Постанова № 7579736, 19.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2010                                                                                           № 53/506

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Бобир Я.В. – дов. № б/н від 04.09.2009р.

від відповідача -Голуб А.В. – дов. № б/н від 11.01.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Укрметал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.11.2009

у справі № 53/506 (суддя

за позовом                               ТОВ "Канталь"

до                                                   ТОВ "Укрметал"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 89647,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Канталь” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметал” про стягнення 89647,37 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2009р. у справі № 53/506 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметал” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Канталь” основний борг в сумі 131 грн. 49 коп., пеню в сумі 87910 грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 880 грн. 42 коп. та 231 грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2009 р. у справі № 53/506 скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2009р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметал” було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 19.01.2010р.

Через відділ документального забезпечення 06.01.2010р. від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив її відхилити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

08.07.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Канталь” (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрметал” (далі відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 20.

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу № 20 Продавець (позивач) зобов’язується продати та передати у власність покупця сталевий вуглеводний брухт та відходи чорних металів згідно з ДСТУ –4121-2002, а Покупець (відповідач) зобов’язується приймати та оплатити товар на умовах цього договору.

Також між відповідачем та позивачем 06.02.2007р. було укладено договір поруки № 20/Ж, відповідно до умов якого позивач зобов’язався здійснити від імені відповідача фактичні дії у відповідності до даного договору, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити їх на умовах основного договору № 20 купівлі-продажу.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу № 20 позивач зобов’язався здійснювати: пошук перевізника брухту і відходів чорних металів, і забезпечувати доставку вантажу залізничним транспортом у вказане місце, згідно зі специфікаціями, додатками чи додатковими угодами, які є невід’ємними частинами договору купівлі-продажу товару; здійснювати фінансові розрахунки самостійно з перевізниками брухту і відходів чорних металів з наступним відшкодуванням відповідачем провізної плати по доставці товару залізничним транспортом згідно з перевізними документами перевізника на умовах основного договору купівлі-продажу.

Згідно з п. 11.5. Договору купівлі-продажу № 20 в редакції Додаткової угоди № 4 до договору від 01.12.2008р., договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, строк дії даного договору продовжується на наступний рік на тих же умовах.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 4.1. Договору купівлі-продажу № 20 сторони визначили, що порядок та умови поставки товару по даному договору обумовлюється сторонами в додатках до даного договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору купівлі-продажу № 20 продавець доставляє товар в пункт приймання-передачі товару залізничним або автомобільним транспортом. Реквізити доставки визначені в додатках. Згідно з п. 6.1. Договору купівлі-продажу № 20 кількість товару по даному договору становить 1000 тон щомісячно.

Ціна за тону товару вказана в додатках до Договору купівлі-продажу № 20.

          01.01.2008р. між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 3 до договору купівлі-продажу № 20, якою доповнили п. 4. “Порядок і умови передачі товару”.

          Додатковими угодами № 6 від 14.11.2005р., № 62 від 17.09.2008р., № 62/1 від 05.09.2009р., № 63 від 22.09.2008р. до Договору купівлі-продажу № 20 було погоджено пункт приймання-передачі товару, змінено ціну за 1 тону товару та погоджено норму завантаження вагону металобрухтом.

Додатком № 8-ДМ від 01.08.2008р. та додатковою угодою № 1 до нього від 01.09.2008р. визначено пункт приймання-передачі товару, реквізити доставки, категорії, маса та ціни металобрухту.

В Додатку № 9-ТМ від 22.09.2008р. до Договору купівлі-продажу № 20 сторони погодили вимоги до якості товару, перехід права власності на товар, порядок та умови його доставки, порядок та умови приймання-передачі товару, кількість та вартість товару.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на суму 2036 952,07 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями приймально-здавальних актів ф № 69.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з п. 7.1. Договору купівлі-продажу № 20 при відвантаженні товару залізничним транспортом, покупець може здійснити попередню оплату в розмірі 50% від вартості відвантаженого товару після надання по факсу продавцем документів, що засвідчують відвантаження товару покупцем: залізничної накладної.

Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів після приймання товару в пункті приймання-передачі товару.

Місцевим судом встановлено, що строк оплати за актом від 10.08.2008р. настав –18.08.2008р., від 15.08.2008р. строк оплати настав –21.08.2008р., від 18.08.2008р. строк оплати настав –22.08.2008р., від 19.08.2008р. строк оплати настав –26.08.2008р., від 23.08.2008р. строк оплати настав –29.08.2008р., від 26.08.2008р. строк оплати настав –01.09.2008р., від 29.08.2008р. строк оплати настав –05.09.2008р., від 08.09.2008р. строк оплати настав –12.09.2008р., від 10.09.2008р. строк оплати настав –16.09.2008р., від 19.09.2008р. строк оплати настав –26.09.2008р., від 24.09.2008р. строк оплати настав –30.09.2008р., від 26.09.2008р. строк оплати настав –03.10.2008р., від 28.09.2008р. строк оплати настав –03.10.2008р., від 30.09.2008р. строк оплати настав –06.10.2008р.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині настання строків оплати за актами від 23.08.2008р. та 26.08.2008р. оскільки при розрахунку строку оплати суд керувався тим, що перебіг строку починається з того ж дня, в який було прийнято товар в пункті приймання-передачі (дата зазначена у відповідному акті форми № 69).

Однак, стаття 253 Цивільного кодексу України визначає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В абзаці 2 п. 7.1 Договору купівлі-продажу № 20, укладеного сторонами 08.07.2005 року, було визначено, що „кінцевий розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 5-ти банківських днів після приймання товару в пункті приймання-передачі товару".

Тому при розрахунку пені позивач вірно виходив із вищезазначеної норми законодавства щодо встановлення та обчислення процесуальних строків.

Так, обчислюючи суму пені за поставками від 23.08.2008р. та від 26.08.2008р. рішенням господарського суду м. Києва неправомірно було виключено із позовних вимог, оскільки 23.08.2008 р. є датою приймання товару (за актом форми № 69). Обчислення періоду оплати (п'яти банківських днів) починалось би з наступного дня після приймання товару, тобто з 24.08.2008 р. Оскільки, 24.08.2008 р. був вихідним днем (неділя), до того ж днем державного свята - День незалежності України, то вихідний день у неділю 24 серпня переносився (відповідно до ч. 3 ст. 67 Кодексу законів про працю України) на понеділок 25 серпня. У зв'язку з цим: першим банківським днем щодо оплати за товар треба вважати 26.08.2008 р; другим банківським днем - 27.08.2008 р.; третім банківським днем - 28.08.2008 р.; четвертим банківським днем -29.08.2008 р.; п'ятим банківським днем - 01.09.2008 р. (30.08.2008 р. та 31.08.2008 р. - вихідні дні).

Щодо поставки від 26.08.2008 р.: обчислення періоду оплати починалось з 27.08.2008 р.; граничним строком оплати було 02.09.2008 р. (30.08.2008 р. та 31.08.2008 р. - вихідні дні); строк позовної давності про стягнення пені з 03.09.2008 року по 02.09.2009 року.

Відповідач здійснив оплату за поставлений товар на суму 1873955,52 грн. , що підтверджується банківськими виписками.

На суму 162865,06 грн. між сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог про що складено відповідний акт від 31.05.2009р.

Відповідно до ст.. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Судом встановлено, що сторони заявили про припинення взаємних обов’язків зарахуванням однорідних вимог по договору № 20 від 08.07.2005р. та по договору № МП/31 від 29.04.2009р.

Дослідивши умови договору № МП/31 від 29.04.2009р. суд встановив, що згідно з п. 3.3. та п. 3.4. вказаного договору покупець (ТОВ “Канталь”) зобов’язаний здійснити попередню оплату кожної партії товару в розмірі 100% її вартості на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (ТОВ “Укрметал”) протягом 7 банківських днів. Однак продавець має право поставляти замовлену продукцію без попередньої оплати чи при надходженні її частини. При цьому покупець зобов’язаний оплатити поставлену продукцію протягом 7 календарних днів з моменту її відвантаження.

До матеріалів справи долучено дві видаткові накладні № УМ-0000053 від 30.04.2009р. на суму 75903,98 грн. та № УМ-0000054 від 20.05.2009р. на суму 86961,08 грн. з призначенням платежу: Договір № МП/31 від 29.04.2009р.

Строк виконання зобов’язань по вказаним накладним настав 06.05.2009р. та 26.05.2009р.

Таким чином заборгованість відповідача за Договором купівлі-продажу № 20 від 08.07.2005р. становить суму у розмірі 131,49 грн., що також підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 131,49 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 89515,88 грн. пені за порушення умов договору в частині своєчасності оплати за поставлений товар.

Відповідач же зазначає, що строк позовної давності на стягнення пені позивач пропустив, у зв’язку з чим підстав для задоволення позову в цій частині не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 258 ЦК України, визначено що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, п. 2 згаданої статті визначено, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік

Згідно з ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За поставками від 19.08.2008р. зі строком оплати 26.08.2008р. позивач довідався про порушення свого права 27.08.2008р. –строк давності на стягнення пені закінчися 27.08.2009р., від 23.08.2008р. зі строком оплати 29.08.2008р. позивач довідався про порушення свого права 01.09.2008р. –строк давності на стягнення пені закінчився 01.09.2009р., від 26.08.2008р. зі строком оплати настав 01.09.2008р. позивач довідався про порушення свого права 01.09.2008р. –строк давності на стягнення пені закінчився 01.09.2009р., від 29.08.2008р., від 08.09.2009р., від 10.09.2008р., від 19.09.2008р., від 24.09.2009р., від 26.09.2009р., від 28.09.2008р., від 30.09.2008р. строк давності на стягнення пені не закінчився.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині закінчення строків позовної давності за поставками від 23.08.2008р. та 26.08.2008р.

Відповідно до ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

01.09.2009 року позивачем було здано на пошту позовну заяву з відповідними документами, що підтверджується поштовими квитанціями (чек № 6570 та бланк повідомлення про вручення поштового відправлення), де датою відправлення листа значиться саме 01.09.2009 року.

Отже, строк позовної давності про стягнення пені за поставками від 23.08.2008 року та від 26.08.2008 року не вважається пропущеним, оскільки, процесуальна дія з боку ТОВ “Канталь” (подача позовної заяви) була вчинена до 24-ї години останнього дня строку. А тому, доводи суду про сплив строку позовної давності за цими поставками у зв'язку з тим, що позовна заява отримана господарським судом міста Києва лише 03.09.2009 року є неправомірними.

Граничним строком оплати за поставкою від 26.08.2008 є 02.09.2009р. Строк позовної давності про стягнення пені за цією поставкою почався з 03.09.2008 року та закінчувався 02.09.2009 року.

          Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до п. 8.4. Договору купівлі-продажу № 20 у випадку прострочки покупцем строків остаточних розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки, від вартості неоплаченого товару.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Щодо нарахування пені за прострочення оплати по поставці товару від 29.08.2008 року місцевий суд зробив власний розрахунок. Однак, при арифметичному визначенні суми пені за поставкою від 29.08.2008 року судом була допущена помилка а саме в сумі 1072,92 грн.

Оскільки безпосередньо розрахунок пені судом розшифровано вірно(154492,17 х 24:100:365 х 9=914,25, 141990,39 х 24:100:365 х 1= 93,36, 91990,39 х 24:100:365 х 1=60,49, 51990,39 х 24:100:365 х 1=34,19, 31990,39 х 24:100:365 х 1=21,03, 11990,39 х 24:100:365 х 3=23,65) колегія суддів вважає, що у тексті рішення при визначенні суми пені за прострочення оплати поставки від 29.08.2008 року допущена арифметична помилка - замість правильної суми 1 146,97 грн. у тексті рішення стоїть сума 1 072,92 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва по справі № 53/506 від 09.11.2009р. підлягає частковій зміні.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметал” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2009р. у справі № 53/506 змінити, виклавши п. 2 у наступній редакції: “Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметал” (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27; ідентифікаційний код 32980869 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Канталь” ”(14021, м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 27-А; ідентифікаційний код 31895317) основний борг в сумі 131 грн. 49 коп., пеню в сумі 89441,85 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 895 грн. 73 коп. та 314 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2009р. у справі № 53/506 залишити без змін.

Матеріали справи № 53/506 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді