Постанова № 7579768, 21.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2010                                                                                           № 54/353

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Рогульська Ю.С.;

від відповідача - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "АгітПлакат"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2009

у справі № 54/353 (суддя

за позовом                               Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до                                                   ТОВ "АгітПлакат"

про                                                   стягнення 16304,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (далі – КП „Київреклама”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агітплакат” (далі – ТОВ „Агітплакат”) про стягнення заборгованості в розмірі 124999, 67 грн., з яких 108695, 37 грн. – сума основної заборгованості та 16304, 30 грн. – штрафу.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2009 порушено провадження у справі № 54/353 за позовом КП „Київреклама” до ТОВ „Агітплакат” про стягнення 124999, 67 грн.

           КП „Київреклама” подало доповнення до позовної заяви, в якій просило стягнути з ТОВ „Агітплакат” заборгованість у розмірі 44799, 36 грн., з яких 28495, 096 грн. – сума основної заборгованості та 16304, 30 грн. – розмір штрафу.

          До прийняття рішення по суті спору КП „Київреклама” подало уточнення до позовної заяви в якій просило стягнути з ТОВ „Агітплакат” штраф у розмірі 16304, 30 грн.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 20.11.2009 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ТОВ „Агітплакат” на користь КП „Київреклама” 16304, 30 грн. штрафу. В частині стягнення 108695, 37 грн. боргу провадження у справі припинено.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 20.11.2009 ТОВ „Агітплакат” подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове, яким припинити провадження у справі.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 21.01.2010.

          В засідання суду, призначене на 21.01.2010, ТОВ „Агітплакат” повноважних представників не направило та не повідомило суд про причини їх неявки, хоча належним чином було повідомлене про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

          КП „Київреклама” проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Агітплакат” без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Робочий орган), КП „Київреклама” (Підприємство) та ТОВ „Агітплакат” (Розповсюджувач зовнішньої реклами) 03.04.2008 укладено договір № 00023/08 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.

Відповідно до п. 2.1 договору Робочий орган надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування місце (-я) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (далі – РЗ) на підставі оформленого (-их) належним чином дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його (їх) користування.

Місце (-я) для розміщення РЗ зазначається (-ються) в Додаткових угодах до цього договору, які є його невід’ємною частиною (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.3.1 договору Підприємство, зокрема, має право своєчасно отримувати від Розповсюджувача зовнішньої реклами плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у відповідності до умов цього договору; нараховувати та вимагати від Розповсюджувача зовнішньої реклами сплати штрафних санкцій за порушення умов цього договору в розмірі та в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.

Пунктом 3.4.1 договору передбачено, що Підприємство зобов’язується до 15 числа поточного місяця формувати рахунки на оплату права за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у відповідності до умов цього договору.

Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов’язався, зокрема, своєчасно та у повному обсязі вносити на поточний рахунок Підприємства плату за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ у порядку та в розмірах, передбачених розділом 4 цього договору; щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, отримувати в Підприємстві рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення РЗ, а у випадку передбаченому п. 4.4 цього договору – на протязі 3 днів з моменту прийняття рішення про встановлення чи продовження пріоритету (п. 3.6 договору).

У п. 4.1 договору передбачено, що розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення РЗ, та коригуючих коефіцієнтів. Базова плата вказується в Додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за цим договором здійснюються Розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на поточний рахунок Підприємства в Київській регіональній філії ВАТ КБ „Хрещатик”.

Плата сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами оремо по кожному рахунку-фактурі. Об’єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання Розповсюджувачем зовнішньої реклами рахунку (ів)-фактур в строки, передбачені цим договором, не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від внесення плати за договором та не є перешкодою для нарахування Підприємством штрафних санкцій, передбачених цим договором та чинним законодавством (п. 4.5 договору).

Сторони погодили, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та скріплення печатками з моменту реєстрації Робочим органом та діє протягом строку дії пріоритету або дозволу (п. 8.1 договору).

Строк дії договору зазначається у додаткових угодах до цього договору по кожному місцю розміщення РЗ окремо (п. 8.2 договору).

Додатковою угодою № 1 від 03.04.2008 сторони визначили місця для розміщення РЗ із зазначенням їх базової плати.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на фактичні правовідносини, які виникли між сторонами, ними було укладено договір найму (оренди), за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

На виконання умов договору 09.04.2009, 13.05.2009 та 12.06.2009 КП „Київреклама” було виставлено ТОВ „Агітплакат” рахунки-фактури, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, на загальну суму 108695, 37 грн. з урахуванням розрахунків коригувань.

Відповідно до довідки КП „Київреклама” про стан розрахунків ТОВ „Агітплакат” перед КП „Київреклама” по рахункам-фактурам за пріоритет та тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які встановлені за період з 01.04.2009 по 01.07.2009, станом на 15.10.2009 неоплаченими залишились три рахунки-фактури на загальну суму 28495, 06 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 878, 880 та 877 від 12.10.2009, які в належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, до прийняття рішення по суті спору ТОВ „Агітплакат” повністю розрахувалося з КП „Київреклама” за користування місцями для розміщення РЗ, перерахувавши 28495, 06 грн.

До прийняття рішення по суті спору КП „Київреклама” подало уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості по справі № 54/353, в якій вказало, що станом на 28.10.2009 ТОВ „Агітплакат” оплатило суму основної заборгованості за договором № 00023/08 від 03.04.2008, у зв’язку з чим КП „Київреклама” уточнило позовну заяву і просило стягнути з ТОВ „Агітплакат” штраф у розмірі 16304, 30 грн.

У п.17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року” зазначено, що відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні (п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарський судів у першому півріччі 2008 року”).

З огляду на те, що КП „Київреклама” уточнило свої позовні вимоги, зменшивши ціну позову із 124999, 67 грн. до 16304, 30 грн., яке суд першої інстанції прийняв до розгляду, то колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку має місце нова ціна позову в розмірі 16304, 30 грн., виходячи з якої повинен був вирішуватися спір, і тому в суду першої інстанції були відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині стягнення 108695, 37 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Сторони погодили, що за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що складає більше одного місяця, Розповсюджувач зовнішньої реклами додатково сплачує штраф в розмірі 15 відсотків простроченої суми (п. 7.5 договору).

З огляду на те, що рахунки на оплату тимчасового користування місцями для розміщення РЗ були виставлені КП „Київреклама” 09.04.2009, 13.05.2009 та 12.06.2009, а оплачені ТОВ „Агітплакат” протягом 31.08.2009 по 15.10.2009, тобто з порушенням строку, встановленого п. 7.5 договору, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з ТОВ „Агітплакат” 16304, 30 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України (ч. 1 ст. 46 ГПК України).

Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку вказує позивач і з якої обчислюється державне мито (п. 4.1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 49 ГПК України).

Оскільки КП „Київреклама” в процесі розгляду справи вказало нову ціну позову, виходячи з якої розглядався спір, то розмір державного мита, яке підлягало стягненню з ТОВ „Агітплакат” складає 163, 00 грн., а не 1 250, 00 грн. як зазначено у резолютивній частині рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2009.

Враховуючи викладені у даній постанові обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2009 в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 108695, 37 грн. боргу слід скасувати, а в іншій частині – змінити та викласти у новій редакції.

Доводи, наведені ТОВ „Агітплакат” в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості стягнення штрафу у розмірі16304, 30 грн., колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2009 у справі № 54/353 в частині припинення провадження щодо стягнення 108695, 37 грн. боргу скасувати.

2. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2009 у справі № 54/353 змінити та викласти резолютивну частину в такій редакції:

„1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агітплакат (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5, ідентифікаційний код 25641208) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, ідентифікаційний код 26199714) 16304 (шістнадцять тисяч триста чотири) грн. 30 коп. штрафу, 163 (сто шістдесят три) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

3. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

4. Матеріали справи № 54/353 повернути господарському суду м. Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.01.10 (відправлено)