Постанова № 75904169, 15.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4999/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Богаченка С.І., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бондаря В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,-

суддя в 1-й інстанції - Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення - 10.05.2018 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 18.05.2018 року,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з відповідача одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення в сумі 111452 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що, відповідно до чинного законодавства, при наявності права на декілька видів грошової допомоги особі виплачується лише одна за її вибором. Оскільки позивачу затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, то підстав для виплати йому ще й одноразової допомоги допомоги при звільненні немає.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке слід залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 1 вересня 1996 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 7 листопада 2015 року по 5 жовтня 2017 року проходив службу в поліції.

Наказом відповідача від 5 жовтня 2017 року № 248 о/с позивача було звільнено через хворобу за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно вказаного наказу вислуга років в календарному обчисленні складає 22 роки 07 місяців 16 днів (а.с. 13-18).

26.10.2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с. 21).

Судом також встановлено, що з листопада 2017 року позивач отримує пенсію по інвалідності.

27 грудня 2017 року позивач звернувся із запитом до відповідача, в якому просив надати документ на підставі якого позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції (а.с. 19).

Листом від 2 січня 2018 року № 07/43/33/02-2018 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що позивач на час звільнення не мав права на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому виплата одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону та постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 на позивача не розповсюджується (а.с. 20).

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262).

Відповідно до ст. 9 Закону № 2262 особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні.

Проте, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи є висновок Департаменту поліції охорони Національної поліції України про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з інвалідністю (а.с. 53-54). Відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4, затверджений висновок про призначення одноразової грошової допомоги є підставою для виплати такої.

Водночас, п.5 ст. 100 Закону № 580 передбачено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

Колегія суддів вважає обґрунтованим твердження відповідача про неможливість одночасної виплати двох видів грошової допомоги позивачу з огляду на приписи чинного законодавства.

Так, позивач вже скористався правом на отримання одноразової допомоги у зв'язку з інвалідністю, подавши відповідну заяву, яка була розглянута та за результатами її розгляду прийнято позитивне рішення, а тому позовні вимоги про стягнення одноразової допомоги при звільненні у зв'язку з хворобою, на думку суду, є безпідставними.

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308,310,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 813/501/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. І. Богаченко В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 16 серпня 2018 року.