Ухвала суду № 7584388, 08.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2009 року № 22-а-18062/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Заверухи, О.Б., Старунського Д.М.,

при секретарі Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» на постанову Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2008 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Приватної агрофірми «Нива» про стягнення 61593,75 грн.,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2008 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області звернувся в суд з позовом до Приватної агрофірми «Нива» про стягнення заборгованості з виплат та доставки пенсій призначених працівникам відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на загальну суму 61593,75 грн.

11 листопада 2008 року Господарським судом Львівської області було прийнято постанову в даній адміністративній справі, згідно якої позов було задоволено, а саме стягнуто з відповідача ПАФ «Нива» на користь позивача УПФ України в Пустомитівському районі Львівської області 61593,75 грн. заборгованості по витратах на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач ПАФ «Нива», представник якої в поданій апеляційній скарзі вказує, що така прийнята з порушенням норм матеріального права, в звязку з чим просить постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник відповідача покликається на те, що ПАФ «Нива» не була правонаступником АС «Нива», що доводиться зокрема і судовим рішенням в іншій справі, та на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України.

Представник відповідача ПАФ «Нива» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задовольнити.

Представник позивача УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції правильно враховано норми матеріального права, а саме те, що права і обов'язки учасників суспільних відносин, врегульованих нормами права, визначаються законами та іншими нормативно-правовими актами, чинними на момент існування подій або дій (бездіяльності), визначених законами та іншими нормативно-правовими актами юридичними фактами.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості по витратах на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, п озивач посилався на існування такої заборгованості.

Судом першої інстанції з огляду на матеріали справи було правильно встановлено, що у відповідності до п. 6,8 інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа зносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідач є юридичною особою та зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 13 квітня 1991 року, про що свідчить повідомлення про взяття на облік юридичної особи (а.с.27).

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення І сплати страхувальника застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Пенсійного фонду України відповідачу позивачем направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с.6-25).

З наявних в матеріалах справи доказів судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що відповідачем станом на 09.06.2008 р. час подання позову, створено заборгованість перед позивачем по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по Списку № 2, за період липень-грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року та січень-травень 2008 року в сумі 61593,75 грн., що відповідачем не спростовано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач доказів сплати заборгованості у зазначеній вище сумі суду не надав, а відтак суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому, судом першої інстанції правильно відкинуто покликання відповідача на відсутність факту правонаступництва у спірних правовідносинах.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно розпорядження представника Президента Пустомитівського району № 407 від 11.11.1993р. радгосп «Жовтневий» перетворений у держгосп «Нива», який згідно розпорядження голови Пустомитівської районної ради № 134 від 18.04.1995р. реорганізовано в агроспілку «Нива», яка в свою чергу була реорганізована в ПАФ «Нива», згідно рішення Пустомитівської районної державної адміністрації від 29.03.2000р. № 1745(а.с.180-182).

ПАФ «Нива» діє на підставі статуту, перереєстрованого Пустомитівською районною радою 29.03.2000р., ідентифікаційний номер 00854363, реєстраційний номер 1745. В пункті 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» зазначено, що агрофірма є правонаступником усіх майнових прав реформованої агроспілки «Нива» Пустомитівського району (а.с.169-179).

12.06.2000р. до п.3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» було внесено зміни і доповнення та викладено його в наступній редакції: «Агрофірма набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Агрофірма є правонаступником усіх прав та зобовязань реорганізованої агроспілки «Нива» Пустомитівського району» (а.с.167-168).

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що ПАФ «Нива» є правонаступником усіх прав та зобовязань реорганізованої агроспілки «Нива», яка в свою чергу була правонаступником держгоспу «Нива», який був правонаступником радгоспу «Жовтневий».

Громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, яким було призначено пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, перебували в трудових відносинах з вищевказаними вище юридичними особами.

Згідно п.6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Суд першої інстанції правильно відхилив покликання відповідача на те, що господарським судом Львівської області вже розглядалась справа № 2/1545-16/45-А зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки як встановлено судом предметом позову у справі № 2/1545-16/45-А було відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період: січень-червень 2006р., а даний спір стосується іншого періоду, а саме: липня-грудня 2006р., січня-грудня 2007р. та січня-травня 2008р.

Крім того, однією з підстав відмови у задоволенні позову УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області у справі № 2/1545-16/45-А був той факт, що відповідач до початку провадження справи про його банкрутство був платником фіксованого сільськогосподарського податку, тому згідно Закону України від 31.05.2005р. № 2613-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств-платників фіксованого сільськогосподарського податку» був звільнений від сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно відкинуто покликання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України та відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 100 КАС України.

При цьому слід врахувати, що заявлені в позовній заяві вимоги стосуються компенсації витрат УПФУ у Пустомитівському районі Львівської області на виплату і доставку за липень-грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року та січень-травень 2008 року пенсій, призначених відповідно до пунктів «б з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон N 1788-XII), загальною сумою 61593 грн. 75 коп.

У цей період відповідач згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон N 400/97-ВР) був платником зазначеного збору.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР установлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - збір) у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Як передбачено останньою нормою (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для платників збору, визначених пунктами 1, 2 статті 1 Закону N 400/97-ВР, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б з» статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 останнього.

Зазначений порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і після набрання 1 січня 2004 року чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон N 1058-IV).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, передбачало обов'язок платників збору відшкодовувати виплачені їх працівникам пільгові пенсії, призначені відповідно до статті 13 Закону N 1788-XII, а також фактичні витрати на їх виплату і доставку і при цьому судом першої інстанції правильно враховано вимоги п.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, оскільки, згідно Законодавства, що діяло раніше та з огляду на вимоги Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» такі виплати є збором, відтак заборгованість по сплаті такого слід вважати недоїмкою.

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився і після набрання 1 січня 2004 року чинності Законом України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то слід враховувати вимоги Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами та організаціями збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 відповідно до яких, а саме п.6.9, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому п.6.1 цієї Інстуркції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах та доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

При цьому слід зазначити, що судом першої інстанції помилково було вирішено стягнути з відповідача ПАФ «Нива» в доход державного бюджету 615,93 грн. судового збору, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відтак, з резолютивної частини постанови слід виключити абзаци 3 та 5.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Нива» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2008 року по справі № 32/156-А без змін, виключивши з резолютивної частини постанови абзаци 3 та 5.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після вступу в законну силу, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: О.Б.Заверуха

Д.М.Старунський

Повний текст ухвали складено 11.12.2009 року.