Постанова № 7579938, 19.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2010                                                                                           № 7/416

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача          не з'явився

від відповідача Гозулова О.М. – юрист

від третьої особи           не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концернe "Військторгсервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.10.2009

у справі № 7/416 (суддя

за позовом                               Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"

до                                                   Концерн "Військторгсервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача           Київська філія № 2 Концерну "Військторгсервіс"

про                                                   стягнення 49919,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 49919,54 грн. заборгованості за Договором на постачання та споживання теплової енергії № 214 від 01.10.2007, в тому числі 45035,68 грн. боргу за надану теплову енергію, 2773,07 грн. пені, 2110,79 грн. інфляційних нарахувань, крім того, 499,19 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 у справі № 7/416 позов Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» до Концерну «Військторгсервіс»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київська філія № 2 Концерну «Військторгсервіс» про стягнення 49919,54 грн. задоволено повністю.

Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» 45035,68 грн. основного боргу, 2773,07 грн. пені, 2110,79 грн. інфляційних збитків, 499,19 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 у справі № 7/416 мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовані, розмір позовних вимог не оскаржений, а тому позовні вимоги в частині стягнення 45035,68 грн. основного боргу нормативно та документально доведені, отже, підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором на постачання та споживання теплової енергії № 214 від 01.10.2007, з нього на підставі пункту 4.1.г) Договору та частини 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 231, пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України стягнуто 2773,07 грн. пені. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача стягнуто 2110,79 грн. інфляційних збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Концерн «Військторгсервіс» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив зупинити виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в порядку апеляції; рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 у справі № 7/416 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не було встановлено факт виконання зобов’язання позивачем перед відповідачем за Договором № 214 від 01.10.2007.

Представники позивача та третьої особи, у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне:

01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством теплових мереж «Бориспільтепломережа» (позивач у справі) та Київською філією № 2 Концерну «Військторгсервіс» (третя особа у справі) був укладений Договір на постачання та споживання теплової енергії № 214 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії для об’єктів, перерахованих у Додатку 1а Договору та в об’ємах, зазначених у Додатку 1, а третя особа зобов’язалась вчасно проводити розрахунки за використану теплову енергію.

Згідно Положення про Київську філію № 2 Концерну «Військторгсервіс», остання є відокремленим структурним підрозділом Концерну «Військторгсервіс» (відповідач у справі) та не є юридичною особою.

Розділом 3 Договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію, а саме: авансовий платіж до 1 числа розрахункового місяця у розмірі обов’язкового щомісячного платежу згідно Додатку № 2 до Договору, остаточний розрахунок проводиться до 15 числа місяця слідуючого за розрахунковим місяцем, згідно рахунку, що виписуються позивачем для оплати на протязі 3 днів з моменту отримання платіжних документів.

Кількість поставленої теплової енергії визначається за показами лічильників та підтверджується актами, підписаними уповноваженими представниками обох сторін (пункти 3.6. - 3.8. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено протягом листопада 2008 року – квітня 2009 року теплову енергію на загальну суму 57115,68 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як зазначено у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 7/416 відповідач свої зобов’язання за Договором повністю не виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт, реєстром виданих-отриманих рахунків, накладних, а тому судом першої інстанції задоволено 45035,68 грн. основного боргу.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи Акту звірки взаємних розрахунків за теплопостачання на 01.09.2009, укладеного та підписаного між сторонами, станом на 01.09.2009 заборгованість відповідача перед позивачем складає 42035,68 грн.

Скаржником було додано до апеляційної скарги копії платіжних доручень № 212 від 25.09.2009 та № 213 від 29.09.2009 (оригінали оглянуто у судовому засіданні), з яких вбачається, що відповідачем, після звернення позивача до суду з позовом (позовну заяву було надано до Господарського суду міста Києва 09.06.2009, що підтверджується реєстраційним штампом № 19119) було здійснено оплату за теплову енергію у сумі 5000,00 грн.

Як зазначено у підпункті 3 пункту 3.2. роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 N 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Отже, доказом врегулювання спору в частині 5000,00 грн. є подані відповідачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2009, копії платіжних доручень № 212 від 25.09.2009 та № 213 від 29.09.2009 про перерахування боргу у сумі 5000,00 грн..

За таких обставин, колегія суддів вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн. заборгованості за Договором на постачання та споживання теплової енергії № 214 від 01.10.2007 підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки, після звернення позивача з позовом до суду відповідачем в добровільному порядку було здійснено оплату за теплову енергію.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, з відповідача підлягає до стягнення 37035,68 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, згідно Договору на постачання та споживання теплової енергії № 214 від 01.10.2007, що підтверджується наданими доказами, а тому позовні вимог підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 4.1.г) Договору у разі не оплати рахунків за використану теплову енергію в строк, Споживач сплачує пеню 0,1 % за кожний день відстрочки в оплаті від нарахованої суми.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо несвоєчасної сплати грошових коштів за поставлену теплову енергію, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2773,07 грн. пені та 2110,79 грн. інфляційних збитків підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вимоги викладені в апеляційній скарзі, а саме щодо зупинення виконання оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва до закінчення його перегляду в порядку апеляції та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

Перелік повноважень апеляційної інстанції передбачений вищезазначеною статтею та є вичерпним.

Згідно пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 «Про державне мито» державне мито, у випадку застосування пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України поверненню не підлягає.

Оскільки відповідач здійснив оплату за Договором після звернення позивача з позовом до суду, останній правомірно звернувся до суду, а тому судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що резолютивну частину рішення суду у даній справі слід змінити, а саме припинити провадження у справі в частині стягнення 8000,00 грн. основного боргу, на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та стягнути з відповідача 37035,68 грн. основного боргу. Апеляційна скарга відповідача - Концерну «Військторгсервіс» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 1-1 статті 80, статтями 99, 101, пунктом 3 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну «Військторгсервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 у справі № 7/416 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 у справі № 7/416 змінити.

3. Позов задовольнити частково.

          4. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28а, код 33689922) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. К.Шлях, 41-а, код 13712452) 37035 (тридцять сім тисяч тридцять п’ять) грн. 68 коп. основного боргу, 2773 (дві тисячі сімсот сімдесят три) грн. 07 коп. пені, 2110 (дві тисячі сто десять) грн. 79 коп. інфляційних збитків, 499 (чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 19 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 44 (сорок чотири) грн. 34 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

          5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

          6. В частині стягнення з відповідача 8000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

          7. Матеріали справи № 7/416 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді