Ухвала суду № 75805771, 09.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/214/17-ц Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

09 серпня 2018 року м. Житомир

Суддя Апеляційного суду Житомирської області Шевчук А.М., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про застосування заходів процесуального примусу

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Малинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а:

До апеляційного суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про застосування до відповідача ОСОБА_3 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у зв'язку із зловживанням процесуальними правами. Зазначає, що ОСОБА_3 повторно подала апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі, а попередня її скарга відхилена апеляційним судом. Вважає, що такі дії скаржника свідчать про систематичне перешкоджання судочинству, оскільки справа не знаходить свого вирішення в суді тривалий час.

Розглянувши клопотання ПАТ "Альфа-Банк", доходжу висновку, що воно не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Малинського районного суду Житомирської області від 11 лютого 2017 року відкрито провадження у справі Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (а.с.58 т.1).

Не погодившись із ухвалою про відкриття провадження ОСОБА_2 у травні 2017 року подав апеляційну скаргу, в задоволенні якої відмовлено ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2017 року (а.с.71-73,96 т.1).

У вересні 2017 року апеляційну скаргу на ухвалу від 11 лютого 2017 року про відкриття провадження подав ОСОБА_1 (а.с.115-117 т.1). Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 20 грудня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення (а.с.145 т.1).

В лютому 2018 року ОСОБА_4 також оскаржив ухвалу про відкриття провадження у справі від 11 лютого 2017 року та постановою Апеляційного суду Житомирської області від 17 травня 2018 року його апеляційна скарга залишена без задоволення (а.с.172-174, 246 т.1).

У червні 2018 року з пропуском строку, встановленого цивільно-процесуальним законодавством, із апеляційною скаргою на ухвалу про відкриття провадження у справі від 11 лютого 2017 звернулася ОСОБА_3 (а.с.50-51 т.2).

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 липня 2018 року ОСОБА_3 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції від 11 лютого 2017 року, як такий, що пропущений з поважних причин (а.с.55 т.2).

Тоді ж апеляційна скарга ОСОБА_3 залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 56 т.2).

Копія ухвали від 16 липня 2018 року направлена ОСОБА_3 24 липня 2018 року (а.с.57). Станом на 09 серпня 2018 року відомості про вручення ОСОБА_3 копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відсутні.

Відповідно до ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

За змістом статті 144 ЦПК України одним із видів заходів процесуального примусу є штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.148 ЦПК України).

Отже, застосування судом заходу процесуального примусу у вигляді штрафу можливе у конкретних передбачених законом випадках.

У даному ж випадку ОСОБА_3., як сторона по справі, скористалася своїм правом на оскарження судового рішення та подала апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі. Також матеріалами справи спростовується твердження ПАТ "Альфа-Банк" про те, що ОСОБА_3 начебто повторно подала апеляційну скаргу на ту ж саму ухвалу. Окрім того, у випадку повторного звернення особи із апеляційною скаргою на те ж саме судове рішення законом передбачена відмова у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене, матеріали справи не містять відомостей про зловживання ОСОБА_3 процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству, а обставини, на які посилається ПАТ "Альфа-Банк" у клопотанні про застосування заходів процесуального примусу, спростовуються матеріалами справи.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44,49,143-148 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про застосування заходів процесуального примусу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя