Ухвала суду № 75868910, 13.08.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/67/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.08.2018 Справа № 908/1019/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.07.2018

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі № 908/1019/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 1А)

до відповідача: приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 498 495,79 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла заява приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі № 908/1019/17 строком на п’ять місяців, починаючи з липня 2018 року по жовтень 2018 року рівними частинами по 101 194,64 грн. щомісяця, а в листопаді 2018 року в сумі 101 194,67 грн.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2018 справу № 908/1019/17 для розгляду заяви про розстрочення виконання рішення передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою від 01.08.2018 заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 13.08.2018.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 13.08.2018. за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні представника позивача.

Представник позивача оголосив про обізнаність прав та обов’язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Відповідач (заявник) процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. На електронну пошту суду надав клопотання про відкладення розгляду заяви.

Враховуючи приписи ст. 331 ГПК України клопотання відповідача про відкладення розгляду заяви залишено судом без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні проти розстрочення виконання судового рішення заперечив, свою позицію виклав у відзиві від 25.07.2018 № 46. Просить у задоволенні заяви відмовити.

У відповідності до вимог ст. 42 ГПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Зважаючи на обмежений статтею 331 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, та приймаючи до уваги, що про час та місце слухання заяви у даній справі відповідач повідомлений належним чином, заява розглядається за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 13.08.2018 судом проголошено ухвалу.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/1019/17 проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі № 908/1019/17 (суддя Смірнов О.Г.) задоволений позов про стягнення з приватного акціонерного товариства “Азовкабель” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Базовий Азовський Рибопереробний комплекс” суми збитків в розмірі 498 495,79 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 7 477,44 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017 вказане рішення господарського суду залишено без змін.

На виконання судового рішення видано наказ від 08.12.2017.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки виконання судового рішення, боржник посилається на скрутний фінансовий стан, наявність зобов'язань по поверненню кредиту та іншої кредиторської заборгованості, перебування рухомого майна у заставі, відсутність грошових коштів на рахунках. При цьому зазначає, що звернення на кошти та майно може призвести до зупинення виконання інших його грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання судового наказу в розумінні ст.ст. 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання наказу суду у даній справі.

Заявник, в порушення ст.ст. 74, 77 ГПК України, не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів. Заявник не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємницької діяльності, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду у даній справі у встановлений строк.

Нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов’язку належного виконання зобов’язань перед позивачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Тому посилання заявника на важкий фінансовий стан, суд не сприймає у якості достатньої підстави для розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, судом враховується, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Також слід зазначити, що, з огляду на наявність світової фінансової кризи, всі підприємства знаходяться у рівних умовах. Негативний результат господарської діяльності боржника, відсутність грошових коштів та кредитна заборгованість не може бути підставою для надання розстрочки.

До того ж, зазначаючи про скрутне фінансове становище, як підставу для розстрочення виконання рішення, боржник при цьому не зазначає з яких прибутків він має намір здійснювати щомісячні платежі у визначеній ним сумі на користь стягувача упродовж цих п'яти місяців.

Законом України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, викладені боржником обставини, за змістом ст. 331 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання судового рішення. Боржником не доведено належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі № 908/1019/17 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 у справі № 908/1019/17 відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян