Постанова № 7579678, 18.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2010 № 7/586

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача: представник не зявився,

Від відповідача 1: представник - не зявився,

Від відповідача 2: представник - не зявився,

Від відповідача 3: представник Сопільняк В.Ю. за довіреністю,

Від відповідача 4: представник Шляховська І.М. за довіреністю,

Від третьої особи 1:представник не зявився,

Від третьої особи 2: представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.10.2009

у справі № 7/586 (суддя

за позовом Фонду державного майна України

до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві

Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

ВАТ "Біофарма"

ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"

третя особа позивача

третя особа відповідача 1. Соломянська районна у м. Києві державна адміністрація,

2. ОСОБА_3,

про визнання недійсним договору № 481, рішення установчих зборів ВАТ "Біофарма" та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року по справі 7/586 призначено судову оціночну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової оціночної експертизи поставлене наступне питання: 1) якою була дійсна ринкова вартість майна ЗАТ „Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів „Біофарма” (код ЄДРПОУ 32302465)”, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо, з урахуванням майнових зобовязань товариства станом на 27.10.2008 року? Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача.

У звязку з призначенням судової експертизи даною ухвалою провадження у справі 7/586 зупинено до моменту отримання висновку експерта.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 4, звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального законодавства, а саме: ст.ст. 4-3, 32-34, 41, 69, 79 ГПК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відсутні підстави призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі. Скаржник, зокрема, апелює тим, що спір по справі виник щодо корпоративних відносин зі створення ВАТ „Біофарма” в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів „Біофарма”, а майно ЗАТ „Біофарма„ не є предметом спору у даній справі, про визначення вартості якого оскаржуваною ухвалою призначено судову експертизу.

Позивачем та відповідачами не надано відзиву на апеляційну скаргу.

Позивачем, відповідачем-1, відповідачем-2 та третіми особами не використано наданих їм законом прав на участь своїх представників у судовому засіданні. Матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників відповідача-3 та відповідача-4, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В силу ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абз. 3 п.2 Розяснення Вищого господарського суду України №02-5/424 від 11.1998 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Зокрема, згідно абз.4 п.2 вказаного Роз'яснення, якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, за приписами зазначеної правової норми судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними статті 1, 4 засновницького договору №481 про заснування ВАТ «Біофарма» від 27.10.2008; рішення установчих зборів ВАТ «Біофарма», що оформлене протоколом від 27.10.2008; пункту 5.1. статті 5 статуту ВАТ «Біофарма», затвердженого рішенням установчих зборів ВАТ «Біофарма» від 27.10.2008 та зареєстрованого Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.11.2008, в частині внесення Позивачем, як засновником з боку держави, до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Біофарма» державного майна цілісного майнового комплексу Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма” на суму 60484600 грн., визнання за державою в особі позивача права власності на зазначене майно, зобов'язання щодо реєстрації прав власності за державою в особі позивача на вказане майно та зобовязання Відповідачів здійснити дії щодо передачі даного майна Позивачу.

Отже, судовою колегією встановлено, що спір між сторонами виник щодо корпоративних правовідносин зі створення ВАТ «Біофарма» в процесі приватизації цілісного майнового комплексу Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів «Біофарма».

Тобто, предметом спору не є майно ЗАТ «Біофарма», щодо визначення вартості якого ухвалою місцевого господарського суду призначено судову експертизу.

З матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено існування між позивачем та відповідачами спору щодо будь-яких прав власності на зазначені в оскаржуваній Ухвалі обєкти основних засобів, на нематеріальні активи, оборотні активи тощо.

З огляду на вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку, що винесене на розгляд судового експерта питання не має істотного значення для вирішення даного спору, що виник з корпоративних правовідносин, виходить за його межі та ніяким чином не може вплинути на розгляд справи за наявними в ній доказами.

За таких обставин, призначення місцевим судом судової оціночної експертизи у даній справі не відповідає сутності предявлених позивачем позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню частково в частині призначення судової оціночної експертизи як прийнята внаслідок помилкового застосування судом норм процесуального права, а справа - передачі до Господарського суду м. Києва для подальшого її розгляду.

Щодо зупинення провадження у даній справі у звязку з призначенням оціночної експертизи колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі в частині зупинення провадження підлягає припиненню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2009 р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява від позивача про відмову від позову по даній справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2009р. поновлено провадження у справі № 7/586 та призначено її до розгляду.

Тобто, зазначені обставини свідчать про те, що на даний час відсутній предмет оскарження в частині зупинення провадження у справі.

Отже, з огляду на зазначене вище, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі в частині зупинення провадження підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначення судової оціночної експертизи, в іншій частині припиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року задовольнити частково.

2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року у справі 7/586 скасувати в частині призначення судової оціночної експертизи.

В частині зупинення провадження у справі 7/586 припинити.

3.Матеріали справи №7/586 повернути до Господарського суду м. Києва для подальшого розгляду.

Головуючий суддя

Судді