Ухвала суду № 7584971, 02.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2009 р.Справа № 2-а-30683/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н.М.

представника позивача - Маркова І.М.

представника відповідача - Курила В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 29.04.2009р. по справі№2-а-30683/08/2070

за позовом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Харківський національний університет ім В.Н. Каразіна звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року, якими позивачеві донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 413539грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року зазначений позов задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківський національний університет імені Каразіна є вищим навчальним закладом, неприбутковою організацією, яка створена Міністерством освіти і науки України та утримується за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Позивачем були створені як структурні підрозділи навчально-спортивні комплекси : „Спеціалізований фехтувальний клуб „Уніфехт", "Спеціалізований футбольний клуб „Універ-Локо", тенісний клуб „Унікорт", що підтверджується положеннями про зазначені спортивні комплекси, які затверджені відповідними наказами ректора ХНУ імені Каразіна і долучені до матеріалів справи.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено виїзну планову перевірку Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт № 3563/2320/02071205 від 02.06.2006 р.

В ході перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено: пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки доходи від надання платних спортивних послуг комерційним структурам та фізичним особам відносяться до категорії доходів з інших джерел і відповідно до пп. 7.11 9 п.7.11 ст. 7 вказаного Закону підлягають оподаткуванню на загальних підставах; ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» внаслідок неправомірного застосування пільги на категорію земель житлового фонду; ст.ст.9, 17 та пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0001022320/0 від 13.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на землю в розмірі 9604,85 грн.. в тому числі основний платіж - 6403,23 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3201,62 грн.; № 0001012320/0 від 13.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 413539 грн., в тому числі основний платіж - 292410 грн., штрафні (фінансові) санкції - 121129 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, однак рішеннями податкових органів його скарги залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022320/1 від 19.08.2006 року, № 0001022320/1 від 19.08.2006 року, № 0001022320/2 від 27.10.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006р. на ті ж самі суми податкових зобов'язань.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з приписів ч. 2 п.п. 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", у відповідності до яких незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів, та доведеності матеріалами справи факту перевищення витрат на утримання навчально-спортивних комплексів над доходами від діяльності цих підрозділів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність визначення Харківському національному університету імені В.Н.Каразіна податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 413539 грн. згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 3.1 ст.З Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно п.4.3 цього Закону:

а) суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

б) суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно із статтями 8, 9 цього Закону.

Згідно п.п. 7.11.2 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці „а" підпункту 7.11.1. отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною, статутною діяльністю.

У відповідності до приписів ч. 2 п.п. 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

У відповідності до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 38 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами" державні освітні установи можуть надавати платні послуги у сфері фізичної культури та спорту: групові та індивідуальні заняття фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортзалах, плавальних басейнах, тенісних кортах тощо понад норми, встановлені навчальними планами, за винятком занять, що проводяться з учнями та студентами навчальних закладів спортивного профілю; організація „груп здоров'я", спортивних, фізкультурно-спортивних заходів; послуги спортивних баз і спортивно-оздоровчих таборів, спортивних клубів, у тому числі прокат спортивного інвентарю, за винятком послуг, що надаються учням та студентам навчальних закладів спортивного профілю.

З урахуванням системного аналізу зазначених норм колегія суддів зазначає, що обов'язок по сплаті податку на прибуток неприбутковою організацією виникає лише у разі перевищення суми доходів від діяльності такої неприбуткової організації над сумою витрат на її утримання.

Висновки суду першої інстанції про перевищення витрат на утримання навчально-спортивних комплексів позивача над доходами від діяльності цих підрозділів відповідають фактичним обставинам справи і зібраним доказам, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності прийняття свого рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовної вимоги про визнання таких рішень нечинними.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 29.04.2009р. по справі№2-а-30683/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.