Рішення № 75829029, 01.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 814/556/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. за участю секретаря судового засідання Бондарь В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262

до відповідача:1. Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 2. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119 про:визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу від 09.01.2018 № 19, податкового повідомлення-рішення від 07.02.2018 № 0000481405,

за участю представників:

від позивача: Діденко О.В., НОМЕР_2, від 28.05.11 року;

від відповідача 1: Горохівська С.І., довіреність, від 15.03.18 року;

від відповідача 2: Гаргаун Я.І., довіреність від 19.02.2018 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САНДОРА» (далі - Позивач, Товариство) звернулось з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі: Відповідач 1) з призначення фактичної перевірки ТОВ «САНДОРА» (код ЄДРПОУ 2243008), що оформлено Наказом від 09.01.2018 року №19, визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 09.01.2018 року №19 «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «САНДОРА» (код ЄДРПОУ 22430008) у повному обсязі; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі: Відповідач 2) від 07.02.2018 року №0000481405 про застосування у відношенні ТОВ «САНДОРА» штрафної (фінансової) санкції на суму з 734 326,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними доводами. Перевірку проведено під час мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю). По своїй суті і правовій природі фактична перевірка органів Державної фіскальної служби, є позаплановим заходом державного нагляду (контролю). Тому, дії ГУ ДФС України у Миколаївський області щодо призначення фактичної перевірки ТОВ «САНДОРА» є протиправними, а Наказ ГУ ДФС України у Миколаївський області №19 від 09.01.2018року протиправним та таким що підлягає скасуванню. При проведенні перевірки ревізорами не взято до уваги та не досліджено усіх обставин та інформацію зазначену у касових книгах обліку розрахункових операцій зокрема. Щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у книзі обліку розрахункових операцій, при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її не оприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО.

Висновки щодо не оприбуткування Позивачем 26.06.2017 року готівкових коштів у КОРО на суму 140 558,42 грн., є необґрунтованими. Так, перша розрахункова операція за 26.06.2017 року РРО з фіскальним номером 2810017923 здійснена о 08 год.39 хв. Остання розрахункова операція за 26.06.2017 року РРО з фіскальним номером 2810017923 здійснена о 20 год.27 хв. У зв'язку з виходом з ладу РРО 26.06.2017 року, Товариством оформлено відповідне замовлення на здійснення його ремонту. Відповідно до змісту наряду-замовлення, працівник ЦСО прийняв в ремонт РРО 27.06.2017 року о 08:20 та повернув 27.06.2017 о 08:50. При діагностиці встановлено поломку модема РРО, вихід з ладу якого, автоматично блокує проведення розрахункових операцій, як це передбачено Вимогами щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затвердженими наказом Міністерства фінансів України о8.10.2012 року №1057. Після відновлення роботи РРО, Товариством відповідно до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, 27.06.2017 року роздруковано Z-звіт №1253, на підставі якого зроблено відповідні записи у розділі 2 КОРО. Тому, податкове повідомлення-рішення №0000481405 від 07.02.2018 року, Позивач вважає протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Висновки відповідача щодо не оприбуткування Позивачем 17.08.2017 року готівкових коштів у КОРО 2810017923р/6 на суму 497 554,05 грн., позивач також вважає такими, що не відповідають дійсності. Відповідно до наявного запису в КОРО №2810017923р/6, здійсненого 17.08.2017 року, Товариством в зазначену дату оприбуткувано готівкові кошти у сумі 511310,20 грн., включаючи 497 554,05 грн. В подальшому готівкові кошти в сумі 511 310,20 грн., були оприбутковані в касі підприємства, що підтверджується прибутковим касовим ордером №1 353 825 від року та записом в касовій книзі Товариства. Факт не оприбуткування 16.08.2017 року готівкових коштів у КОРО №3000221656р/1 на суму 108 752,79 грн., позивач заперечує . Відповідно до наявного запису в КОРО №3000221656р/1, здійсненого 16.08.2017 року, Товариством в зазначену дату оприбуткувано готівкові кошти у сумі 114 354,45 грн., включаючи 108 752,79 грн.

В подальшому готівкові кошти в сумі 114 354,45 грн., були оприбутковані в касі підприємства 16.08.17 року, що підтверджується прибутковим касовим ордером №1353 521 від 16.08.17 року та записом в касовій книзі Товариства. За такого, податкове повідомлення-рішення №0000481405 від 07.02.2018 року позивач вважає протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Відповідач 1 надав відзив на позов згідно якого заперечував проти задоволення позову. Так, на підставі пп.80.2.4 п80.2 ст.80 ПКУ прийнято Наказ про проведення фактичної перевірки від 09.01.2018 №19. До початку проведення фактичної перевірки, працівнику ТОВ «Сандора» - керівнику податкового відділу ОСОБА_6. були пред'явлені направлення на проведення фактичної перевірки, службові посвідчення та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки у повній відповідності до п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області було допущено до перевірки товариства, надано документи, що стосуються предмету перевірки чим забезпечено можливість її проведення. Позивач на етапі допуску до перевірки міг поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. 3 метою підтвердження фактів порушень встановлених перевіркою, перевіряючими ГУ ДФС у Миколаївській області зроблено відповідні записи на сторінках зазначених КОРО та долучено копії сторінок КОРО до матеріалів перевірки.

Крім того, стаття 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. Отже, зважаючи на положення Конституції України Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є обов'язковим для виконання, дія даного Указу не припинена внаслідок прийняття Податкового кодексу України.

Як вбачається з відзиву Відповідача 2, він заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Податкове повідомлення-рішення від 07.02.2017 року № 0000481405 прийнято на підставі порушення ТОВ «САНДОРА» п.3.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 із змінами та доповненнями (далі - Положення №637), в частині не оприбуткування готівкових коштів у Книгах обліку розрахункових операцій: №2810017923р/5 на суму 140558,42 гривень 26.06.2017 року; №2810017923р/6 на суму 497554,05 гривень 17.08.2017 року; №3000221656Р/1 на суму 108752,79 гривень 16.08.2017 року, про що зазначено в акті- перевірки від 18.01.2018 0005/14/29/14/22430008. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

ТОВ «САНДОРА» під час перевірки не було надано будь-якої інформації щодо проведених ремонтів (технічних оглядів) РРО. Більш того, у розділі 4 КОРО №2810017923р/5 відсутній підпис, прізвище та ініціали та штамп працівника сервісного центру.

У КОРО №2810017923р/5, наданих до перевірки ТОВ «САНДОРА» відсутні записи у розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» відсутні записи про проведення ремонтів, технічного огляду 26.06.2017 та 27.06.2017, про що працівниками контролюючого органу зроблено відповідні відмітки.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14 червня 2016 року у справі № 0870/11140/12 цілодобовий режим закладу не є умовою для не друкування Z-звіту не пізніше 24 години цього ж дня.

Відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі; у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Актом перевірки і позові зазначено, що готівкові кошти були оприбутковані 16.08.2017 та 17.08.2017 року в касі підприємства були відображені в КОРО, а Позивач в позові стверджує що і у касовій книзі. Актом перевірки зафіксовано, що розрахункові книжки не надавались до перевірки, касові книги ведуться є в наявності за січень 2018 року, вересень-жовтень 2018 року. Хоча оспорюваний період серпень 2018 року. Тобто за серпень 2018 року касова книга не була надана до перевірки, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України прирівнюється до її відсутності.

Позивач надав відповіді на відзиви відповідача 1, та відповідача 2, згідно яких оперування Відповідача №2 нормами про види перевірок, які проводять органи ДФС та дослідження порядку (процедури) проведення перевірки в межах ПК України, є не обґрунтованими, оскільки в даному випадку дослідженню підлягає факт законодавчої заборони проведення перевірок в т. ч. органами ДФС в принципі та відповідно видачі Наказу станом на 09.01.2018 без визначення видів перевірок, тощо. Відповідачем №2 не надано підтверджуючих документів щодо відмови Позивача у наданні будь-яких документів, в т.ч. касових книг. Норми податкового законодавства не обмежують право платника податків надавати в судовому процесі докази, на яких ґрунтуються його вимоги. Органи податкової служби мають право застосовувати фінансові санкції за порушення законодавства у сфері контролю за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки, передбачені виключно законами.

Таким чином, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 07.02.2018 №0000481405, Офісом великих платників податків ДФС до Позивача застосовано міру відповідальності не на підставі закону. Крім того, в даному випадку відсутня розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила Позивача у реалізації права власності на своє майно.

Щодо аргументів Відповідача 1 позивач зазначив, що у відзиві на позовну заяву, Відповідач 1, жодним чином не аргументує та не спростовує протиправності своїх дій, в частині призначення перевірки в порушення встановленого мораторію на проведення такої. Не наведено аргументованих підстав які були визначені для проведення перевірки, та жодним чином не підтверджено факт не подання Позивачем обов'язкової звітності про використання РРО або подання її з нульовими показниками. перед проведенням перевірки, інспекторами пред'явлено документи, ОСОБА_6., яка не була наділена відповідними організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями та не була уповноваженим представником на допущення або недопущення до перевірки та представництво відповідних інтересів Позивача. Відповідач 1 не навів жодних аргументів щодо доводів Позивача викладених у позовній заяві, які б давали можливість говорити про обґрунтованість висновків зазначених в акті перевірки та відповідно подальше прийняття ППР. Так, звітні чеки роздруковані в межах робочої зміни працівників/суб'єкта господарювання та з дотриманням порядку їх друку, а усі необхідні записи наявні в КОРО.

Відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких Позивач не надав пояснень щодо факту допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, позивач не зазначив власних заперечень щодо сталої правової позиції як Верховного Суду України так і Верховного Суду, згідно якої, якщо «платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами». Не надав Позивач пояснень і аргументів, щодо спростування заперечення Відповідача 2 про поширення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо встановлення мораторію на проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на фактичні перевірки. Тим самим, Позивач у відповіді на відзив не виклав передбачені ч. 1 ст. 163 КАС України свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 року №0000481405 Позивачем не надано аргументів та доказів щодо наявності розрахункової книги за серпень 2017 року під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в позові, відповідях на відзиви, скористався правом на проведення експертизи, яку було залучено до матеріалів справи та просив задовольнити позов повністю.

Представники Відповідача 1 та відповідача 2 підтримали доводи викладені в відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, вважають, що на вирішення експерту було поставлено неправильно питання, тому висновки експертизи не мають значення для вирішення спору по суті та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд заслухав виступи представників сторін, дослідив письмові докази, висновок експерта, надав їм правову оцінку з врахуванням практики Верховного Суду та дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області з призначення фактичної перевірки ТОВ «САНДОРА», визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 09.01.2018 року №19 «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «САНДОРА», суд встановив наступне.

Відповідно до пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

09.01.2018 року на підставі даних ІС «Аналітична система» ІС «Податковий блок», а саме ТОВ «САНДОРА» 10.03.2017 подає звітність про використання РРО з фіскальним номером 2810017923 з нульовим показником, а 17.04.2017, 26.06.2017, 17.08.2017 не подає звітність з використання РРО, виконуючим обов'язки начальника ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято наказ №19 «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «САНДОРА».

Посилання Позивача, що «по своїй суті та правовій природі фактична перевірка органів Державної фіскальної служби, є позаплановим заходом держаного нагляду (контролю)» і на них розповсюджуються норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016р. №1728-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 р. є помилковими.

Так, в висновках Верховного Суду (постанови від 27 лютого 2018 року справа №808/918/17, 13.02.2018 року справа К/9901/2424/17) вказано: «з огляду на аналіз зазначених норм, яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, колегія суддів вважає, що у будь-якому випадку запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом».

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016р. №1728-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 р., встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а ст.3 зазначеного Закону обмеження на позапланові заходи державного нагляду (контролю).

Однак, дія зазначеного закону не поширюється на відносини, щодо проведення фактичних перевірок територіальними органами Державної фіскальної служби, що реалізує державну податкову політику та визначені Податковим кодексом України».

Крім того, в ч.4,5 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-У Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні) населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.п. 19-1.1.4. та п.п. 19-1.1.14. п. 19 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Крім того, до початку проведення фактичної перевірки, працівнику ТОВ «САНДОРА» - ОСОБА_6. були пред'явлені направлення на проведення фактичної перевірки, службові посвідчення та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки у повній відповідності до п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Посадових осіб ГУ ДФС у Миколаївській області було допущено до перевірки товариства, надано документи, що стосуються предмету перевірки чим забезпечено можливість її проведення.

На етапі допуску до перевірки платник податків мав право поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

У даному випадку допуск до проведення перевірки відбувся. Доводи позивача, що ОСОБА_6., не була вповноважена на представництво інтересів Позивача, та не могла здійснювати допуск до перевірки, є безпідставними.

Так, в ході розгляду справи, Позивачем не було спростовано той факт, що ОСОБА_6., є працівницею ТОВ «САНДОРА», не надано жодних доказів про її звільнення чи займану нею посаду.

Крім того, видання податковим органом наказу про призначення перевірки безпосередньо не порушує права та законні інтереси платника податків, акт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для здійснення повноважень контролюючого органу. Наказ № 19 від 01.09.2018 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Сандора» (код ЄДРПОУ 2243008) реалізований, позивачем допущено посадових осіб Відповідача-1 до перевірки.

Таким чином, дії Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області з призначення фактичної перевірки ТОВ «САНДОРА» та наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 09.01.2018 року №19 «Про проведення фактичної перевірки» ТОВ «САНДОРА» - є правомірним, оскільки здійснені на підставі та в межах наданих Законом повноважень, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З 16.01.2018 по 18.01.2018 року головним державним ревізор-інспектором Дмитриком С.В. та головним державним ревізор-інспектором Назаром С.І. відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області відповідно до наказу від 09.01.2018 № 19 проведено фактичну перевірку платника податків ТОВ «САНДОРА» (код за ЄДРПОУ 22430008) з питань дотримання Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ, Законів України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265), від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»", постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі: Положення №637), за результатами якої складено акт від 18.01.2018 №0005/14/29/14/22430008.

Під час перевірки контролюючим органом було встановлено порушення ТОВ «САНДОРА» п.3.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 із змінами та доповненнями.

Акт підписано ОСОБА_6, та начальником відділу обліку розрахунків з постачальниками ТОВ «САНДОРА» ОСОБА_7, зауважено, що заперечення на акт перевірки будуть подані в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Позивач 24.01.2018 року направив заперечення до Акту перевірки, за результатами розгляду яких, ГУ ДФС України у Миколаївський області повідомило про їх безпідставність та не обґрунтованість.

07.02.2018 року на підставі висновків акту перевірки, офісом великих платників податків ДФС, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000481405, про застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.2.6 гл.2 Положення №637, на суму 3 734 326,30 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 18.01.2018 №0005/14/29/14/22430008, суть порушень допущених позивачем полягає в неоприбуткуванні готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у день одержання готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків у книгах обліку розрахункових операцій, а саме: 1) 26.06.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 140558,42грн. не оприбутковано вказану суму у КОРО №2810017923р/15 на підставі фіскального звітного чеку який не було роздруковано. Наступний фіскальний звітній чек роздруковано 27.06.2017 року о 00-09 год. №1253 на суму 140558,42грн. Розрахункові квитанції не використовувались. Відомості у КОРО про несправність РРО відсутні, інформація щодо несправності РРО не надавалась, з чого слідує, що РРО справний; 2) 17.08.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 497554,05грн. не оприбутковано вказану суму у КОРО №2810017923р/16 на підставі фіскального звітного чеку який не було роздруковано. Наступний фіскальний звітній чек роздруковано 18.08.2017 року о 00-02 год. №1303 на суму 511310,25грн. Розрахункові квитанції не використовувались. Відомості у КОРО про несправність РРО відсутні, інформація щодо несправності РРО не надавалась, з чого слідує, що РРО справний; 3) 16.08.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 108752,79грн. не оприбутковано вказану суму у КОРО №3000221656р/15 на підставі фіскального звітного чеку який не було роздруковано. Наступний фіскальний звітній чек роздруковано 17.08.2017 року о 01-57 год. №27 на суму 114357,49грн. Розрахункові квитанції не використовувались. Відомості у КОРО про несправність РРО відсутні, інформація щодо несправності РРО не надавалась, з чого слідує, що РРО справний.

Щодо доводів позивача, що готівкові кошти були оприбутковані в межах робочої зміни, яка встановлена на підприємстві Наказом №115/1 від 03.04.2017 року з 17:00 до 2:00 год., тому сума готівкових коштів за 17.08.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 497554,05грн. була оприбуткована у КОРО №2810017923р/16 на підставі фіскального звітного чеку, який було роздруковано 18.08.2017 року о 00-02 год. №1303 на суму 511310,25грн. та 16.08.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 108752,79грн. була оприбуткована у КОРО №3000221656р/15 на підставі фіскального звітного чеку який було роздруковано 17.08.2017 року о 01-57 год. №27 на суму 114357,49грн., суд зазначає таке.

Підпунктом 2.6 глави 2 Положення № 637 передбачено, що вся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Абзацом третім ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Нормами п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМУ від 18 лютого 2002 р., № 199 передбачено, що: зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Згідно пункту 7 зазначених вимог усі режими роботи РРО мають блокуватися, зокрема у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Як вбачається з додатку до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування установлено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 год.

Отже, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 год., тобто день триває з 0 год. 00 хв. до 24 год. 00 хв., при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год. цього дня.

Системний аналіз зазначених вище норм діючого законодавства України, дозволяє зробити висновок про те, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та повною мірою оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня після закінчення зміни, але не пізніше 24 год. цього самого дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності вищезазначених вимог до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та абзацу третього частини першої ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95.

Висновок експерта №23/05-2018 від 23.05.2018 року, згідно якого висновки акта фактичної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області №0005/14/29/22430008 від 18.01.2018 щодо неоприбуткування ТОВ «САНДОРА» готівкових коштів документально не підтверджується, суд оцінює критично.

Оскільки, як вбачається зі змісту дослідження експерта, на вирішення було поставлено питання саме документального підтвердження висновків акта фактичної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області №0005/14/29/22430008 від 18.01.2018 р. щодо неоприбуткування ТОВ «САНДОРА» готівкових коштів, а позивач притягнутий до відповідальності за порушення норм підпункту 2.6 глави 2 Положення № 637, згідно якого вся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Аргументи позивача щодо оприбуткування готівкових коштів за 16.08.2017 та 17.08.2017 року в касі підприємства ТОВ «САНДОРА» на підставі касових ордерів і записів в касовій книзі є такими, що не можуть бути прийняті до уваги судом як доказова інформація, з огляду на таке.

Відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. А, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

В акті перевірки зафіксовано, що розрахункові книжки не надавались до перевірки, касові книги ведуться є в наявності за січень 2018 року, вересень-жовтень 2018 року. Однак, за оспорюваний період серпень 2018 року касова книга до перевірки не була надана, що прирівнюється до її відсутності.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 року № К/9901/476/18, в якій вказано, що аналіз положень п. 44.6, 44.7 ст. 44 ПК України свідчить про те, що обов?язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов?язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами п. 44.6 ст. 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Таким чином, Відповідачем 2 правомірно застосовано штрафні санкції за порушення позивачем норм підпунктом 2.6 глави 2 Положення № 637, а саме неоприбуткування (несвоєчасне) у касах готівки за 17.08.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 497554,05грн., була оприбуткована у КОРО №2810017923р/16 на підставі фіскального звітного чеку, який було роздруковано 18.08.2017 року о 00-02 год. № 1303 на суму 511310,25грн. та 16.08.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 108752,79грн. була оприбуткована у КОРО №3000221656р/15 на підставі фіскального звітного чеку який було роздруковано 17.08.2017 року о 01-57 год. № 27 на суму 114357,49грн.

Штрафні санкції за неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у день одержання готівкових коштів на підставі фіскальних звітних чеків у книгах обліку розрахункових операцій, а саме 26.06.2017 року у день одержання готівкових коштів у сумі 140558,42грн. не оприбутковано вказану суму у КОРО №2810017923р/15 на підставі фіскального звітного чеку який не було роздруковано, відповідачем 2 також застосовано правомірно.

Так як вбачається з акту перевірки від 18.01.2018 №0005/14/29/14/22430008 наступний фіскальний звітній чек роздруковано 27.06.2017 року о 00-09 год. №1253 на суму 140558,42грн. Розрахункові квитанції не використовувались. Відомості у КОРО про несправність РРО відсутні, інформація щодо несправності РРО не надавалась, перевіряючими зроблено відповідні відмітки у розділах КОРО про відсутність даних щодо використання РК та обліку ремонту РРО.

Згідно вимог п.9 гл. 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року №547, зазначено, що у розділі 3 книга ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Пунктом 10 глави 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій зазначено, якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1,2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.

Відповідно до пункту 4.11 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року №547, у розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО.

Графи 1-5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб'єкта господарювання після відновлення працездатності РРО.

У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб'єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація.

У КОРО №2810017923р/5, наданих до перевірки ТОВ «САНДОРА» відсутні записи у розділі 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» відсутні записи про проведення ремонтів, технічного огляду 26.06.2017 та 27.06.2017, про що працівниками контролюючого органу зроблено відповідні відмітки.

Відповідно до ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

44.3. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, надані позивачем докази, що свідчать про ремонт РРО MINI-ФП №57402267, а саме наряд-замовлення від 27.06.2017 року, та лист від 03.04.2018 року не можуть бути прийняті судом на підтвердження ремонту зазначеного апарату РРО.

Висновок експерта №23/05-2018 від 23.05.2018 року, згідно якого висновки акта фактичної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області №0005/14/29/22430008 від 18.01.2018 р. щодо неоприбуткування ТОВ «САНДОРА» готівкових коштів документально не підтверджується, суд оцінює критично. Так, при виконанні експертного дослідження експертом не було враховано норми п. 44.6. ПК України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 07.02.2018 року №0000481405 про застосування у відношенні ТОВ «САНДОРА» штрафної (фінансової) санкції на суму з 734 326,30 грн., - є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області довело правомірність призначення фактичної перевірки ТОВ «САНДОРА» (код ЄДРПОУ 2243008), що оформлено Наказом від 09.01.2018 року №19, а Відповідач 2 - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 07.02.2018 року №0000481405 про застосування у відношенні ТОВ «САНДОРА» штрафної (фінансової) санкції на суму з 734 326,30 грн., тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" ( с. Миколаївське, Вітовський район, Миколаївська область, 57262, ідентифікаційний код 22430008) до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 39394277) Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119 39440996) відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник

Повний текст рішення складено 10.08.2018