Постанова № 75826246, 03.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7221/16-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/2654/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 23 03.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради, третя особа Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про зобов’язання здійснити перерахування вартості комунальних послуг та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради до ОСОБА_2, третя особа Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради, третя особа – Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про зобов’язання здійснити перерахування вартості комунальних послуг.

Позовна заява мотивована тим, що він проживає у АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надає КП «Києво-Святошинська тепломережа», відповідно до укладеного у січні 2008 року договору.

Квартира обладнана лічильником холодної води, однак за період з січня по вересень 2015 року підприємство нараховувало оплату за постачання холодної води і водовідведення не за показаннями квартирного лічильника (2 432,88 грн.), а за показаннями будинкового лічильника, що складало 6 224,48 грн.

Враховуючи, що обов’язок щодо повірки лічильника законодавством покладено на виконавця, а не споживача комунальних послуг, вважав, що не повинен сплачувати комунальні послуги за показаннями будинкового лічильника за період, коли з вини відповідача його засіб квартирного обліку залишався неповіреним до вересня 2015 року.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просив суд зобов’язати КП «Києво-Святошинська тепломережа» здійснити перерахування вартості послуг холодного водопостачання та водовідведення за період січень-серпень 2015 року за показниками лічильника № 487015, вказаними в акті розпломбування водоміру (лічильника) від 09 вересня 2015 року, складеного контролером КП «Києво-Святошинська тепломережа» – 1602 кубів, а саме вирахувати із вартості цих послуг різницю з постачання холодної води та водовідведення за виставленими йому рахунками КП «Києво-Святошинська тепломережа» та за аналогічними послугами по показникам лічильника, яка складає 3 791,60 грн., вартість придбаного лічильника холодної води – 245 грн. та вартість послуг з опломбування нового лічильника холодної води – 59 грн.

У серпні 2016 року КП «Києво-Святошинська тепломережа» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа – Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі – сільська рада), про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 користується комунальними послугами, але не виконує належним чином зобов’язання по сплаті цих послуг, нарахованих відповідно до діючих тарифів, у зв’язку із чим станом на 09 листопада 2016 року виникла заборгованість.

Вказувало, що сільська рада не включила у тариф за холодне водопостачання та водовідведення затрати з повірки засобів обліку води, тому витрати щодо повірки лічильника, встановленого у належній ОСОБА_2 квартирі, лежать на останньому.

Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, КП «Києво-Святошинська тепломережа» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на їхню користь суму основного боргу за житлово-комунальні послуги за період з 21 лютого 2014 року по 09 листопада 2016 року в розмірі 9 755,75 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 2 674,16 грн., 3% річних від основного боргу в розмірі 512,66 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року зустрічний позов КП «Києво-Святошинська тепломережа» прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_2

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов’язано КП «Києво-Святошинська тепломережа» здійснити перерахування вартості послуг холодного водопостачання та водовідведення за період з січня по серпень 2015 року щодо квартири АДРЕСА_1 (особистий рахунок 5647), яка належить ОСОБА_2 на праві власності, за показаннями лічильника № 487015, вказаними в акті розпломбування водоміру (лічильника) від 09 вересня 2015 року.

У решті вимог позову ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов КП «Києво-Святошинська тепломережа» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради суму заборгованості за комунальні послуги за період з січня по жовтень 2016 року у розмірі 3 609,29 грн., інфляційні збитки за період з 21 лютий по 09 листопада 2016 року у розмірі 122,39 грн., три відсотки річних за період з 21 січня по 09 листопада 2016 року у розмірі 83,50 грн., а всього 3 815,18 грн.

У решті вимог зустрічного позову КП «Києво-Святошинська тепломережа» відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на початок 2015 року квартира ОСОБА_2 була обладнана лічильником води і плата за послуги з водопостачання та водовідведення повинна була здійснюватися за його показниками, проте всупереч положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, нарахування були здійснені за показниками загальнобудинкового лічильника. При цьому, рішенням сільської ради до складу тарифів не було включено послугу з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, тому у спірний період комунальне підприємство не повинно нести відповідальності з відшкодування понесених споживачем витрат на придбання лічильника та його опломбування.

Встановивши, що у ОСОБА_2 відсутня заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг перед КП «Києво-Святошинська тепломережа» за 2014 рік, врахувавши необхідність здійснення перерахування вартості послуг холодного водопостачання та водовідведення за період січень-серпень 2015 року, суд вважав, що з ОСОБА_2 на користь КП «Києво-Святошинська тепломережа» підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги за період з січня по жовтень 2016 року, інфляційні збитки за період з 21 лютого по 09 листопада 2016 року, три відсотки річних за період з 21 січня по 09 листопада 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу КП «Києво-Святошинська тепломережа» відхилено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів й ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Апеляційний суд вказав, що КП «Києво-Святошинська тепломережа» не забезпечило виконання за свій рахунок робіт з періодичної повірки квартирного лічильника позивача, тому покладення на нього обов’язку по оплаті комунальних послуг за показаннями будинкового лічильника є незаконним, оскільки обов’язок споживача послуг полягає у своєчасному наданні на повірку засобу обліку і своєчасна оплата послуг, нарахованих по повіреному засобу обліку. Ні договором, укладеним між сторонами, ні законом не передбачено, що у разі непроведення надавачем послуг повірки засобу обліку з об’єктивних причин він має право нараховувати оплату за спожиті послуги по загально будинковому лічильнику.

При цьому апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не вирішив усі вимоги зустрічного позову КП «Києво-Святошинська тепломережа», однак вважав, що ці обставини є підставою для ухвалення додаткового рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 220 ЦПК України 2004 року, а не підставою для його скасування.

Постановою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому Верховний Суд вказав, що апеляційним судом, у порушення статей 212-214, 315 ЦПК України 2004 року, не перевірено доводів КП «Києво-Святошинська тепломережа» про те, що судом першої інстанції неправильно визначено період заборгованості лише з січня по жовтень 2016 року, оскільки у даний період позивачеві, окрім послуг з постачання холодної води та водовідведення, надавалися й інші житлово-комунальні послуги.

Крім того, Верховним Судом зазначено, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку, що суд першої інстанції не вирішив частину позовних вимог зустрічного позову, з посиланням на необхідність ухвалення додаткового рішення у справі, хоча повинен був по цим вимогам дати свій правовий висновок.

При подачі апеляційної скарги, КП «Києво-Святошинська тепломережа» зазначило, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просило ухвалити нове рішення про повне задоволення вимог зустрічного позову та відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2

При повторному розгляді справи судом апеляційної інстанції КП «Києво-Святошинська тепломережа» подало заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких просило зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_2 на користь КП «Києво-Святошинська тепломережа»: суму основного боргу в розмірі 3 477,68 грн.; суму інфляційних збитків в розмірі 403,41 грн.; 3% річних від основного боргу 115,77 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 547,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_1 та відповідно до укладеного у січні 2008 року договору № 5647 є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, які надає КП «Києво-Святошинська тепломережа».

Вказана квартира обладнана лічильником холодної води, однак за період з січня по вересень 2015 року, коли квартирний лічильник ОСОБА_2 не був повірений, відповідач нараховував оплату за постачання холодної води і водовідведення не за показаннями квартирного лічильника (2 432,88 грн.), а за показаннями будинкового лічильника, що складало 6 224,48 грн.

Вказані обставини сторонами не опсорюються, тому відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Згідно з пунктом 4.4 договору № 5647 про надання послуг з централізованого опалення обслуговування житла, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, укладеного між сторонами, при наявності квартирних лічильників тепла, холодної та гарячої води споживач сплачує за одержані послуги за їх показниками.

09 вересня 2015 року ОСОБА_2 було здійснено заміну лічильника холодної води, у зв’язку із чим контролером КП «Києво-Святошинська тепломережа» складено акт від 09 вересня 2015 року про пломбування водоміру (лічильника), та з якого вбачається, що на старому лічильнику № 487015 було зафіксовано показник спожитої води – 1 602 куб. ОСОБА_2 було встановлено новий лічильник № 257819.

20 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до директора КП «Києво-Святошинська тепломережа» з вимогою здійснити перерахування вартості послуг холодного водопостачання та водовідведення за період січень-серпень 2015 року.

КП «Києво-Святошинська тепломережа» направило відповідь від 20 листопада 2015 року № 616, з якої вбачається, що ОСОБА_2 було прострочено строк, необхідний для проведення робіт з повірки лічильника, а тому відповідно до пунктів 9, 11 Правил надання послуг № 630, нарахування за холодну воду та водовідведення здійснювалося за показниками загальнобудинкового лічильника. У зв’язку з цим ОСОБА_2 було відмовлено у здійсненні перерахунку вартості послуг холодного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до розрахунку тарифу на холодне водопостачання, затвердженого рішеннями Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області: від 07 вересня 2010 року № 2 та від 16 березня 2012 року № 2, затрати з повірки засобів обліку води не включені у тариф.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини другої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній на час виникнення заборгованості).

Відповідно до положень частини першої, четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у редакції, чинній на час виникнення заборгованості, законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Пунктами 9, 30, 32 цих Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов’язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов’язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Встановлено, що виконавцем надання житлово-комунальних послуг у будинку, в якому проживає позивач, є КП «Києво-Святошинська тепломережа», до складу тарифів якого послугу з періодичної повірки квартирних приладів обліку води не включено, тобто витрати за періодичну повірку засобів обліку не відшкодовуються через діючі тарифи на комунальні послуги, а КП «Києво-Святошинська тепломережа» не може здійснювати повірку лічильника за власний рахунок і це не передбачено ні договором, ні законом.

Разом з тим, із правових висновків Верховного Суду України, що викладені у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15 та в ухвалі від 26 жовтня 2016 року у справі № 200/24971/15ц вбачається, що виконавець надання житлово-комунальних послуг, до складу тарифів якого не включено послугу з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, не повинен нести перед споживачами відповідальність з відшкодування понесених ними витрат на повірку засобів обліку води.

Судом також встановлено, що станом на 01.04.2017 року сума заборгованості за отримані комунальні послуга складала 14 605,04 грн. Проте, в квітні 2017 року ОСОБА_2 оплатив 9 372,27 грн., 396,52 грн., 1 358,57 грн. У зв’язку з цими оплатами розмір заборгованості становить 3 477,68 грн. ОСОБА_2 не заперечував в судовому засіданні наявність даної заборгованості.

КП «Києво-Святошинська тепломережа» на вимогу суду надала розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з 21.06.2017 року по 01.08.2018 року, відповідно якого сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, складає 403,41 грн.

Відповідно до розрахунку 3% річних, нарахованих на суму боргу як компенсацію від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати заявнику, дана сума становить 115,77 грн.

Отже, враховуючи вищевказані обставини та розрахунки, сума, що підлягає стягненню складає 3 996,86 грн., що складається із: основний борг – 3 477,68 грн., сума інфляційних збитків – 403,41 грн., 3% річних від основного боргу – 115,77 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга КП «Києво-Святошинська тепломережа» підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає залишенню без змін.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2017 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог КП «Києво-Святошинська тепломережа» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову, відповідно якого з ОСОБА_2 слід стягнути на користь Комунального підприємства «Києво-Святошиснька тепломережа» Київської обласної ради: суму основного боргу в розмірі – 3 477,68 грн.; суму інфляційних збитків в розмірі – 403,41 грн.; 3 % річних від основного боргу – 115,77 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що КП «Києво-Святошинська тепломережа» при подачі зустрічного позову сплатило судовий збір у розмірі 1 378 грн. та при подачі апеляційної скарги 1 515,80 грн., що в загальному становить 2 893,80 грн. Враховуючи, що апеляційна скарга та зустрічний позов КП «Києво-Святошинська тепломережа» підлягають частковому задоволенню, то і судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь апелянта понесені судові витрати у розмірі 893,15 грн.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної радизадовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 2017 рокув частині задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа» Київської обласної ради до ОСОБА_2, третя особа Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг скасувати та ухвалити в цій частині нове рішенняпро часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Києво-Святошиснька тепломережа» Київської обласної ради: суму основного боргу в розмірі – 3 477,68 грн. (три тисячі чотириста сімдесят сім гривень шістдесят вісім копійок); суму інфляційних збитків в розмірі – 403,41 грн. (чотириста три гривні сорок одна копійка); 3 % річних від основного боргу – 115,77 грн. (сто п'ятнадцять гривень сімдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Києво-Святошиснька тепломережа» Київської обласної ради витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 893,15 грн. (вісімсот дев’яносто три гривні п'ятнадцять копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.