку ОСОБА_3, остання активувала свою кредитну картку 31 січня 3014 року, регулярно вносила платежі на погашення поточної заборгованості і до серпня 2016 року простроченої заборгованості не мала. Станом на 03.05.2017 року відповідач має заборгованість, яка становить 13 389, 03 грн. і складається: 6 329, 67 грн. - заборгованість за кредитом; 5 145, 60 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 800 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 1013, 76 грн. (а.с.5-6).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору, розміру встановлених процентів, комісій, відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у вигляді штрафів у вигляді фіксованої суми та процентної складової.

Аналізуючи перелічені норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 30 січня 2014 року є законними, обґрунтованими та такими, та підлягають частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 1013,76 грн. пені і штрафів Банком не оскаржено, а тому відповідно до ст. 367 ЦПК України судом апеляційної інстанції не переглядається.

Доводи апеляційної скарги про те, що позичальник не підписувала анкету-заяву, а її фотографія про отримання кредитної картки тільки підтверджує факт отримання заробітної картки, є неспроможними і спростовуються зібраними у справі письмовими доказами.

Із тексту заяви/договору, підписаної відповідачкою, вбачається, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, становлять між клієнтом та банком договір про надання банківських послуг, прийняття даних умов підтверджується підписом клієнта у заяві, на підставі якого в подальшому і була надана карта клієнту.

Факт підписання відповідної заяви анкети-заяви відповідачкою не оспорювався.

Така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто, в даному випадку, зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі.

Укладення кредитного договору у наведений спосіб чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії для придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заяви, Умови, Правила та тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві.

При оформленні кредиту, заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, позичальник підтвердив свою згоду на те, що заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та тарифи складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Згідно умов договору, Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів у році, що підтверджується п. 2.1.1.12 0,6 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно підписаної заяви/договору, клієнт повідомлений про сайти банку та своїм підписом підтвердив, що повною мірою розуміє та зобов'язується виконувати вимоги УІП, а також підтвердив ознайомлення з обов'язком самостійно знайомитися з внесеними змінами на сайті (адреса сайту вказана у заяві).

Дана вимога також встановлена УІП в розділі обов'язки клієнта: п. 2.1.1.5.3. отримувати виписки про стан карткового рахунку та про проведені операції по картковому рахунку; п. 2.1.1.5.4. при незгоді зі змінами Правил та/або Тарифів банку, звернутися в банк для розірвання цього договору та погасити перед банком заборгованість, у тому числі і заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток, виданих держателю і його довіреною особам.

Згідно наявних у справі доказів, на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідачки до банку не надходило, більше того відповідачка активно користувалась карткою, в тому числі неодноразово здійснювала погашення заборгованості. (а.с. 72-74)

Частинами 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України встановлено, що (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника) якщо боржник сплачує відсотки та комісію, то пропозицію слід вважати прийнятою і угоду досконалою, так як фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Відповідачка отримала кредитні кошти на підставі власної заяви, в якому зазначено, що вона ознайомилася і згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку які були мені представлені для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в «ПриватБанку», а також його місцезнаходження. Вона висловила згоду з тим, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між нею і банком договір. Вона підтвердила, що вся надана нею інформація вірна. Зобов'язалася про всі зміни повідомляти банк не пізніше 15 діб з моменту їх виникнення.

Відповідачка особистим підписом засвідчила той факт, що відповідна заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами надання послуг, Тарифами між ним і банком становить договір надання банківських послуг.

Відповідно до підписаної заяви, клієнт виявив бажання на отримання послуги від банку у вигляді оформлення платіжної карти.

Встановлено, що дані умови регулюють відносини між банком та клієнтом з відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а так само інших банківських послуг, зазначених у заяві.

Також у заяві, яку підписала відповідачка вказано, що вона ознайомлена з Правилами надання послуг, які надаються відповідачці в залежності від оформлюваного продукту в даному випадку це є правила користування платіжною карткою, оскільки предметом договору є саме платіжна карта.

Тобто, в даному випадку, зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах.

Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії для придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві.

Крім того, банком на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів» надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів).

Отже, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними, оскільки спростовуються вищевказаними письмовими доказами і фактичними обставинами справи.

Щодо встановлення та зміни розміру кредитного ліміту, суд першої інстанції.

В заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.

Пунктом 2.1.1.2.4. Умов і Правил встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження.

Так, Банком було змінено кредитний ліміт, про що свідчить Довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти. (а.с. 89)

Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через Р08-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.

При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заперечення сторони відповідача в цій частині є неспроможними, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини спростовують їх.

Стосовно зміни розміру відсоткової ставки, суд зазначає таке.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць або 30 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, а саме 01.09.2014 року встановлена у розмірі 34,80 % та 01.04.2015 року встановлена у розмірі 43,20 %, що підтверджується наказами банку СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року та СП-2015-6552838 від 18.02.2015 року. (а.с. 78-86)

Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості.

Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Зокрема, згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід ємних частин Договору.

Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг до обов'язків позичальника відноситься:

- п. 1.1.2.3 отримання виписок про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам;

- п. 1.1.2.4 у разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банкіських послуг та/або Тарифів надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом ЗО днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.

Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено 15.08.2014 року та 15.03.2015 року, на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до Банку не надходило, більше того вже після підвищення процентної ставки відповідач активно користувався карткою, в тому числі неодноразово здійснював погашення заборгованості останнє з яких 29.07.2016 року, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору. (а.с. 72-74, 87-88).

Щодо недоведеності позовних вимог в частині розміру заборгованості доводи апеляційної скарги є також неспроможними. Розмір заборгованості підтверджується витягом із особового рахунку позичальника, в якому відображені всі банківські операції за кредитом. Розрахунок скріплено печаткою банку і підписом посадової особи, є належним і допустимим доказом у розумінні ст.ст.77,78,95 ЦПК України.

Надані банком розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2018 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково

Головуючий

Судді: