Постанова № 7584386, 08.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2009 року № 22-а-17351/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Олендера І.Я.,

суддів Заверухи О.Б., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лінкруст» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2008 року позивач ПП «Лінкруст» звернувся до суду з позовом до про визнання нечинними (скасування) податкових повідомлень-рішень за №000172302/0/23192 та за №0001772302/0/23193 від 05.08.2008 року, прийнятих ДПІ у Залізничному районі м. Львова. Позивач в позовній заяві покликається на те, що роботи, які були виконані, правомірно віднесено до валових витрат, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами. З тих самих підстав, вважає, що ним правильно було віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року позов було задоволено, а саме скасовано прийняті відповідачем податкові повідомлення рішення за №000172302/0/23192 та за №0001772302/0/23193 від 05.08.2008 року.

Зазначена постанова мотивована тим, що в акті перевірки при аналізі договорів було зазначено виконання будівельно-монтажних робіт у м. Дрогобичі, по вул. Б.Хмельницького, 49, та зроблено висновок про відсутність акту виконаних робіт між ТзОВ «Комерційний центр «ЗЕВС» та ПП «Лінкруст» по реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по згаданій адресі. Однак, в договорах мова йшла про зовсім інший предмет договору капітальний ремонт існуючих нежитлових приміщень під офіси по вул. Листопадового Чину,8 у м. Львові. Таким чином, відповідачем помилково зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п.5.1, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в І кварталі 2008 року на суму 27111 грн. 00 коп. З врахуванням викладеного аналізу щодо правовідносин з приводу підряду та субпідряду, висновки викладені в акті перевірки з приводу порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими, оскільки згадані послуги використовувались позивачем у межах господарської діяльності платника податку. Відтак, не знайшли свого підтвердження обставини правомірності визначення відповідачем основних платежів з податку на прибуток та податку на додану вартість, а тому помилковим є і застосування штрафних (фінансових) санкцій із згаданих податків.

Не погоджуючись з прийнятою постановою її оскаржив відповідач ДПІ у Залізничному районі м. Львова, представник якого в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржувану постанову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права і неповного зясування обставин справи, та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Лінкруст» зайво віднесено до складу валових витрат в І кварталі 2008 року вартість будівельно-монтажних робіт в сумі 108445,00 грн., одержаних від ПП «Будівельна компанія « Мегастильбуд», що не були використані у господарській діяльності підприємства та в порушення пп.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості даних будівельно-монтажних робіт в сумі 21689,00 грн. При цьому, покликається на те, що висновки зазначені в акті перевірки повноважними представниками позивача не оспорювались, такі зроблені на підставі наданих позивачем первинних бухгалтерських документів, і з такими погодились повноважні представники позивача, що засвідчили власними підписами.

Представник відповідача ДПІ у Залізничному районі м. Львова в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ПП «Лінкруст» в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить її відхилити.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Лінкруст» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складено акт №1430/23-2/25544706 від 24.07.2008 р. (а.с.6-23).

З вказаного Акту перевірки вбачається, що перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено, що в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Лінкруст» зайво віднесено до складу валових витрат в І кварталі 2008 року вартість будівельно-монтажних робіт в сумі 108445,00 грн., одержаних від ПП БК «Мегастильбуд», як роботи, що не були використані у господарській діяльності підприємства. Крім того, ПП «Лінкруст», на підставі податкової накладної від 29.02.2008 р. №1/4, було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості будівельно-монтажних робіт з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, в сумі 21689,00 грн.

Як, вбачається з акту перевірки (а.с.23) такий було підписано директором ПП «Лінкруст» та головним бухгалтером, які своїми підписами засвідчили, що первинні документи використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність субєкта господарювання за період, що перевірявся, немає. При цьому один примірник акту було надано вказаним вище особами і такі не вказали, що не згідні з висновками перевірки та (або) фактами та даними викладеними в акті перевірки, і заперечень на такий протягом 3-х робочих днів наміру подавати не мають.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, достатнім та допустимим доказом вказаний акт перевірки, який засвідчує факт порушення зі сторони позивача вимог податкового законодавства, при цьому письмові докази на які покликається позивач не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі подані були позивачем після закінчення перевірки, податковому органу під час перевірки такі не подавались, про існування таких податковий орган до відома під час проведення перевірки не ставився.

Також, посадовими особами позивача підтверджено існування тих первинних бухгалтерських документів, які вказані в акті перевірки.

Відтак, спростовується висновок суду першої інстанції про те, що в договорах, які вказано в акті перевірки було помилково вказано інших обєкт.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що податковим органом встановлено, що згідно із договором підряду від 31.08.2007 р. №10/06-Р, укладеним між ТзОВ «Комерційний центр «Зевс» (Замовник) та ПП «Лінкруст» (Підрядчик) Підрядчик зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника виконати роботи з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

В подальшому ПП «Лінкруст» укладено договір субпідряду від 01.02.2008 р. №8/02 із ПП Будівельна компанія «Мегастильбуд» (Субпідрядник) відповідно до якого, субпідрядник зобов'язується на свій ризик за завданням Генпідрядника виконати роботи з реконструкції складських приміщень під ютовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, а Генпідрядник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.

З акту перевірки вбачається, що відповідно до договору субпідряду від 01.02.2008 р. №8/02 ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд» виконало, а ПП «Лінкруст» прийняло часткове виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, про що складено акт виконаних робіт від 29.02.2004 р. на суму 130134,00 грн., в тому числі ПДВ - 21689,00 грн.

Проте, між ТзОВ «Комерційний центр «Зевс» (змовник) та ПП «Лінкруст» (Підрядчик) станом на 31.03.2008 р. не складався акт виконаних робіт про виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції складських приміщень під гуртовий магазин по вул. Б. Хмельницького, 49 у м. Дрогобич, у зв'язку з проведенням робіт по їх завершенню.

Відтак правильним є висновок податкового органу, що ПП «Лінкруст» віднесло до складу валових витрат вартість робіт, що не були використані у господарській діяльності підприємства на суму 108445 грн.

Приймаючи постанову судом першої інстанції не враховано вимоги п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України податок на додану вартість».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та додається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх дальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відтак податковий орган, на підставі проведеної перевірки позивача, прийшов до правильного висновку, що в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПП «Лінкруст» зайво віднесено до складу валових витрат в І кварталі 2008 року вартість будівельно-монтажних робіт в сумі 108445,00 грн., одержаних від ПП «Будівельна компанія «Мегастильбуд», що не були використані у господарській діяльності підприємства та в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зайво відніс до складу податкового кредиту ПДВ з вартості даних будівельно-монтажних робіт в сумі 21689,00 грн.

Таким, чином податкові повідомлення рішення № 00017302/0/23192 від 05.08.2008 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 32533,00 грн., в тому числі: основний платіж - 27111,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 5422,00 грн. та № 0001772302/0/23193 від 05.08.2008 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 32534,00 грн., в тому числі: основний платіж - 21689,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 10845,00 грн. (а.с.24-25), прийняті ДПІ у Залізничному районі м.Львова на підставі акту перевірки №1430/23-2/25544706 від 24.07.2008 р. є правомірними.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій та прийнятих рішень, тому суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, не правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення без дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявно підстави для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-162, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

А пеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року в справі № 2-а-1881/08 скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову Приватного підприємства «Лінкруст» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення такої в повному обсязі.

Головуючий

Судді : Олендер І.Я.

Заверуха О.Б.

Старунський Д.М.

Повний текст постанови складено 11.12.2009р.