Постанова № 7584375, 15.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2009 року № 22-а-16404/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Олендера І.Я.,

суддів Каралюса В.М.,Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2008 року у справі №2а-1663/08 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»» Дубенський комбінат хлібопродуктів» до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2008 року позивач Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»» Дубенський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000832340/3 від 20.12.2007 року.

Оскаржуваною постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2008 року по даній справі позов було задоволено повністю.

Задовольняючи адміністративний позов, суд посилався на те, що позивач та відповідач по різному трактують положення п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Суд мотивував постанову тим, що в разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму зобов'язання платника, яка підлягає сплаті до бюджетів або державних цільових фондів, то такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від такої донарахованої суми, яка підлягає сплаті до бюджету або державних цільових фондів, що не було здійснено відповідачем, як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та крім того у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач Дубенська обєднана державна податкова інспекції Рівненської області, через свого представника подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду №2-а-1663/08 від 04 липня 2008 року та прийняти нове рішення, яким в позові Дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що в ході проведення перевірки Дубенською обєднаною державною податковою інспекцією Рівненської області встановлено факти заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість та податкового кредиту в лютому 2006 року, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8166,67 грн. та занижено податковий кредит в сумі 966 грн.; в травні 2006 року занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43068,85 грн.; в липні 2006 року занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8900,45 грн. та занижено податковий кредит в сумі 1814 грн.; в серпні 2006 року занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20870,33 грн.; в вересні 2006 року занижено податкові зобов'язання і податку на додану вартість в сумі 13386,01 грн.; в листопаді 2006 року занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8304,32 грн. Підприємством податкові зобов'язання, що виникли у зазначених вище періодах, не включались до складу податкових зобов'язань цих періодів, чим порушило вимоги п.7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відтак були наявні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Представники сторін в судове засідання не явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий проведено у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи працівниками Дубенської ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення діючого законодавства, а саме: п.п. 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Назване порушення полягає в тому, що позивач в перевіряємому періоді занизив податок на додану вартість в розмірі 132179 грн.( а зокрема за січень - 22270 грн., лютий - 7201 грн., травень - 43665 грн. липень 7086 грн.; серпень - 21419 грн., вересень - 22123 грн., листопад - 8415 грн.) та завищив податок на додану вартість в розмірі 126215 грн. (а зокрема за: березень-20933 грн. квітень -17466 грн., червень - 65453 грн., жовтень -9581 грн., грудень -12782 грн.), про що складено Акт перевірки № 31/23/00955779 від 25.05.2007 року (а.с.39-44).

На підставі висновків акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000832340/3 від 20.12.2007 року про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем штрафна санкція з податку на додану вартість в розмірі 55301,84 грн. Зобов'язання за основним платежем 0 (а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, і це не заперечується сторонами, позивачем уточнюючі розрахунки подано під час проведення податковим органом перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що направлення на перевірку вручено керівнику позивача 16.04.2007 року. Повідомлення про перевірку позивач отримав 24.03.2007 року вказані обставини підтверджуються Актом перевірки (а.с.40) та не заперечувались позивачем та його представниками.

Відповідно до направлення та книги реєстрації перевірок контролюючими органами (копія сторінки якої залучена до матеріалів справи) вбачається, що початком перевірки є 16.04.2007 року, відтак, уточнені розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійних помилок поданих позивачем 20.04.2007 року до податкового органу є такими, що подані після початку перевірки.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими покликання відповідача на те, що підприємством позивачем податкові зобов'язання, що виникли у зазначених вище періодах, не включались до складу податкових зобов'язань цих періодів, чим порушено вимоги п.7.3.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів в банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 17.1.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставам викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що хоча відповідачем за наслідками проведеної перевірки (внаслідок самостійної сплати позивачем під час проведення перевірки не донарахованих податкових зобовязань) не було донараховано суму податкових зобовязань, однак Лубенська ОДПІ відповідно до вимог пп. 17.1.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» мала правові підстави для проведення нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% по кожному факту заниження податкових зобов'язань у зазначених періодах та для прийняття відповідного податкового повідомлення рішення, що є правомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій та прийнятого рішення, тому суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір ухвалив рішення без дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявно підстави для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-162, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

А пеляційну скаргу Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2008 року у справі № 2-а-1663/08 скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення такої в повному обсязі.

Головуючий

Судді : Олендер І.Я.

Каралюс В.М.

Старунський Д.М.

Повний текст постанови складено 18.12.2009р.