Ухвала суду № 75955431, 17.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

17 серпня 2018 року м. Київ 810/4279/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову в межах розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , треті особи на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна експертна служба", державне підприємство "Система електронних торгів арештованим майном" про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язанні вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів примусового виконання виконавчих проваджень ВП №49176475 та визнання протиправними дій у винесенні зведеного виконавчого провадження ВП №49176475; зобов'язання вжиття заходів примусового виконання щодо призначення , проведення, оцінки та продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: с. Велика Димерка Київської області, вул. Леніна, 109.

Разом із позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову, в якому ОСОБА_1 просить зупинити дію постанови Департаменту державної виконавчої служби МЮУ від 02.08.20118 р. "Про призначення суб'єкта оціночної діяльності- суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні в межах зведеного виконавчого провадження ВП №49176475 до набрання законної сили судового рішення та заборонити ТОВ "Приватна експертна служба" та ДП "Система електронних торгів арештованим майном" вчиняти дії, що стосуються постанови Департаменту ДВС МЮУ від 02.08.20118 р. ВП №25886852 "Про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні".

Зазначене клопотання мотивоване тим, що відповідач свідомо та незаконно не виконує покладені на нього обов'язки, передбачені ст.ст.3-4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного: відповідно до ч.1 ст. 150 КАСУ, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.Тобто вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду, яке він реалізує виходячи із конкретних обставин справи.

Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами сч.1 ст. 154 КАСУ, заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даного клопотання суд надав оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову до розгляду справи по суті.

В процесі розгляду клопотання наданими матеріалами справи не встановлено очевидної протиправності оскаржуваного акту та підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених вимог.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову в запропонованому позивачем вигляді буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення у ній. Розглядаючи заявлене клопотання суд, виходив з конкретних доказів, оцінивши наведені аргументи у контексті вирішення питання про забезпечення позову з урахування того, чи не може застосування таких заходів завдати більшої шкоди ніж та, якій можна запобігти, і дійшов позитивного висновку.

Враховуючи викладене, заявлене клопотання суд вважає необґрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 117, 150-154, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.