Ухвала суду № 7584834, 27.10.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 р.Справа № 2-а-31936/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання

представник позивача Зелінський С.А.

представник відповідача Гнатченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.04.2009р. по справі№2-а-31936/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит-7"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксамит-7», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області та просив суд постановити рішення, згідно якого скасувати податкові повідомлення-рішення №0000742310/3 від 27 січня 2009 р. (№0000742310/0 від 29 серпня 2008 р., №0000742310/1 від 24 вересня 2008 р., №0000742310/2 від 25 листопада 2008 р.), посилаючись на необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, п.5.1 ст. 5, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР з урахуванням статей 3,42,57 Господарського кодексу України. Крім того, позивач також стверджує, що акт перевірки було складено з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженим наказом ДПА України від 16.09.2002р. N 429, яким визначено, що у складеному за результатами акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства, факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2008 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області від №0000742310/3 від 27 січня 2009 р. (№0000742310/0 від 29 серпня 2008 р., №0000742310/1 від 24 вересня 2008 р., №0000742310/2 від 25 листопада 2008 р.).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачі посилаються на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін. перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксамит-7» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради під №04059243Ю0025301 від 17 січня 2002 року. В зв'язку із зміною юридичної адреси ТОВ «Оксамит-7» виконкомом Харківської міської ради зроблений запис про зміну свідоцтва, номер запису про зміну свідоцтва 1 480 105 0004 000149.

На податковий облік ТОВ «Оксамит-7» взято в ДПІ у Червонозаводському районі, реєстраційний номер 2833 від 25 січня 2002 року. В зв'язку із зміною юридичної адреси ТОВ «Оксамит-7» взято на податковий облік у Зміївському відділенні Балаклійської МДПІ 17 січня 2006 року під номером 50/7, перереєстровано та взято на податковий облік в ДПІ у Зміївському районі від 26.12.2006 р. №65 та видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 29.12.06 р. № 100009683 серія НБ №240749.

З 07.07.2008 року по 01.08.2008 року та з 04.08.2008 року по 15.08.2008 року Державною податковою інспекцією у Зміївському районі у Харківській області було здійснено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксамит-7» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року.

За наслідками перевірки складено акт від 22 серпня 2008 р. № 1035/23-022/31798122, у висновках якого відповідач зазначив про наявність збиткової діяльності позивача за період, що перевірявся. З зазначеного відповідач зробив висновок, що оскільки позивач має від'ємне значення об'єкта оподаткування за період, що перевірявся, він не вів господарської діяльності. На думку відповідача, позивач в порушення пункту 1.32 ст.І і пункту 5.1 статті 5 неправомірно відніс до складу валових витрат витрати у загальній сумі 4 609 464 грн., а саме: за III квартал 2007 року -2 773 962 грн., за IV квартал 2007 року - 871 139 грн., за І квартал 2008 року - 964 363 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення №0000742310/0 від 29 серпня 2008 р., яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств - 794306,60 грн., що складаються із суми за основним платежем - 516859,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 277447,60 грн. Донарахування мотивовані порушенням, на думку відповідача, з боку позивача п. 1.32 ст.І Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, п.5.1 ст. 5, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР з урахуванням статей 3,42,57 Господарського кодексу України.

Позивач скористувався правом апеляційного оскарження відповідно до положень ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N2181-111.

За наслідками апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги платника податків були залишені без задоволення, внаслідок чого ДПІ у Зміївському районі у Харківській області були винесені податкові повідомлення - рішення №0000742310/1 від 24 вересня 2008 р., №0000742310/2 від 25 листопада 2008 р., №0000742310/3 від 27 січня 2009 р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про те, що позивачем порушено положення п.5.1 ст. 5, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР є помилковими, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення положень даного Закону.

Колегія cуддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 5.1 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах...

Також пп. 5.2.1 п.5.2 статті 5 цього ж Закону наведений перелік витрат, які включаються до складу валових витрат платника податків, зокрема це суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаних з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Не належать віднесенню до валових витрат суми збитків платника податків, здійснених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) зв'язаним з таким платником особам.

Згідно з п.5.11. ст.5 Закону 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить жодних посилань на залежність права платника податків віднести витрати, понесені ним у господарській діяльності від отримання прибутку. Тобто, зіставлення рівня витрат підприємства, понесених в процесі господарської діяльності підприємства з розміром доходу, отриманого підприємством, не передбачено податковим законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме отримання прибутку є метою створення об'єкту оренди та подальше передання його у платне строкове користування орендатору та про те, що досягнення цієї мети може зайняти час, більший за період перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримував доход від передання в оренду комплексу будівель та споруд, на придбання, будівництво та реконструкцію яких позивач витратив певні кошти та час (балансова вартість об'єкту оренди 36748992,82 грн. - арк. 13 Акту). Враховуючи значні видатки на створення активу, який позивач надає в оренду, отримання доходу можливе лише через деякий час. В термінах Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 р. N 415 об'єкт оренди є кваліфікаційним активом - активом, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

Валові витрати позивача належним чином підтверджені первинними документами, що не заперечується відповідачем.

У додатку №5 до Акту перевірки надано Розрахунок надмірно віднесених до складу валових витрат, які не покрити доходами від надання в оренду.

З цього Розрахунку, як і з змісту Акту в цілому випливає, що відповідач не заперечує правильність власне визначення витрат, не заперечує, що ці витрати підтверджені даними обліку та первинними документами, а лише вважає ці витрати надмірно віднесеними до складу валових.

За наявності збитків, ДПІ зроблено висновок про те, що основні фонди, здані в оренду, є невиробничими, оскільки позивач не вів господарської діяльності.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з цим доводом ДПІ, оскільки підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Підпункт 8.1.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає порядок здійснення амортизації, не містить жодних обмежень щодо права підприємства на зменшення оподаткованого доходу на суми амортизаційних відрахувань, в залежності від розміру орендної плати та її співвідношення із сумами амортизаційних відрахувань, наявності або відсутності збитків.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області -залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.04.2009р. по справі№2-а-31936/09/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2009 р.